Юрій Ісаєв: «Навіть поверхове порівняння депутатських складів міськради — не на користь колишньої каденції»

— Юрію Федоровичу, давайте від конкретних особистостей перейдемо до загальних оцінок новообраного депутатського складу.

— Це люди самодостатні, які мають достатньо досвіду, знань, успіхів у житті плюс здоров’я і бажання працювати депутатами. Їхній середній вік — 38-39 років.

Натомість, аналізуючи список депутатів колишньої каденції, стає зрозуміло: він явно не на користь колишньої влади. По-перше, маємо 15 осіб віком від 55 років і старше, які не змогли запропонувати сучасні і прогресивні вирішення проблем міста.

По-друге, там були педагоги, керівники ГЖЕДів, лікарі, які, по суті, — підлеглі міського голови Матковського. Думаю, цей факт впливав на них під час голосування. Більше того, депутатами були троє прямих підлеглих міського голови, що не зовсім законно, до речі. Це екс-заступники Русін, Нікіпелов, Семеняга.

У цьому списку також були колишні комсомольці-функціонери: Андрій Матковський, Микола Ачкасов, Віктор Семенов, та той же Олександр Козуб. У минулій каденції були представлені й різноманітні партійно-громадські діячі. Навіть були й так звані правозахисники без партій та фракцій. Вони відверто веселили й розважали останнім часом полтавців своїми «заявами». Про їхній «фах» та «досвід» у керуванні міським господарством не будемо й говорити.

Також чотири з половиною роки в міськради були й такі собі «залишки команди Кукоби» у вигляді Ігоря Михайлюка і Михайла Юхименка.

До речі, саме серед депутатів міської ради на чолі з Андрієм Всеволодовичем була людина й без вищої освіти, дехто Олексій Бабич — вантажник універсаму «Полтава». Напевне, Андрій Всеволодович й не знав, що вищезгаданий депутат ще пройшов по одному з ним списку — від БЮТу.

— Можливо, ця людина вже обіймає іншу посаду?

— Не знаю, на сайті Полтавської міської ради цей «фахівець» фігурує саме як вантажник та член постійної депутатської комісії... «з питань містобудування, розвитку міського господарства».

Знаєте, ця каденція, що уходить, багато чим відзначилася й не зовсім пристойним. Особливо неприємні кілька надзвичайних пригод. Перша — це коли пан Русін взимку, здається, 2006-го року потрапив в епіцентр скандалу. Кажуть, що начебто в нетверезому стані він вчинив бійку з міліціонерами. Це відома історія, потім зам’яли цю справу. Як і другий випадок, коли пан Кривчун — депутат БЮТівець і зять нардепа Левцуна — відстрелив пальця сусіду у новорічну ніч. Здається, що судова тяганина з цієї справи ще продовжується. І Кривчун, до того ж, майже не з’являвся на засіданнях сесій. А як не згадати бучну пиятику в музеї-садибі Івана Котляревського? Це коли очільники міста із «наближеними» відзначали 300-річчя Полтавської битви!

От вам і наочні приклади «роботи» депутатів п’ятої каденції! Думаю, що ми ще багато чого не знаємо. Й здається, що полтавці невдовзі ще дізнаються багато «цікавого» про останні чотири роки «керування» містом «командою Андрія Матковського». В тому числі — про справжній стан міського господарства, куди використовувалися кошти громади, яка «дірка» в бюджеті міста тощо.

Далі буде...

Анна ДОВГОШЕЙ, «Полтавщина»