Як утворилося провалля на Алмазному, в якому загинула жінка — три версії
За два місяці поліція і комунальники не знайшли справжньої причини утворення ями, в яку провалилася працівниця ЖЕО № 2. «Полтавщина» дізналася про різні версії утворення розмиву в ґрунті.
Понад два місяці триває розслідування трагічної загибелі жінки, яка впала у провалля на вулиці 23 Вересня. 4 листопада 66-річна працівниця ЖЕО № 2 прибирала листя на узбіччі дороги, коли під нею провалився ґрунт. Перехожі одразу викликали швидку і рятувальників, але жінку витягли із 3-метрової ями уже мертвою. Судово-медична експертиза показала, що жінка померла від отруєння парами сірководню.
По цій справі правоохоронці відкрили кримінальне провадження за двома статтями: ч. 1 ст. 115 ККУ (Умисне вбивство) та ч. 2 ст. 367 ККУ (Службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки).
В рамках розслідування поліція попросила водоканал розрити колектор, що знаходиться біля ями. Підприємство відмовилося, посилаючись на витратність робіт і відсутність необхідної спеціалізованої техніки та засобів. У відповідь поліція надіслала запит до Полтавської обласної ради щодо сприяння у проведенні робіт із розриття колектору.
3-метровий провал, у який впала жінка
«Полтавщина» поговорила зі спеціалістами «Полтаводоканалу», «Полтавагазу» та співробітниками поліції й виділила три версії того, через що могла утворитися смертельна яма на вулиці 23 Вересня.
Звернемо увагу, що жінка померла саме від отруєння сірководнем. Води у проваллі не було. Тому в цьому випадку провалля відходить на другий план, адже, якби не газ, то жінку рятувальники дістали б живою.
Причому дивно те, що при обстеженні порожнини водоканалом, ніякого газу в ній не виявили: ні ввечері після трагедії, ні пізніше, коли в неї спускався працівник водоканалу.
Версія № 1: каналізаційний колектор
На вулиці 23 Вересня каналізаційна мережа прокладена на глибині 7 м і побудована із керамічних труб зовнішнім діаметром 410 мм, які менше піддаються газовій корозії, ніж залізобетонні та вважаються одними із найдовговічніших.
На місці, де сталась трагедія, навпроти будинку № 19, водоканал не проводив роботи. Аварійна ситуація сталася південніше, біля будинку № 13.
Колодязь біля 13-го будинку, з якого почалась аварійна ситуація. Видно, що нижні кільця почали руйнуватись і осідати
Руйнування колодязя змусило водоканал розпочати перекачку стоків по зовнішній тимчасовій трубі
Там почали провалюватися залізобетонні кільця оглядового колодязя, перекриваючи прохід стоків. Працівники водоканалу почали перекачувати стоки далі по колектору і за кілька днів до трагедії ходили саме по тому місцю, де згодом утворилося провалля.
У водоканалі говорять, якщо припустити, що причиною утворення провалля став каналізаційний колектор, то до таких наслідків могло призвести незначне руйнування трубопроводу. Протягом багатьох років могло відбуватись замокання затрубного ґрунту і його часткове обвалення і вимивання його протоковою водою. І, таким чином теоретично могла утворитись порожнина над трубою, без шкоди в роботі самого колектора, адже дана ділянка працювала у звичному режимі.
Огляд провалу
Вигляд провалу з середини
Порожнина в ґрунті розширялася, але ззовні її не було видно. Два дні перед трагедією йшов дощ і саме верхній шар ґрунту розм’як. І жінка, проходячи над порожниною стала в ту точку, де шар виявився найтоншим. Можливо, коріння дерев утримувало верхівку ґрунту. Судячи з обсягу відсутнього ґрунту, а це близько 130 кубічних метрів, такий процес міг відбуватися упродовж 15-20 років. І скільки саме ця порожнина чекала свою жертву — не відомо.
Під час протікання стоків відбувається випаровування із виділенням газових сполук, які збираються в оглядових колодязях і через ґрунт могли потрапити до порожнини (до найближчого оглядового колодязя 20 метрів).
Схема розмірів провалу: глибина 3,6 м, максимальна ширина 6,8 м, відстань до каналізаційного колектору 3 м, відстань до найближчого оглядового колодязя — 20 м
Також сірководень міг з’явитись в порожнині під час гниття коріння дерев у зволоженому безкисневому середовищі. В цьому випадку сірководень міг накопичуватись в самій порожнині під землею, адже там знаходилося багато коріння і було волого.
Розкопати яму на 7,5-8 метрів в глибину, у цьому місці — не проста робота. Водоканал надав поліції підрахунки, за якими вартість таких робіт складає близько 3 мільйонів гривень. А для заміни всієї ділянки потрібна така ж сума.
Якщо в бюджеті й знайдуть кошти на розриття ґрунту над колектором і поліція побачить трубу у жахливому стані, то це нічого не вирішить. «Полтававодоканал» не визнає себе відповідальним за трагедію. Підприємство надало документи, за якими труба в тому місці, на момент трагедії, працювала у звичному режимі.
Версія № 2: зливова каналізація
Недалеко від провалля у ґрунті знайшли печеру. Тоді у водоканалу виникли припущення щодо проблем зі зливовою системою. Майстер спустився у провалля з ліхтарем і камерою обстежити яму, але відходити від спуску далеко не могли, через загрозу обвалу ґрунту.
Зливовий колектор, який прокладено на глибині 3-х метрів забитий чорним ґрунтом із корінням. Зливоприймач на краю проїжджої частини повністю засипаний і заасфальтований без металевої решітки. Не зрозуміло, навіщо його асфальтували. Цегляна кладка навколо зливоприймача залишилася ціла.
Відкопаний зливоприймач, в якому видно трубу в сторону середини дороги, занесену землею
Геологи пробурили свердловини й дослідили землю. Ґрунт в тому місці зволожений, як знизу, так і з боку. Водоканал зробив припущення, що внаслідок руйнації зливової каналізації, при зливах і таненні снігу вода вимивала ґрунт в бік колектора і поступово виносила його в зливовий колектор, утворивши нішу і пустоту. А коли вода дійшла до траншеї колектору, вона могла замочити всю товщу, і призвести до просадки основи каналізаційного колектору, що могло призвести до його руйнації, а відтак і до часткового виносу ґрунту в колектор.
— Провалля має профіль, із печерою в бік дороги. Зливова каналізація в цьому місці тільки починається. Обидва зливоприймачі і колодязь серед дороги заасфальтовані, але в наступному колодязі ми бачимо, що зливовий колектор повністю заповнений землею із корінням, не специфічним для ливнівки, зазвичай там пісок. Питань багато і однозначно вказати на ту чи іншу причину складно. Тому ми поліції й рекомендуємо рухатись від простого до складного. Розкрити зливоприймач, вичистити зливовий колектор, можливо там пошкоджена труба. Ці роботи в будь-якому випадку не будуть даремними, адже якщо там не має пошкоджень, то ливнівка запрацює в цьому місці. Зливоприймач ми відкрили й вичистили, але, на наш подив, він цілий. Хоча по місту майже усі приймачі мають ушкодження. Можливо, його відремонтували після якоїсь аварійної ситуації й не закрили решіткою і засипали, а потім заасфальтували, — розповів один із працівників «Полтававодоканалу».
У поліції повідомили, що провели повторний огляд ливнівок біля місця трагедії. За результатами огляду, правоохоронці виключили факт руйнування дороги через забиття ливнівок. У водоканалі повідомили, що поліція оглянула лише зливоприймач, а колектор посеред дороги повністю забитий ґрунтом.
Версія № 3: аварія в газовому трубопроводі
Провалля могло утворитися двома способами: або несправна каналізація або ливнівка. Газ міг потрапити й третім способом. У водоканалі повідомили, що газ міг потрапити в порожнечу під час аварії на газопроводі, яка трапилася в період трагедії. Ремонтні роботи на газопроводі провели через кілька днів після 4-го листопада. Від провалу до місця пошкодження газопроводу 15 метрів, а складовою природного газу є сірководень.
Роботи газовиків неподалік від місця трагедії
У «Полтавагазі» підтвердили, що на вводі до будинку дійсно стався витік природного газу, але не за 15, а за 30 метрів від місця трагедії. На думку підприємства, побутовий газ не міг стати причиною трагедії, оскільки у ньому дуже мала частка сірководню.
, «Полтавщина»