Про метрові бюлетені і закриті дільниці
Напередодні дня виборів до органів місцевої влади кореспондент нашого видання, озброївшись запитаннями, які хвилюють пересічного виборця, завітав за відповідями до завідуючого відділом ведення державного реєстру виборців Юрія Яковича Вовченка
— Пане Юрію, є інформація про начебто рекордно великі розміри бюлетенів, що пов’язано з великою кількістю зареєстрованих політичних партій. Прокоментуйте, будь-ласка, довжину, кількість та колір бюлетенів.
— На мою думку, висновки про розмір бюлетенів можна зробити, ознайомившись зі списками мажоритарників, окремі округи налічують по 11-12 кандидатів. Тобто бюлетень не повинен перевищувати формату А4. А от бюлетень з кандидатами до міської (близько 23 партій) та обласної рад, з оголошеними першими п’ятірками звісно, буде дещо довшим. Але чутки про начебто метрові бюлетені все ж дещо перебільшені. У нашому регіоні — напевне такого не буде.
Також, слід відмітити, що бюлетені зі списками кандидатів до різного типу рад будуть різних кольорів, тобто візуально ця відмінність помітна. Відомо також, що бюлетенів у Полтаві буде по 7 штук на кожного виборця.
— Як на Вашу думку, кількість інформації, яку повинен буде прочитати та сприйняти виборець (7 аркушів А4!) — не надто об’ємна? Навіть якщо людина вже визначилася з вибором? Не виникне проблеми з браком часу на голосування? Не буде «пробок» на виборчих дільницях? До котрої години будуть працювати дільниці?
— Виходячи зі свого досвіду роботи на виборах — з 1997 року, маю припущення, що заторів на виборчих дільницях не повинно бути. По-перше, явка виборців, навряд чи перевищить 60%, а, на мою думку буде і того меншою. По-друге, хоч закон не обмежує перебування людини у кабінці, гадаю, більшість виборців йтиме до дільниць уже зі сформованими політичними симпатіями та антипатіями, і лише задля того, щоб відобразити їх у бюлетені. Не думаю, що люди поринуть у філософські роздуми в кабінці для голосування, аналізуючи півтори сотні прізвищ, їх досягнення, обіцянки та обчислювати коефіцієнт корисної дії кожного з кандидатів...
А якщо трапиться така ситуація, що станом на 22-у годину в приміщенні виборчої дільниці буде присутня певна кількість людей, що не встигли проголосувати, то голова дільничної комісії повинен визначити останнього у черзі — і дільниця буде працювати у звичайному режимі, аж доки ця людина не проголосує.
— Зрозуміло. А що порадите робити людям, які прийшли на дільницю у день голосування і не знайшли себе у виборчому списку?
— Щодо цього моменту — існує нова для багатьох особливість, яка полягає у тому, що скарги до суду від громадян на невключення їх до списків виборців будуть розглядатися районними судами згідно з статтею 173 КАСу (Кодексу адміністративного судочинства), але... лише у випадку коли скарга подана не пізніше ніж за 2 дні до дня виборів. Якщо ж виборець запізниться зі своїм зверненням до суду, то така скарга розгляду не підлягатиме, а тим більше, якщо вона подана у день виборів. Про цей момент, я певен, більшість виборців не підозрює. Хоча бути включеним у списки в день виборів людина може бути згідно з законом «Про вибори», але тільки на підставі рішення суду, до якого, щоб вчасно отримати таке рішення, треба подати скаргу про невключення до списків все ж за ті 2 дні до виборів...
— Тобто з рішенням суду на руках 31-го числа людину, що прийшла до виборчої дільниці можуть включити до списків?
— Саме так.
— Отже, можна сказати, що і перевірка наявності свого прізвища у списках виборців, і всі подальші дії по відновленню справедливості у разі відсутності прізвища у списках — так би мовити «дело рук самих утопающих». Тобто ці всі дії мають відбуватися за ініціативою самого виборця?
— Звісно. І така поведінка виборця зазначена у відповідних законах. Насамперед зацікавленим у здійсненні акту волевиявлення мають бути самі виборці.
Продовження інтерв’ю — у наступному матеріалі.
для «Полтавщини»