Вплив пандемії COVID-19 та місцеві вибори: хто з політичних партій виграє, а хто програє

Щоденна статистика щодо захворювання на COVID-19 в області та Полтаві надає впевненості у тому, що небезпечна тенденція збережеться (якщо не прискориться) й до дня виборів — 25 жовтня. І народжує наступне запитання: як пандемія вплине на результати місцевих виборів?

Спробуємо частково відповісти на нього.

1. Менша явка — на руку мотивованим партіям та з більш «віковим» електоратом

Збільшення кількості хворих може вплинути на бажання виборців прийти на виборчі дільниці через страх перед можливим інфікуванням. Хто може виграти від зменшення явки виборців? Виграти можуть партії, які мають мотивованих виборців, які готові не тільки прийти на дільниці, але й терпляче очікувати своєї черги (а в день виборів на дільницях можливе обмеження за кількістю виборців на певних квадратних метрах). В ідейні партії можна записати «Свободу» та «Європейську Солідарність».

Вибори в Україні завжди доводять існування одного правила: на вибори більше ходять люди старшого покоління, а не молодь. Наші діти пов’язують своє щастя не з виборами багато в чому незрозумілих дядь та тьоть, а зі своєю молодістю. Ти — молодий, а значить, усі дороги перед тобою відчинені без допомоги політиків. Тому майбутнє обирають люди середнього та похилого віку. Тим більше, люди похилого віку мають певне філософське ставлення до небезпеки смерті, вони вже готові до неї і без коронавірусу.  Пенсіонери частково готові голосувати за Олександра Мамая (меншою мірою «За майбутнє»). Для інших людей похилого віку більш надійним може здатися Олександр Удовіченко.

З огляду на це, менша явка негативно позначиться на малоідейних партіях та тих партіях, за які голосують люди від 30 до 45-ти. Ця вікова страта більше любить голосувати за «прогресистські» партії. Наприклад, якою раніше була «Самопоміч». Наразі до них можна записати «Слугу народу» та частково «ЄС». Також ця група виборців вже має дітей, тому в умовах пандемії вони можуть не прийти до дільниць, щоб не інфікуватися самим та не інфікувати потім своїх дітей.

Звичайно, довгі черги до дільниць зупинять молодь, яка все-таки вирішить прийти на вибори (про що сказано вище). Це сигнал усім партіям, які розраховують на ці «молоді» голоси.

Тут коротко резюмуємо: чий виборець не прийде на вибори, та партія і не пройде до ради.

2. Менша явка — більше шансів для кандидатів

Погана явка виборців вплине й на виборчу квоту. А виборча квота — це кількість голосів виборців, необхідних для отримання одного депутатського мандата. Виборчу квоту визначає територіальна виборча комісія. Для цього загальну кількість голосів за ті партії, які здобули від 5% підтримки виборців, а отже, беруть участь у розподілі мандатів у місцевій раді, ділять на кількість мандатів.

Згідно з чинною редакцією Виборчого кодексу, кандидату для визнання його обраним до ради потрібно одержати щонайменше 25% розміру виборчої квоти. Тобто, кандидат може розраховувати не на своє місце у партійному списку, а спробувати конкурувати зі своїми колегами.

Наприклад, у Полтавській ОТГ майже 240 тисяч виборців. При явці в 50% це 120 тисяч. Якщо врахувати кількість партій, які проходять (від 6 до 10) та кількість мандатів (42), то для подолання виборчої квоти кандидату буде необхідно, приблизно, 530-570 голосів. Не надто критична планка для проходження. Звісно, при цьому кандидатам слід не почивати на лаврах, а тяжко працювати на своїх округах, щоб виборці знали про них.

Тут можна сказати, що технологія концертів та «гречки» може не спрацювати для впізнаваності кандидатів, адже більшість виборців вже розуміють, що це не благодійність (як могли розуміти весною-літом), а передвиборча подачка. А ви багато бачили кандидатів в депутати у своєму дворі?

Також є інформація, що окремі партії для певних своїх кандидатів планують застосувати так звані «виборчі сітки» (а тоді кандидату в депутати з виборцями можна і не працювати). Коротко нагадаємо читачам, що таке «сітка». Це — система, що дозволяє організувати різні етапи гарантованої підтримки того чи іншого кандидата на певній території. Для початку на окрузі (або округах) знаходять певну кількість активістів. Їх завдання — знайти і залучити наступних. Чим більше, тим краще — адже за кожного активіст отримує певну суму. «Новонавернені» також отримують винагороду, але вже меншу. При плетінні сітки завжди використовують персональні дані людей. Інколи їх використовують навіть без їх відома.

Однак з огляду на те, що ЦВК довго визначала межі округів, часу для застосування «сітки» залишилось зовсім обмаль. Тому якщо цей механізм і задіють, то його ефективність може обчислятися в межах додаткових 100 голосів.

3. Обмеження студентського адмінресурсу

Аполітична молодь у вишах Полтави часто залучалась у ті ж «сітки» або у якості адмінресурсу (інколи також за гроші). Однак коронавірус вніс сюди свої корективи. Наприклад, ПУЕТ до 15 жовтня перейшов на дистанційне навчання. А один з найбільших вишів НУПП працює дистанційно до 31 жовтня.

4. Чи буде перенесення дати виборів?

Не будемо стверджувати однозначно, однак слабо віриться у те, що правляча партія «Слуга народу» наважиться на перенесення дати виборів у зв’язку з коронавірусом. Це не зрозуміють ані виборці (а тоді наступні вибори можна й не проводити — голосів не буде), ані міжнародні партнери України, які досить критично ставляться до ініціатив із запровадженням надзвичайного стану або інших різких та неузгоджених рухів. Тоді одразу вони вмикають режим «Ми — не банкомат».

Тому цей радикальний сценарій має нульові шанси на реалізацію.

Нагадаємо, місцеві вибори відбудуться 25 жовтня 2020 року. Полтавці обиратимуть на наступні 5 років нового міського голову, депутатів Полтавської міської ради, трьох районних у місті Полтава рад, Полтавської районної ради (в рамках нового укрупненого району) та Полтавської обласної ради.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»