Поліція закриє справу проти рецидивіста, який порізав у центрі Полтави свою колишню дівчину

Вранці 29 вересня патрульна поліція отримала виклик від жінки, яка розповіла про погрози від колишнього співмешканця. Коли патрульні прибули на місце, жінка запевнила, що із чоловіком примирилася. Через годину вона знову зателефонувала до патрульних, правоохоронці приїхали, але чоловіка на місці вже не було. Після другого звернення в поліцію він вирішив помститися. Чоловік зайшов із ножем в кіоск на вулиці В’ячеслава Чорновола, де працювала жінка, і влаштував криваву розплату за скарги правоохоронцям. Перший удар пройшов по щоці, а від другого вона закрилася рукою і лезо перерізало артерію. Жінка стікала кров’ю прямо у кіоску. На щастя, поряд проходив хлопець, який передавив мотузкою артерію і затримав витік крові до приїзду швидкої.

Після нападу поліція відкрила справу за ст.115 ККУ (Замах на умисне вбивство). Чоловіка знайшли, він дав пояснення і пішов додому. Потім слідчий перекваліфікував справу на ч. 2 ст. 125 ККУ (Вчинення легких тілесних ушкоджень). Провадження за цією статтею може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілої. Вона ж написала заяву, в якій вказала, що не хоче, щоби кривдника притягнули до кримінальної відповідальності.

Отже, підозру нападнику не оголосили, а кримінальне провадження з дня на день мають закрити.

Журналісти «Полтавщини» відвідали кіоск, де стався напад і зустріли на робочому місці постраждалу. Вона робила для відвідувачів каву і швидкі закуски. Жінка категорично відмовилася говорити на тему нападу.

Потерпіла вже знову працює у кіоску, але категорично відмовляється говорити на тему нападу

У прес-центрі головного управління поліції Полтавської області з приводу цієї ситуації пояснили:

Закон надає потерпілому можливість вибору одного з альтернативних варіантів поведінки у відповідь на вчинення щодо нього кримінального правопорушення:

• ініціювати притягнення винного до кримінальної відповідальності;
• врегулювати кримінально-правовий спір на основі взаємного порозуміння;
• не вдаватися до жодних дій.

Обираючи спосіб реагування на злочин, потерпілий самостійно вирішує питання про те, наскільки ефективним для його захисту буде звернення до процедури кримінального судочинства, а в разі початку такої процедури — чи доцільно її продовжувати.

Після отримання результатів судово-медичної експертизи, слідчий, за погодженням з процесуальним керівником, перекваліфікував діяння на ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України (Умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності).

Провадження за цією статтею відноситься до справ приватного обвинувачення і може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого. Керуючись своїм правом, потерпіла відмовилася від обвинувачення, тобто написала заяву про непритягнення винного до кримінальної відповідальності і припинення розпочатої процедури його кримінального переслідування.

Відповідно до Постанови Великої палати Верховного суду 03.07.2019 № 288/1158/16-к (13-28кс19) злочини, кримінальне провадження щодо яких здійснюється у формі приватного обвинувачення, завдають шкоди головним чином інтересам окремих осіб, здебільшого зумовлені локальними конфліктами, а порушені права потерпілих можуть бути ефективно захищені як за допомогою кримінально-правових механізмів, так і в альтернативний спосіб — без притягнення до кримінальної відповідальності.

Права особи можуть бути поновлені шляхом порозуміння, примирення, компенсації й іншим чином без застосування встановлених державою заходів примусу.

Якщо скоротити цю відповідь, то є право приватного обвинувачення і загальне обвинувачення, коли поліція відкриває кримінальне провадження, не залежно від наявності звернення від жертви злочину. Наприклад, за фактом умисного вбивства (ст. 115 ККУ). Коли людина представляє небезпеку для всього суспільства, то поліція може одразу оголосити підозру і звернувся до суду про обрання міри запобіжного заходу. І далі суд вирішує чи карати підозрюваного. В нашому випадку справа навіть не потрапила до суду.

Жінка забрала свою заяву і так часто трапляється у подібних випадках. Жертва пробачає своєму кривднику, сподіваючись на примирення. Але часто за таким примиренням приходить новий рецидив. А коли загострення досягає межі, настають трагічні наслідки.

— У нас дуже багато фактів сімейного насильства, вони просто зашкалюють. Якщо порівняти минулий рік і період карантину, то у два рази стало більше сімейного насильства. Стаття 126-1 ККУ дозволяє за систематичне домашнє насильство притягнути людину до кримінальної відповідальності. Тим більше, якщо є фізичне насильство. Більшість жертв не бажають кримінального переслідування свого кривдника. Причини різні: або економічна залежність, або страх перед ще більшим насильством. Потерпілі побоюються наслідків після звернення у поліцію — що нападник після притягнення до відповідальності стане більш озлобленим, — говорить прес-секретар поліції області Поліна Ларіна.

З літа 2019 року у Полтаві працює мобільна група поліції із реагування на факти домашнього насильства «ПОЛІНА». У Головному управлінні поліції області періодично проводять тренінги проти сімейного насильства. Так, 29 вересня відбувся семінар-тренінг під назвою: «Насильству немає виправдання!». Але фактично ми бачимо, що поліція не може нічого вдіяти проти потенційного вбивці, якщо жертва забирає заяву.

Абсурдність ситуації ще в тому, що якби рецидивіст вкрав у жінки золоту прикрасу, то його б посадили на 5-7 років. Однак, якщо він б’є жертву ножем, то залишається на свободі. І наступного разу він може взятися за ніж вже із цією думкою. Безкарність породжує нові злочини.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»