Андрій Матковський: «Біля кожної школи та дитсадка має бути поліцейський — «лежачий!»

— Андрію Всеволодовичу, що, на ваш погляд, найсуттєвіше нині в цій проблематиці?

— По-перше, вітаю і освітян, і самих школярів та їхніх батьків з початком нового навчального року. Це особливо приємно тепер, адже в нинішніх умовах протягом літа й буквально до останніх днів усі хвилювались: розпочнуться заняття 1 вересня чи ні? На щастя, наше місто до зони ризику не потрапило, тож полтавські школярі сіли за парти.

Зрозуміло, що за таких умов є певні загальноприйняті обмеження і певні правила поведінки в навчальних закладах. Сподіваюсь, усі добре їх знають, зокрема й батьки, які навчили цього і дітей.

— Що найважливіше сьогодні та що має зробити влада?

— Звісно, влада має подбати, аби забезпечити школи всіма необхідними речами, передбачені сьогодні так званими антикоронавірусними заходами. Це маски в достатній кількості для вчителів, антисептики та інші засоби й препарати, за які не повинна боліти голова в педагогів. Це навіть не обговорюється!

Навчання ж треба організувати таким чином, аби мінімально обмежити пересування дітей у межах школи, принаймні, аби вони не переходили з кабінету в кабінет. Можливо, слід збільшити тривалість перерв, і багато інших, так би мовити, технічних речей. Проте, гадаю, що самі педагоги розуміють це краще за нас і вже виробили для себе відповідні алгоритми дій у нинішній складній ситуації.

По-друге, а може, навіть і, по-перше, треба забезпечити фінансування у навчальних закладах посад медпрацівників, аби в кожній школі працювала медсестра й відповідно нормально функціонував медпункт. У кожній школі! Адже шкільний медпрацівник має не лише оперативно реагувати на ті чи інші ситуації, але й виконувати певні контрольні функції: перевіряти температурний режим і вологість у класних кімнатах, їх провітрювання, контролювати стан здоров’я не лише школярів, учителів, але й тих, хто працює у шкільній їдальні.

— Якщо ми вже згадали про харчування, то які тут іще проблеми ви бачите?

— У зв’язку з тими проблемами, які виникали свого часу з харчуванням дітей, коли зупиняли проведення тендерів, які по півроку блокувалися судами, а довкола цього накопичувалася й низка інших питань, включаючи неякісні продукти, то моя думка така. Настав час, коли місцева влада повинна взяти на себе всю повноту відповідальності за харчування дітей. Переконаний: цим мають займатися не приватні фірми, а комунальне підприємство, яке б від А до Я організовувало процес роботи шкільних їдалень, як це зроблено в багатьох містах, зокрема і в Харкові, досвід якого ми вивчали.

За таких умов є можливість реально зменшувати і вартість послуг, а головне — контролювати якість харчування, а це ж питання здоров’я і безпеки дітей. Ну ніхто мене не зможе переконати, що підприємство, яке годує дітей, повинне бути прибутковим! Бо звідки ж тоді береться цей прибуток, за рахунок чого? За рахунок якості продуктів чи за рахунок зменшення порцій. Бо на чому ще можна нажитися, готуючи, умовно кажучи, дитині котлету чи макарони? Не інакше, як лише на неякісних продуктах, або тих, які не відповідають стандартам. Наприклад, замість масла підсунути школярам якийсь спред, що з’ясовувалося неодноразово під час контрольних рейдів.

Тому тут не може бути ніякого компромісу. У питанні харчування дітей ми маємо говорити лише про собівартість такої послуги: продукти, логістика, зарплати працівникам, сучасне обладнання. І якщо ми говоримо про комунальне підприємство, то там зовсім інші підходи й до контролю на різних рівнях. Від продуктів до персоналу (стан здоров’я, кваліфікація) і навіть до санітарного стану певних приміщень.

— Яким чином усе це може вплинути не лише на якість, але й на вартість послуг? Адже це дуже суттєво для батьків.

— Щодо вартості шкільних обідів, то нагадаю, що свого часу ми були ініціаторами адресної допомоги — безпосередньо на банківські картки батькам дітей пільгових категорій. Вважаємо, що й нині це було б справедливо, оскільки такий метод уже відпрацьований — упроваджувати безплатне харчування дітей пільгових категорій і школярів молодших класів саме за такою процедурою. Платити безпосередньо батькам, а не підприємству! Але зробимо так, аби ці кошти можна було використовувати лише за цільовим призначенням.

— З приводу безпеки дітей, то нам надходять і листи такого типу: «Передайте Матковському, хай нагадає владі про так звані «лежачі поліцейські», які колись установлювали біля кожної школи чи дитсадка, але в багатьох місцях вони зникли або пошкоджені. І тепер без жодних перешкод там літають горе-водії, бо нема ні знаків, ні світлофорів...». Як ви на це відреагуєте?

— По-перше, треба, щоб Матковський не передавав владі, бо часто це не спрацьовує, а Матковський має бути владою! А, по-друге, коли ми почали впроваджувати цю систему, ці «поліцейські» були ще дивиною для Полтави, і їх навіть називали «лежачий Матковський»! Сміх сміхом, але це була моя програма «Безпечна дорога до школи» щодо поліпшення безпеки руху в районах навчальних закладів. І вона дала реальні результати: кількість ДТП за участі дітей зменшилася тоді в рази!

— Але ж і кількість автотранспорту за ці десять років значно зросла!

— Так, кількість автотранспорту зросла, але, на жаль, безпека руху при цьому лише погіршилася. А це означає, що міська влада не вживає дієвих заходів. Бо не можна сподіватися лише на законотворців, які час від часу підвищують штрафи для горе-водіїв, та встановлені обмежувальні знаки теж не завжди спрацьовують. Тому до своєї передвиборної програми за зверненням батьків я включаю пункт про те, що біля кожної школи, дитсадка, переходу, якими масово послуговуються діти і де не облаштовано світлофор, має бути поліцейський — «лежачий»! Назвіть його хоч і «лежачим Матковським», але він повинен бути. І хай не ображаються на мене автолюбителі, але здоров’я і життя наших дітей набагато дорожчі, ніж швидкість і комфорт тих, хто за кермом.

— До питань безпеки дітей входить і те, як і чим вони добиратимуться до школи.

— Так, тому йдеться про безплатний проїзд школярів, які не повинні десь тинятися дорогою до школи чи назад через те, що в них нема грошей на проїзд. А тим паче це актуально тепер, коли багато шкіл переходить на навчання у дві зміни, а відтак дітям доведеться пізньої осені та взимку повертатися додому фактично вночі. Тут, до речі, стануть у нагоді й нові тролейбуси та автобуси, закуплені за моєю ініціативою, які запрацюють до кінця року на багатьох маршрутах.

До питань безпеки я б відніс і все пов’язане з охороною навчальних закладів, встановлення там систем відеонагляду. У деяких школах за нашої ініціативи і завдяки підтримці підприємців уже встановлено такі системи, і батьки в режимі онлайн зможуть спостерігати за дітьми. Тим паче це важливо тепер, коли самим батькам заборонено заходити до приміщення школи. Тож ми за те, аби системи відеоспостереження були встановлені в кожній школі.

— До речі, повертаючись до проблеми здоров’я дітей, варто б згадати і про чисто побутові умови у школах. Ви ж свого часу багато уваги приділяли цим питанням.

— За нашої ініціативи, наприклад, в усіх школах було замінено вікна, а подекуди й двері на сучасні, пластикові. Це не лише зручно, оскільки дозволяє, скажімо, регулярно провітрювати класи й економити тепло, але й зберігати здоров’я дітей. Школярі взимку не мерзнуть, у класах немає протягів.

Я б згадав тут і про сучасні спортивні майданчики, які частина шкіл нині вже має завдяки моїй програмі «Здорове місто», але ми активізуємо цю роботу, аби такі майданчики були повсюдно. Адже чим більше можливостей діти матимуть для занять спортом, чим більше часу проводитимуть на футбольному полі, тенісному чи баскетбольному майданчиках, тим здоровішими вони будуть і менше хворітимуть.

У нашому місті справді багато проблем, але, гадаю, усі батьки, дідусі й бабусі погодяться з тим, що на дітях ми не повинні економити. І це передусім має зрозуміти сама міська влада. Якщо нинішній говорити про це вже пізно, то наступна повинна займатися цими питаннями з першого дня. І постійно. Що наша команда й планує робити. Адже освіта — це один із пріоритетів Команди Матковського «Батьківщина», яка передбачає і підтримку педагогів, виплату їм передбачених чинним законодавством надбавок, створення належних умов для їхньої роботи. Нашим учителям ми довіряємо найцінніше — наших з вами дітей. І всі прагнемо, аби наші діти були здоровими, розумними, вихованими і виросли гідними громадянами нашої БАТЬКІВЩИНИ!

Павло ДОЛИНСЬКИЙ