КТ, МРТ і кисень у достатній кількості: коли цього чекати в Лубнах?

Реконструкція приймального відділення під відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги в Лубенській лікарні інтенсивного лікування, що відбувається в рамках президентської програми «Велике будівництво», затягується. Ще навесні всі служби, що розміщувалися на першому поверсі головного корпусу (приймальне й фізіотерапевтичне відділення, екг-кабінет, травмпункт, санітарна кімната, кімната для підібраних на вулиці у нетверезому стані й безпритульних) були виселені до інших приміщень, однак з того часу відновлювальні роботи просуваються не так швидко, як хотілося б. Планувалося, вони завершаться до кінця листопада, але очевидно, що будівельники не справляться із завданням. З липня тут господарюють працівники «Лубнижитлобуду-2010», з якими підписано договір на виконання ремонтних робіт. Загальна площа реконструкції велика: 900 квадратних метрів, а разом з прибудовою до нього — 1200. Згідно з проєктною документацією, необхідно прихопити ще шматок подвір’я, щоб звести закрите приміщення, в яке заїжджатиме машина екстреної допомоги для вивантаження пацієнтів. Воно повинне не лише захищати від дощу чи снігу, а ще й мати плюсову температуру всередині.

На жаль, з проєктною документацією вийшло неузгодження, що, як пояснює представник підрядної організації Юрій Ляшенко, позначилося на затримці з освоєнням коштів. Будівельники «спіткнулися» на кабінетах, де буде встановлено два потужні апарати — комп’ютерної томографії (КТ) і магніто-резонасної терапії (МРТ), про які давно мріють лубенці, й без яких неможливо уявити сучасну медицину. Для них відведене велике за площею приміщення. Але проєктанти чомусь не врахували, що вага кожного з апаратів близько двох тонн, а, отже, бетонне перекриття першого поверху, на які воно буде встановлене, може не витримати, тож його слід укріплювати. Ступінь захисту кабінетів від випромінювання томографів також був недостатній. Відтак, за словами Юрія Ляшенка, довелося виконувати нове планування приміщень з урахуванням допущених недоліків. А це 60 відсотків загального об’єму робіт.

Хід реконструкції в опорній лікарні Лубенського госпітального округу перебуває під пильною увагою народного депутата України Анастасії Ляшенко. Вона не раз заявляла, що іде саботування цієї надзвичайно важливої справи держаного рівня з боку представників міської влади, які були більше зайняті підготовкою до виборів, аніж роботою на користь громади. Зрештою, вибори позаду.

— Низка питань, які гальмують процес, — закономірні, — говорить Анастасія Ляшенко. — Адже об’єкт великий і серйозний, можна сказати, стратегічний. Проте багато проблем пов’язані з некомпетентністю відповідальних осіб, з відсутністю координації між проектантами, підрядниками та органами місцевого самоврядування. Слава Богу, вибори закінчилися, і представники влади на місцях перестали пред’являти якісь звинувачення державним владним органам. В усякому разі, не заперечують, що держава в цьому випадку виконала свої обіцянки й визнають власні прорахунки у процесі реконструкції.

10 листопада Анастасія Ляшенко спільно з головою Полтавської облдержадміністрації Олегом Синєгубовим вкотре перевірили хід реконструкції в лубенській лікарні. Спільно з керівництвом міста, дирекцією закладу та підрядною організацією обговорили проблеми, які виникли.

— Ми повинні максимально швидко та оперативно завершити реконструкцію приймального відділення, — зазначив Олег Синєгубов. — Враховуючи темпи, з якими нині тривають роботи, потрібно закінчити будівельну частину до 20 грудня. Саме тоді завершується бюджетний рік. І щоб не виникло проблем із коштами, слід чітко розпланувати всі кроки. Наприклад, у Кременчуці на будівництві приймального відділення працюють у три зміни. З фінансуванням питань немає. Пряма державна субвенція в розмірі 7,2 мільйона гривень уже надійшла. Кошти спрямовують й з місцевого бюджету.

А нардеп України Анастасія Ляшенко привела позитивний приклад ходу таких же робіт у Хорольській ЦРЛ. Там внаслідок технічних перепон розпочали реконструкцію останніми в області (загалом на Полтавщині по програмі «Велике будівництво» переобладнують 8 приймальних відділень). «Але жодного разу головний лікар не сказав, що вони не встигнуть до 20 грудня, — зауважила пані Анастасія. — А в Лубнах шукають якісь виправдання. На жаль, це затримує процес встановлення обладнання, яке конче необхідно лубенцям. Люди ж тим часом їздять обстежуватися на КТ і МРТ в Миргород, Полтаву. А наша апаратура стоїть у Києві й чекає, коли ми її заберемо і становимо.

Учасники обговорення проблеми домовилися відкоригувати план-графік робіт і чітко його дотримуватися. Про виконання робіт звітуватимуть щодня.

Окрім того, вони зосередили особливу увагу на забезпеченні медзакладу, який визначений опорним з лікування хворих на COVID-19, киснем. Наразі кисень підведений лише до 29 ліжок в інфекційному відділенні із загальної кількості 119 по лікарні. А до 15 листопада, за словами головного лікаря КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування» Сергія Наталенка, заплановано докупити 10 кисневих концентраторів, 6 кріоциліндрів і провести кисень в інші відділення: онкологічне, терапевтичне та ЛОР. Таким чином, додасться ще 28 точок. Одна киснева шафа вже готова, іншу на замовлення закладу виготовляє місцеве підприємство.

На покращення кисневого обладнання Лубенська лікарня інтенсивного лікування отримала від Міністерства охорони здоров’я 1 мільйон 310 тисяч гривень субвенції. «Держава готова ще вкладати кошти у забезпечення киснем лікарняних ліжок при необхідності навіть на сто відсотків усіх наявних ліжко-місць», — наголошує Анастасія Ляшенко.

Ще одне вкрай чутливе питання для громадян — забезпечення ліками хворих на коронавірус. На зустрічі очільник області й нардеп у черговий раз акцентували увагу органів місцевого самоврядування Лубен на тому, що вони мають бути безплатними для пацієнтів, які захворіли на COVID-19, відповідно до протоколів лікування МОЗ.

Окрім того, була обговорена низка питань, пов’язаних з подальшою діяльністю нової об’єднаної територіальної громади, зокрема, тих, що стосуються об’єктів комунальної власності Лубенського району, їх теплопостачання тощо, які повинні бути враховані при формуванні головного фінансового документа на наступний рік — бюджету 2021. При цьому інтереси мешканців сільських населених пунктів мають бути захищені так само, як і міських.

Ганна ВОЛКОВА