Сьогодні — день пам’яті «сочинителя Энеиды на малорусском наречии»

Він помер, як пишуть історики, «о другій годині по обіді». Відспівували 69-річного Івана Петровича поруч з домівкою, в Успенському кафедральному соборі.

Власне, з того дня і до сьогодні прихильники творчості Котляревського щороку збираються для того, аби вшанувати пам’ять людини, яку небезпідставно називають основоположником української літератури.

Його поема «Енеїда» (1798), п’єси «Наталка Полтавка» (1819) та «Москаль-чарівник» (1819) написані живою українською мовою, якою у ХVIII столітті спілкувалися в Україні. Оскільки її писемний варіант на той час був у занепаді через політику російського царату, надруковані твори користувалися шаленою популярністю в інтелігенції та серед простого люду, що володів грамотою. Більше того, вони стали поштовхом для формування літературної української мови, яку ми знаємо тепер. Це сьогодні навіть свято відповідне встановлене, а до народження і протягом життя Котляревського тільки основних заборон на вживання української мови було більше 20-ти (!). В основному вони стосувалися заборони книгодрукування українською та проведення нею церковних служб і навчання у школах, семінаріях, академіях.

У сучасній Полтаві багато років поспіль 10 листопада співробітники музею Івана Котляревського, науковці, студенті збираються для того, щоб згадати уславленого земляка, послухати урочисту панахиду на його честь та відвідати літературний вечір «Він між нами й тепер...».

Анна ДОВГОШЕЙ, «Полтавщина»