Олександр Ващенко: «Депутатство — це насамперед вплив на рішення, які стосуються моїх земляків»

Під час виборів набрав 2377 голосів. Загалом за партію «За майбутнє» на Полтавщині віддали 52157 голосів. Вона здобула 13 мандатів в обласній раді й створила фракцію. Від часу місцевих виборів відбулося 3 засідання Полтавської обласної ради. Олександр Ващенко розповідає про перші враження від депутатства, проблеми округу і плани розвитку громад.

— Місцеві вибори позаду. Якими вони були особисто для вас?

— Мабуть, для кожного українці ці вибори були складними. Адже вперше проходили в умовах світової пандемії. І якраз восени, коли був новий сплеск захворюваності. Через страх люди намагалися не виходити із домівок й уникати місць скупчень, зокрема, виборчих дільниць. Тому невтішні показники явки ні для кого не стали несподіванкою. Ще дало про себе знати загальне виснаження народу — проблеми із роботою, фінансами, здоров’ям, стреси, нагнітання ситуації...Тоді від багатьох чув, що їм точно не до політики, адже накопичилося багато особистих проблем.

Також усіх заплутав новий Виборчий кодекс. І політиків, і виборців. Розбиратися в нововведеннях багото хто не захотів. У результаті ми побачили низькі цифри присутності на виборах: перший тур — 37%, другий — 29%. Також не можна пропускати вплив світових тенденцій: місцеві вибори цікавлять людей менше, ніж загальнодержавні, а явка у першому турі завжди вища, ніж у другому.

Радує, що ці вибори вирізнилися новими обличчями. Наприклад, у партії «За майбутнє» таких багато. Це означає, що люди хочуть змін, а політкам є що запропонувати.

Особисто я задоволений результатом в окрузі. А головне тим, що мене підтримали земляки. Неймовірне відчуття, коли чуєш від них слова підтримки. Я завжди сприймаю все близько до серця. І точно намагатимуся не підвести людей, які довірили мені свої голоси, тим самим давши обов’язок бути представником їхніх інтересів.

— Як пройшли перші сесії в обласній раді?

— Я вперше потрапив до влади, тому знав, що буде не просто. Перша сесія була організаційна, обирали голову обласної ради. Наша фракція не підтримала Олександра Біленького (став головою Полтавської обласної ради, представник партії «Довіра» — ред). Політична сила, яку він представляє, викликає сумніви у мене і в багатьох колег із фракції. Я був свідком того, як раптово поєдналися політичні сили, які мають категорично різну ідеологію. Наприклад, «Слуга народу» й «Довіра». Мабуть, вони діють за принципом: що не зробиш, аби поставити на посаду «свою» людину. Ми не захотіли брати у цьому участь.

Дуже важливою була сесія, на якій розглядали питання щодо завищених тарифів на комунальні послуги. Це одне із питань, найближчих до людей, бо стосується кожного. Я особисто і фракція «За майбутнє» запропонували рішення — введення мораторію на підвищення цін та повернення вартості станом на листопад 2020 року. До нас дослухалися, депутати обласної ради підтримали ініціативу. Прийняли відповідні рішення до Верховної Ради, президента України й Нацкомісії, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Можу сказати, що сесії обласної ради для мене — це насамперед вплив на рішення, які стосуються моїх земляків. Роблю все можливе для покращення їхнього життя.

Олександр Ващенко на засіданні сесії Полтавської обласної ради 14 січня

— Як складається робота фракції «За майбутнє»?

— Ми досить успішно і швидко прийняли найперші рішення, які перед нами стояли. Обрали голову фракції, заступника. Усім членам команди дозволено поводити себе так, як вважають за потрібне. Ніхто не забороняє говорити те, що хочеш, не ставить якихось рамок у висловлюваннях чи ідеях. Із цими людьми відчуваю себе комфортно, маємо схожі погляди. Ми добре тримаємося, бо працюємо разом, ніхто не тягне на себе одіяло. Не кричимо про своє «я», як у інших фракціях, де кожен хоче показати, який він авторитетний та крутий.

Тут зібралися фахівці своєї справи в різних галузях, гарні управлінці, люди із силою думки, досвідом у різних сферах роботи. Дуже важливо, аби на місцях були саме досвідчені люди.

— Яка політика фракції?

— Наше найголовніше правило — бути там, де люди. Не ховатися від проблем, а допомагати їх вирішити. До прикладу, візьмемо ситуацію із підняттям тарифів на комунальні послуги. Як тут не зрозуміти народ, який виходить на протести? Наша фракція висловила спільну позицію — підтримати людей, яких нові тарифи доводять до зубожіння. На позачерговій сесії обласної ради активно відстоювали свою позицію. І нам разом з іншими колегами вдалося добитися результату. Також наші депутати активно приймають участь в акціях, засіданнях місцевих рад на своїх округах. Я особисто був присутній на сесії Опішнянської селищної ради, висловлював свою позицію. Звичайно, люди відчувають себе під захистом, коли депутати розділяють їхні інтереси й погляди.

Наша політика націлена на підтримку промисловості, аграрної сфери, соціального захисту й туризму, економічного розвитку кожної громади. Зараз такий етап, коли досліджуємо найпроблемніші точки населених пунктів.

— Які проблеми бачите в громадах?

— Всі громади об’єднує спільна величезна біда — дороги. Особливо багато нарікань чую від мешканців Диканщини. Між селами доріг майже немає, справжня морока для водія. Особливо в напрямках Балясного, Великої Рудки, Писарівщини, Ландарів, Орданівки. У Великих Будищах після створення громади можна брати на баланс шматок дороги до Писарівщини, адже доки він на балансі області, ремонтувати його не можна.

Буду налагоджувати співпрацю із Агентством місцевих доріг. Для початку, зроблю депутатський запит щодо планів агентства на Опішнянську, Зіньківську і Диканську громади. Треба дізнатися, чи взагалі вони планують якісь ремонтні роботи. Без їхнього відома не можна самостійно ремонтувати дороги. Такі дії місцевої влади розцінюються як не цільове використання коштів.

Диканька — громада із величезними перспективами. Цікаво, як новообраний голова буде це використовувати, і чи буде взагалі. Центр громади треба негайно приводити до ладу, змінювати зовнішній вигляд, працювати у напрямку туризму, використовувати багате історичне підґрунтя для популяризації території. Це стосується наведення ладу в Бузковому гаю, збереження дубів, створення нових музеїв, туристичних маршрутів, треба зробити порядок у ландшафтному парку, розвивати зелений туризм. Відремонтувати арку на в’їзді в Диканьку, засадити там усе квітами. Я буду наполягати саме на такому напрямку розвитку. Зокрема, наголошуватиму на сесіях селищної ради.

Дивна ситуація із вартістю водопостачання в Диканьці. Люди платять майже 22 гривні за кубометр. Місцеве підприємство виставило людям таку надвисоку ціни. Звідки вони її взяли? Для порівняння, у місцевому водоканалі Решетилівки вода коштує приблизно 15 гривень за куб, у Котельві й Зінькові — 12. Треба розібратися, що відбувається на диканському підприємстві, і чим вони обгрунтовують такі ціни.

Поки ж ми бачимо, що голова Диканської ОТГ поводить себе одноосібно, не простежується командна робота. Часом ставить на посади людей, які не мають стосунку до Диканьки. Так сталося із начальником відділу освіти. Прислали із Полтави людину, яка зовсім не орієнтується в проблемах освіти всієї громади. Натомість місцевих фахівців або ігнорують, або звільняють. Люди змушені шукати роботу в обласному центрі у той час, коли є робота в селищі.

Хотілося, аби голова був відкритішим до співпраці. Якщо він йтиме на зустріч — я, як депутат обласної ради, долучуся до роботи, зустрічей і обговорень. Адже заради розвитку свого краю всі мусять б’єднатися і працювати. Треба задати Диканьці пульс змін. Місцеві мешканці дуже цього хочуть і вже чекають результатів.

— Опішня є однією з найуспішніших громад на Полтавщині. Чи є там проблеми?

— Микола Різник (голова Опішнянської ОТГ. — ред) за останні роки зробив неможливе. Опішня перетворилася на сучасне селище із великими перспективами. Але, звичайно, кожен день дає свої виклики. Нещодавно ми переконалися у цьому, коли виникла ситуація із водоканалом.

Тому найперша проблема в Опішні — вода. Водоканал не справляється зі своїми роботами, не надає якісне обслуговування. За кожною поломкою насосу чи проривом — біжать в селищну лищну раду, просять техніку або співфінансування. Навіщо потрібне комунальне підприємство, яке не може повноцінно функціонувати? Єдине рішення — створювати своє. Зараз селищна рада працює над тим, щоб зобити власний водоканал для населених пунктів, які приєдналися до ОТГ після виборів. З часом можна буде передати на його баланс і старі опішнянські мережі. Тут я повністю підтримую селищного голову. Немає нічого кращого, ніж своє. Тоді ні від кого не залежиш, й у разі негараздів — сам відповідаєш перед людьми. Усю допомогу в цьому питанні, яка від мене залежить, я надаватиму.

У Зінькові проблем не менше. Найбільше людей турбує стан доріг, дефіцит робочих місць, низька якість медичних послуг, пасажирські перевезення, проблеми із вивозом сміття, відсутність освітлення на вулицях. Ці питання не вирішуються роками. Водночас у владі залишається одна й та ж людина.

— Які плани маєте у новому році?

— Щодо депутатства — відкрити приймальні, зустрічатися з людьми, вникати в проблеми, і — допомагати, де це можливо. Зараз ретельно досліджуємо проблематику громад. Хочу брати участь у створенні різних проєктів, які зроблять життя моїх земляків комфортнішим. Усі проблеми, про які ми говорили вище, я беру до уваги й шукаю рішення.

Головне для нас усіх — бути здоровими, щоб мати наснагу на працю. Тому маю великі сподівання, що в цьому році зникнуть масові хвороби, українці стануть радісніші, багатші, а наші громади будуть успішні й відомі.

Анна ЛАКИЗА