У Гребінці недобудували комунізм?
Як показує практика, Гребінка — не Донецьк, а Петро Бріжицький — не Анатолій Кукоба
Анатолій Кукоба, мабуть, міг би позаздрити своєму колезі у Гребінці: Петро Брижіцький очолював рідне місто протягом 35 років.
«В мире бытует мнение, каждый народ достоин свого правителя. Выбирая древнего дедушку, по определению требовать от него активности вы не в праве в силу его возраста. Встает риторический вопрос — а зачем вы его выбираете? Ответ прост — от слабоумия», — такий діалог гребінчан можна було почути на виборах мера міста.
Правління міського голови Гребінки, яка тривало 35 років, мабуть, закінчилося назавжди. Повернення на цю посаду 65-річного ідейного комуніста Петра Омеляновича не відбудеться з багатьох причин. Але достатньо тієї, яка була очевидною впродовж останніх десяти років. Варто запитати в пересічного мешканця цього невеликого містечка — чи задовольняє його мер та організація роботи по розбудові Гребінки? Кожен гребінчанин назве лише одне досягнення Брижіцького: побудову красеня-стадіону, який вміщає до трьох тисяч вболівальників.
Але ж Гребінка — не Донецьк, правда? Поглянувши на стадіон у Гребінці, розумієш: громаді міста такого «пам’ятника» не потрібно. Адже тут ніколи не збиралось багато глядачів. Не хочу нікого образити, але команди професійного рівня поки що цей стадіон не бачив.
До того ж, крім спортивного дозвілля, у громади є й інші нагальні потреби, які були і залишаються нереалізованими. Це і стан доріг, які уже не витримують критики на свою адресу. Це і занедбаність комунального господарства через борги підприємства, яке ним опікується. А від цього і жахливий стан житлових будинків, погана якість їхнього ремонту.
Гребінчан більше не влаштовує відповідь, що в міському бюджеті не вистачає грошей. Обрана на посаду міського голови людина перш за все повинна бачити шляхи пошуку додаткових фінансових надходжень, дбати про правильність та доцільність їхнього використання.
Таким, на думку виборців, уявляється Федір Мілевський — новообраний мер Гребінки. Він у своїх програмних засадах наголошував: «Я розумію, що проблеми міських доріг, транспортного обслуговування, ремонту житлового фонду, забезпечення населення якісною питною водою і т. д. лежать в сфері фінансування. А тому наповнення бюджету, його використання будуть в головними у моїй роботі. На вимогу громадськості надаватимемо всі документи, які свідчать про використання бюджетних та благодійних коштів».
Важко зараз передбачити, хто саме буде вкладати благодійні кошти в ремонт та розбудову Гребінки. Але з досвіду прожитих років зрозуміло одне: благодійності «просто так» практично не буває. Меценати, хто б що не говорив, мають на меті отримати певні прибутки із своєї благодійності, нехай і не у вигляді грошей. На жаль, про це ніхто не говорить у своїх промовах та передвиборчій агітації.
Слід враховувати ще один немаловажний фактор, який дозволив теперішньому меру перемогти на виборах з перевагою більш ніж у п’ятсот голосів. Великий відсоток виборців голосував не за Мілевського, а проти Брижіцького. І тому в перемозі Федіра Григоровича велика заслуга тих, хто давно жадав зруйнувати монархію комуніста Петра Омеляновича.
З іншого боку, Мілевському сьогодні 59 років і цей факт — не на користь переможця. Важко віриться у те, що людина майже пенсійного віку знайде запал та молодечу енергію вдень і вночі перейматися міськими справами, щоб принаймні виконати свої програмні обіцянки.
Що ж, залишається чекати...
Гребінчанин для «Полтавщини»