18 років на березі Ворскли стоїть незаконна лазня: вона опинилася в епіцентрі майбутніх забудов біля Прирічкового парку

Сьогодні до теми прирічкової зони на Леваді привернуто дуже багато уваги ЗМІ та соцмереж. Територію від мосту через Ворсклу до Прирічкового парку хочуть забудувати багатоповерхівками дві компанії: «Полтавтрансбуд» та «Novos Development». Остання вже встановила будівельний паркан, який перекрив вільний прохід територією, на якій раніше гуляли люди. Біля Прирічкового парку уже провели два протести проти будівництва.

На самій межі між ділянками, які орендують дві будівельні компанії, знаходиться комплекс відпочинку «Полтавська банька». У 2002 році підприємиця та адвокат Тамара Купріс викупила у готелю «Турист» нежитлову будівлю площею 230 м², огородила територію парканом та добудувала ще одне дерев’яне приміщення. Підприємиця відкрила тут банний комплекс із двома басейнами, різними видами масажів і аромотерапією. Це популярне місце відпочинку у Полтаві, яке у 2016 році навіть відвідав чинний президент України Володимир Зеленський.

Євгеній Орлянський та Володимир Зеленський у «Полтавській баньці»

Полтавська прокуратура вважає, що ця лазня побудована незаконно. За результатами численних перевірок були встановлені наступні порушення:

1. 485 м² землі під банним комплексом знаходяться в межах прибережної смуги Ворскли, яка становить 50 метрів. В межах прибережної смуги заборонено встановлювати паркани й вести будь-які споруди, в тому числі бази відпочинку. За дозволеною межею побудували саме дерев’яний будиночок, в якому знаходиться лазня із малою залою. За чорновими варіантами детальних планів двох різних забудовників, на території, де стоїть прибудова запланований проїзд майбутніх будинків.
2. Загальна площа земельної ділянки, яка знаходиться у фактичному користуванні Тамари Купріс 1147 м² та складається з двох частин: під будівлею 290 м², та під двором — 828 м². В межах другої земельної ділянки розташовані споруди, право власності на які не отримано.
3. Поряд з цегляним приміщенням сауни влаштовано басейн, який побудовано без дозволу інспекції архітектурно-будівельного контролю.

Дерев’яна будівля лазні знаходиться у прибережній зоні річки Ворскла | Кадр з відео DNLife

На фоні — паркан, яким огороджено земельні ділянки Novos Development | Кадр з відео DNLife

За чорновиком детального плану території розбудови забудови земель «Novos Development» на місці лазні має бути облаштований проїзд.
Аналогічна історія й у чорновику ДПТ «Полтавтрансбуду» (землі докола готелю «Турист»)

Прокуратура подала позов в суд, щоби знести прибудовану лазню на березі Ворскли. Ще у 2004 році суд вирішив, що прибудова незаконна. Далі по колу пішли апеляції, касації, і справа не завершилася по сьогоднішній день. Влітку 2017 року Господарський суд Полтавської області вирішив звільнити земельну ділянку площею 828 м² та знести сауну. Підприємиця сплатила штрафи за невиконання рішення, але лазню не демонтувала. Полтавська прокуратура подала до суду заяву про зміну способу виконання рішення суду. Вона хотіла не знести сауну, а залишити її з передачею у державну власність. На це прохання суд відмовив у всіх інстанціях. Сьогодні баня працює і приймає клієнтів.

«Полтавщина» на цю тему мала розмову із Тамарою Купріс. Далі наводимо її пряму мову.

— У 2002 році Земельного кодексу не існувало і приміщення продавалися без земельних ділянок. У договорі купівлі-продажу зазначено, що я беру на себе обов’язок виготовити документи на земельну ділянку окремо, оскільки не було кадастрового плану кварталу на Мира, 12. Я виготовила технічну документацію, паралельно звела добудову. Коли вступив в силу Земельний кодекс, то до мене підійшла прокуратура і сказала, що земельна ділянка — не «Туристу». Виявляється, що 1968 році коли «Туристу» надали дозвіл на будівництво, з того часу не виготовили технічну документацію на цю земельну ділянку.

Рішення виконкому Полтавської міської ради № 325 від 13 червня 1968 року про відвід земельної території під будівництво турбази

«Турист» у 2002 році дав мені дозвіл на забудову, я ж думала, що у них є рішення на земельну ділянку. Потім приходить новий директор «Туристу» і каже: «Я тобі не дам, бо зараз прийдуть бандити і відберуть й моє». Я у 2014 році виготовила нову технічну документацію. Погодила її із новими власниками покинутої будівлі ресторану ТОВ «Релікт», власником кортів, але «Турист» почав говорити, що не буде погоджувати. Тепер ця ділянка перебуває у комунальній власності міста. Тепер вже не потрібно погодження від «Туристу», тепер місто робить за бажанням, що їм потрібно. Це територія міста, це не територія «Туристу». Вони ж нічого не зробили. Я позивалася до Полтавської міської ради, щоби погодити межі без підпису «Туристу». Я позивалася до адміністративного суду, мені відмовили, бо це цивільне виконання. І я не встигла туди подати, строки пройшли.

Прокуратура подала перший позов у 2003 році, 10 років було затишшя, а потім вони знову взялися. Верховний суд по третьому колу прийняв рішення, що я повинна особисто демонтувати будівлю. Я відмовилася демонтувати, бо вважаю рішення суду невірним. Я сплатила всі штрафи за те, що я відмовляюся. Це 10 тисяч гривень. Прокуратура вирішила змінити спосіб виконання рішення, шляхом передачі цієї будівлі до міської громади. Вони забули про те, що у 2004 році вже було рішення суду в якому вони позивалися із цього приводу і їм відмовили. А два рази не можна з одного й того ж рішення судитися і воно набуло законної сили.

«Полтавтрансбуду» надали дозвіл на розробку детального плану території, я чекаю на те, що вони там розроблять, а тоді буду оскаржувати. Не знаю, можливо, перепрофілюю баню в дитячий садочок. Мене ж права власності ніхто не позбавив. Я перегляну детальний план території й після цього буду вирішувати, що робити. Я його демонтую за тиждень, вивезу в інше місце, і вже там поставлю. Але принципове питання, я з 2002 року намагаюся щось зробити й мені ніхто не погоджує, а «Полтавтрансбуду» — раз і все, беріть, будь ласка. У мене є два плани, я їх 18 років погоджувала. У мене тривало листування із міською радою. Я їм постійно подаю план території, прошу погодити, але мені відмовляють і кажуть, щоби я погодила із всіма співвласниками земельної ділянки.

Я дуже співчуваю «Туристу». Припустимо, я прибираю паркан, якщо ми не домовимося із трансбудом. Моє приміщення нікуди не дінеться, це приватна власність, яка придбана за договором купівлі-продажу. А у «Туриста» більше нічого не буде. Ні цих приміщень, які вони вважають своїми (і які зруйновані стоять), ні автостоянки, ні допоміжних приміщень, де знаходиться шиномонтаж. А якби ми ще тоді у 2002 році розробили проект території кварталу, то всім би було добре.

Звернемо увагу на те, що Тамара Купріс — мама Марії Купріс, яка працювала помічником нардепа Сергія Капліна. Минулого року «Полтавщина» припускала, що, можливо, саме знайомство підприємниці із нардепом пояснює тимчасове «затишшя» в діях правоохоронців і судових виконавців. Сергій Каплін на це відповів, що жодного відношення до Тамари Купріс не має і жодним чином їй не допомагав. До слова, сам Сергій Каплін проголосував «За» розроблення детального плану території навколо «Туристу».

У наступній публікації поговоримо про іншу спірну ділянку — під занедбаним рестораном. ПрАТ «Полтаватурист» в суді намагається довести, що в них шахрайським шляхом відібрали власність.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»