У Полтаві презентували ГО «Історико-пошукова організація «Пам’ять нації»
Людина, яка стала жертвою війни, репресій чи голодомору має право бути гідно похованою, — саме так вважає доброволець батальйону «Азов», депутат Решетилівської міської ради Анатолій Ханко
Сьогодні, 18 березня, депутат Анатолій Ханко разом із колегами по зброї Тарасом Синяговським та Андрієм Олефіренком презентував у Полтаві спільно створену ГО «Історико-пошукова організація «Пам’ять нації»».
— Кілька місяців тому ми разом із хлопцями були на Алеї Героїв і якраз біля могили нашого побратима Антона Цедіка зайшла мова про те, що багато Героїв, загиблих у російсько-українській війні, так і не ідентифіковані. Розвиваючи цю тему ми почали говорити про те, що на наших полтавських землях теж і досі лежить багато солдатів Другої світової війни, тих, хто воював у повстанських загонах, репресованих, померлих за часів голоду. І для нас було б справою честі знайти рештки цих людей і поховати належним чином. Тому у нас виникла ідея створити історико-пошукову організацію. Наразі нас небагато — 12 хлопців-учасників російсько-української війни, але, думаю, з часом наш колектив буде збільшуватися, — розповів Анатолій Ханко.
Анатолій Ханко
19 лютого 2021 року громадську організацію «Історико-пошукова організація «Пам’ять нації»» офіційно зареєстрували. За словами засновників, наразі вони вже мають більшість необхідних дозволів на проведення пошукових робіт. Цього року хочуть побувати з польовими експедиціями на територіях Решетилівщини, Лютеньки, Хоролу, Лохвиччини та Полтави.
— Створюючи цю організацію, перш за все, ми ставили перед собою мету відновити історичну справедливість, популяризувати національну пам’ять. На жаль, у нас в Україні є досить поширеною проблема незнання свого родового коріння. Я, наприклад, знаю імена своїх прадідів, але не знаю, де їх могили. Вони були репресовані та розстріляні у 30-роках і я був би дуже радий, якби мені вдалося знайти місця їх поховання. Також у радянському союзі дуже часто зустрічалося таке поняття як «невідомий солдат». Думаючи над цим, я прийшов до висновку і зі мною багато хто погоджується, що воно з’явилося здебільшого через те, що родини загиблих солдат, імена яких були встановлені, мали право на отримання певних пільг, а якщо людина пропала безвісти, то рідні не отримували жодної підтримки з боку держави. І для тодішньої влади це, звичайно, було вигідно. Деякі члени таких родини досі намагаються знайти могили чи хоча б якісь відомості про своїх предків. І ми дуже хочемо завдяки цій організації повернути з небуття хоча б кілька таких воїнів-героїв чи невинно закатованих під час голодоморів, — розповів один співзасновник організації, доброволець батальйону «Азов» Андрій Олефіренко.
Андрій Олефіренко
Кожен із засновників організації у цій справі не новачок і вже має певний археологічний досвід. А дехто — навіть відповідну освіту.
— Влітку 2019 року за порадою Анатолія Ханка я взяв участь в археологічних розкопках. Я підозрював, що, можливо, це піде мені на користь, але не здогадувався, що настільки. Виїхати в поле, просто працювати без телефонного зв’язку та доступу до соцмереж, спілкуватися з колегами — це гарна можливість відволікти себе від банальної буденності та відпочити морально. Тоді влітку це мене настільки захопило, що восени я почав навчання у Полтавському педагогічному університеті імені В.Г.Короленка і зараз я вже магістр історії та археології. Тому створюючи історико-пошукову організацію ми ще й враховували момент реабілітаційної користі для учасників наших експедицій, — повідомив співзасновник організації, доброволець батальйону «Айдар» Тарас Синяговський.
Тарас Синяговський
Перепоховання знайдених решток організація планує робити раз на рік, а саме — 14 жовтня у день Захисників України, звичайно, долучивши до цієї місії відповідні державні органи.