9.11.2010 | 13:41

Мовне питання: бути чи не бути українській мові?

Сьогодні 13-ий рік поспіль відзначається день української писемності та мови

Це свято встановив відповідним указом другий Президент України Леонід Кучма. Цікаво, що зробив він це не заради самої мови, як такої, а на честь легендарного Нестора Літописця. Адже саме 9 листопада православні християни відзначають день найзнаменитішого монаха Києво-Печерської Лаври. Власне, сам Преподобний став першим істориком Київської Русі та одним із основоположників прадавнього варіанту писемної української мови, появі якій також посприяли рівноапостольні Кирило та Мефодій.

Мовне питання в Україні...

Минуло більше, ніж тисячоліття. У нинішній Україні державною мовою є українська. Вона використовується в офіційних документах, нею зобов’язані говорити у державних установах. Але, якщо з документами поки що все гаразд, то з усним ужитком української мови — ні. Більшість громадян нашої держави віддають перевагу російській. Культуру спілкування українською на державному рівні нині не виховують. Чого варті лишень виступи Прем’єр-міністра України Миколи Азарова, якому тексти офіційних виступів українською мовою на телесуфлері пишуть російськими літерами. Про знаменитий «суржик» цього державного діяча — соромно й казати.

Власне, його позиція і ставлення до офіційної мови рідної країни проявляється у відповідних наказах та висловлюваннях його підлеглих. Найбільше, звичайно, в Дмитра Табачника. Приміром, 28 липня завдяки йому Кабмін скасував екзамен з української мови при вступі в аспірантуру. Здавати кандидатський іспит з української мови для одержання ступеня кандидата наук тепер також не потрібно.

А нещодавно український дубляж фільмів, який Ющенко зробив обов’язковим для неросійськомовних стрічок, знову став необов’язковим. На догоду кому?

Тим часом більшість книжок, що видаються та продаються в Україні, — російськомовні.

... та на Полтавщині

А що ж у нас в області? У більшості державних установ поки що спілкуються українською. За збереження української мови відповідає Головне управління інформаційної та внутрішньої політики облдержадміністрації. Весною 2010 року його фахівці розробили план реалізації Концепції державної мовної політики у Полтавській області. Такий документ з’явився на основі відповідного указу Президента України Віктора Ющенка.

Так, на Полтавщині триватиме випуск соціально значущої літератури українською мовою та проведення виставок «Українцям — українську книгу». За кошти обласної ради з бобін у цифровий формат переводяться унікальні фонотеки ОДТРК «Лтава». Виділяється фінансування для газети «Світ молоді» та журналу «Діє-Слово. Літературна криничка для дітей та юнацтва». Власне, це основне з того, що вже впроваджується у життя. На жаль, скажімо, ідея провести курси української мови для дикторів полтавських радіокомпаній так і залишилася на папері.

А ще існує обласна програма, спрямована на підтримку української мови, яка чекає вердикту новообраних депутатів облради.

Майже гамлетівське запитання

Двомовність стала ознакою нашого буття. Діти, повертаючись з садочка чи школи, де говорили українською, переключаються на російську або суржик, яким зазвичай спілкуються їхні батьки. Навряд чи переважна більшість із них знає, яке свято сьогодні відзначаємо. І навряд чи зможуть однозначно відповісти на запитання «бути чи не бути українській мові в Україні?». Тому що відповідь на нього — у кожного своя...

Анна ДОВГОШЕЙ, «Полтавщина»

Культура і освіта