25.10.2010 | 10:48

Про метрові бюлетені і закриті дільниці

Фото: tsn.ua

Напередодні дня виборів до органів місцевої влади кореспондент нашого видання, озброївшись запитаннями, які хвилюють пересічного виборця, завітав за відповідями до завідуючого відділом ведення державного реєстру виборців Юрія Яковича Вовченка

— Пане Юрію, є інформація про начебто рекордно великі розміри бюлетенів, що пов’язано з великою кількістю зареєстрованих політичних партій. Прокоментуйте, будь-ласка, довжину, кількість та колір бюлетенів.

— На мою думку, висновки про розмір бюлетенів можна зробити, ознайомившись зі списками мажоритарників, окремі округи налічують по 11-12 кандидатів. Тобто бюлетень не повинен перевищувати формату А4. А от бюлетень з кандидатами до міської (близько 23 партій) та обласної рад, з оголошеними першими п’ятірками звісно, буде дещо довшим. Але чутки про начебто метрові бюлетені все ж дещо перебільшені. У нашому регіоні — напевне такого не буде.

Також, слід відмітити, що бюлетені зі списками кандидатів до різного типу рад будуть різних кольорів, тобто візуально ця відмінність помітна. Відомо також, що бюлетенів у Полтаві буде по 7 штук на кожного виборця.

— Як на Вашу думку, кількість інформації, яку повинен буде прочитати та сприйняти виборець (7 аркушів А4!) — не надто об’ємна? Навіть якщо людина вже визначилася з вибором? Не виникне проблеми з браком часу на голосування? Не буде «пробок» на виборчих дільницях? До котрої години будуть працювати дільниці?

— Виходячи зі свого досвіду роботи на виборах — з 1997 року, маю припущення, що заторів на виборчих дільницях не повинно бути. По-перше, явка виборців, навряд чи перевищить 60%, а, на мою думку буде і того меншою. По-друге, хоч закон не обмежує перебування людини у кабінці, гадаю, більшість виборців йтиме до дільниць уже зі сформованими політичними симпатіями та антипатіями, і лише задля того, щоб відобразити їх у бюлетені. Не думаю, що люди поринуть у філософські роздуми в кабінці для голосування, аналізуючи півтори сотні прізвищ, їх досягнення, обіцянки та обчислювати коефіцієнт корисної дії кожного з кандидатів...

А якщо трапиться така ситуація, що станом на 22-у годину в приміщенні виборчої дільниці буде присутня певна кількість людей, що не встигли проголосувати, то голова дільничної комісії повинен визначити останнього у черзі — і дільниця буде працювати у звичайному режимі, аж доки ця людина не проголосує.

— Зрозуміло. А що порадите робити людям, які прийшли на дільницю у день голосування і не знайшли себе у виборчому списку?

— Щодо цього моменту — існує нова для багатьох особливість, яка полягає у тому, що скарги до суду від громадян на невключення їх до списків виборців будуть розглядатися районними судами згідно з статтею 173 КАСу (Кодексу адміністративного судочинства), але... лише у випадку коли скарга подана не пізніше ніж за 2 дні до дня виборів. Якщо ж виборець запізниться зі своїм зверненням до суду, то така скарга розгляду не підлягатиме, а тим більше, якщо вона подана у день виборів. Про цей момент, я певен, більшість виборців не підозрює. Хоча бути включеним у списки в день виборів людина може бути згідно з законом «Про вибори», але тільки на підставі рішення суду, до якого, щоб вчасно отримати таке рішення, треба подати скаргу про невключення до списків все ж за ті 2 дні до виборів...

— Тобто з рішенням суду на руках 31-го числа людину, що прийшла до виборчої дільниці можуть включити до списків?

— Саме так.

— Отже, можна сказати, що і перевірка наявності свого прізвища у списках виборців, і всі подальші дії по відновленню справедливості у разі відсутності прізвища у списках — так би мовити «дело рук самих утопающих». Тобто ці всі дії мають відбуватися за ініціативою самого виборця?

— Звісно. І така поведінка виборця зазначена у відповідних законах. Насамперед зацікавленим у здійсненні акту волевиявлення мають бути самі виборці.

Продовження інтерв’ю — у наступному матеріалі.

Анатолій СОКОЛОВ для «Полтавщини»

Політика і влада