Академія наук України намагалася таємно віддати землі Дослідного поля під забудову

10 вересня завершується етап громадських обговорень проекту генерального плану Полтави. Управління архітектури, разом із проектантами «Діпромісто», розглянуло всі пропозиції та має внести корективи в проект. Виконком затвердить результати громадських слухань, а потім на сесію міськради винесуть остаточний проект генерального плану.

Мабуть, найбільше обурення полтавців викликала пропозиція проектантів відвести більшу частину земель дослідного поля Полтавської державної сільськогосподарської дослідної станції імені М.І. Вавилова під будівництво котеджів.

Дослідне поле з садибною забудовою на початковій версії генплану Полтави 2020 року

Головний архітектор міста Микола Шевельов повідомив, що пропозиції по Дослідному полю розглянули й, скоріш за все, їх врахують у документі:

— Враховуючи суспільний резонанс та інші фактори, озвучені на громадських обговореннях, корективи будуть внесені.

Під час процесу цих саме обговорень з’ясувалося, що частину земель Дослідного поля планували віддати під будівництво. Хто саме запропонував такі зміни, достеменно невідомо. Автори проекту генплану говорять, що Національна аграрна академія наук вела перемовини із містом. Академія каже, що не збиралися віддавати землі. А працівники Дослідної станції не можуть додзвонитися в Київ, щоби їм пояснили, що відбувається.

Опишемо як проходили громадські обговорення і пояснимо проблему. Для початку зазначимо, що Дослідна станція підпорядковується Полтавському інституту свинарства, який входить в структуру Національної академії аграрних наук України.

Академія наук хотіла віддати землю в обхід Дослідної станції

Перше питання, яке задали на презентації проекту генерального плану 18 серпня, прозвучало від випускника Полтавської аграрної академії Анатолія Мишелов:

— З якою метою ви плануєте знищення Дослідної станції, на землі якої уже 120 років відбувається унікальний у всьому світі науковий експеримент?

Йому відповіли, що зараз нічого не знищується і генплан потрібно ще затвердити. Території Дослідного поля визначені як резервні, в разі потреби, їх використають, але не зараз.

— Це академія наук України бере, за своєю ініціативою, передає 62 га землі й місто до нього відношення ніякого немає? Самі ініціюють передачу? — запитав представник асоціації фермерів Полтавської області Олег Слизько.

— Це пропозиція наша, спільно із замовником і розробником містобудівної документації, — відповів Микола Шевельов.

— Тобто управління архітектури й містобудування звернулося до академії наук України з проханням виділити цю землю для індивідуальної житлової забудови?

— Я вивчала всю документацію і листи, які були. Ці питання вивчалися перехресно. Інститут (очевидно, мається на увазі Інститут свинарства — ред.) чи сільськогосподарське підприємство, разом із містом, вирішують, що вони хочуть віддати землі. Навіть були такі листи, які ініціювали аграрну академію наук України на передачу частини земель сільськогосподарського використання, які їм належать, до земель комунальної власності й можливості розміщення житлової забудови і виділення, при цьому, частини цих територій під житлове будівництво для працівників цих підприємств. Тому ці питання вирішуються не лише містом, — зазначила одна з проектувальниць «Діпромісто».

— Скоро створять Полтавську ОТГ. Для будівництва можна використовувати нові землі. Яка доцільність віддачі земель Дослідного поля під забудову? Є повно місця для приватної житлової забудови, а навіщо ми зараз ліземо в середину міста і відриваємо землі?

— В межах містах не може бути земель сільськогосподарського призначення. Таке рішення приймалося з огляду на те, що буде прийнята Полтавська ОТГ. Поряд Тахтаулівські масиви, це також землі аграрної академії наук. Зараз ми не можемо їх розглядати в межах міста, бо це Тахтаулівська сільська рада. Сільськогосподарські землі повинні бути за межами міста, — відповіли представники проектної організації.

Якщо передати діалог коротко, то, за словами проектантів і Миколи Шевельова, академія наук домовилася із містом про передачу земель Дослідного поля. Після публічних обговорень у редакцію ІВ «Полтавщини» зателефонував керівник Дослідної станції Михайло Сокирко і заявив, що не знав про те, що землі підприємства хочуть віддати під забудову.

У студії телеканалу «Центральний» детально обговорювали цю проблему зі співробітниками станції. Зафіксуємо найцікавіші моменти.

— Із керівництвом аграрної академії наук України я спілкувався один раз. Мені сказали що цю ситуацію вивчать. Ми направили їм офіційний лист, вони сказали: «Ви не переживайте, такого не може бути, щоби цю землю включили в якось побудову». Після цього ніяких розмов не було. Я не можу додзвонитися до керівництва. Я не можу додзвонитися до заступника президента НААН Олександра Микитюка і до Віталія Ничкалюка. Я два дні телефоную їм, вони не беруть слухавку, — розповів Михайло Сокирко.

— Мені пощастило, я додзвонився до Никитюка Олександра Андрійовича (заступника президента академії аграрних наук), — повідомив журналіст Сергій Бавлацький. — Для початку скажу, що в прес-службі міськради мені відповіли, що землі Дослідної станції — це державні землі Національної академії аграрних наук України, і саме ця установа виставила їх під забудову. А депутати будуть голосувати за оновлений план. Тепер послухайте мою розмову з Олександром Никитюком.

— Я вперше про це чую. В нас такої інформації немає. Це якась неправдива інформація, — відповів Олександр Никитюк.

— Про це мені сказали у міськраді, що в генеральному плані 80% Дослідного поля виставили під котеджну забудову.

— Не можу вам нічого пояснити. Ми таких рішень не приймали. Це, напевно, хтось одноосібно прийняв в міській раді. Цього не може бути, тому що наша станція має славетну історію. Ніхто нікому ніякої землі виділяти не буде.

Цю розмову Михайло Сокирко прокоментував наступним чином:

— 22 серпня ми направили офіційний лист до академії наук, поки що офіційної відповіді немає. Сьогодні ми відправляємо повторно ці листи.

Також Сергій Бавлацький додав, що намагався поговорити з авторами проекту. В «Діпромісто» йому відповіли, що проектант, зараз у відпустці.

Головний архітектор Полтавської області Ірина Особік з приводу забудови Дослідного поля відповіла наступне:

— Думка архітекторів і науковців вже врахована і це зауваження відправлені київському інституту «Діпромісто», щоби вони внесли правки й залишили цю територію без змін. Полишили в тому функціонуванні, які вони є наразі. Загальна думка архітекторів і науковців — треба зберігати це надбання. Дослідна станція є унікальною не тільки для України, а й для Європи. Цю територію треба зберігати й залишити для нащадків. Полтава не має вільних територій під забудову в межах міста. А місто повинно розвиватися. Було важко знайти територію, вільну від забудови. Тому проектанти вирішили, що буде добре для розвитку міста, якщо територію взяти під забудову. Скоріше за все, це була пропозиція проектантів.

Представник асоціації фермерів Полтавської області Олег Слизько заявив, що весь масив землі Дослідної станції, який планують включити до забудови, коштує 20 мільйонів доларів. А коли там побудують котеджі, то ціна значно збільшиться.

Адмінкорпус Полтавської державної сільськогосподарської дослідної станції імені М.І. Вавилова

Михайло Сокирко розповів, що, згідно із проектом генплану, Дослідній станції залишають крутосхили, а забирають вільні поля, де можна будувати котеджі. Якщо цю територію забрати, то Дослідна станція закриється.

— У нас колектив 50 осіб. Фінансування не покращилося, воно тільки погіршується. Виживаємо з того, що ми вирощуємо насінневу продукцію і за ці кошти станція існує.

Ймовірно, аграрна академія наук дійсно вела розмову з містом про передачу землі. Після скандалу, вона почала заперечувати такі розмови. Директор Полтавського інституту свинарства також говорив, що не знає про плани забудови території станції. Хоча на презентації проектанти говорили, що розмова з Інститутом була. Ясно одне — хтось говорить неправду.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»