Розмір тексту

Андрій Матковський: «Безплатний проїзд у Полтаві цілком реальний»

Керівник міського осередку ВО «Батьківщина» Андрій Матковський Керівник міського осередку ВО «Батьківщина» Андрій Матковський

Нині команда Андрія Матковського «Батьківщина» працює над підготовкою програми, з якою йтиме на місцеві вибори 25 жовтня. До роботи над нею депутати максимально залучають і своїх виборців, які, як ніхто інший, знають проблеми міста. Їхні побажання і пропозиції будуть максимально враховані. Одним із головних розділів цієї програми стала транспортна сфера.

— Андрію Всеволодовичу, потрапляючи у певне місто, оцінюють його комфортність передусім за роботою транспорту. Адже це перше, з чим доводиться стикатися. Який вигляд має, на Вашу думку, в цьому плані Полтава?

— Якщо ми говоримо про розвиток Полтави, то одним із першочергових завдань залишається розвиток відповідної інфраструктури. Одна з них — транспортна сфера. Але насамперед її треба розглядати, орієнтуючись на інтереси самих полтавців, аби пасажири, включаючи осіб з особливими потребами, могли швидко й з комфортом добратися до місця роботи, навчання, ринку, стадіону й так далі. Транспорт — це, власне, кровоносна система міста, від якої великою мірою залежить його життєдіяльність.

— Згадуючи часи, коли Ви були міським головою, люди передусім із вдячністю говорять про програму «Місто без околиць». Наскільки ця програма розв’язала тоді транспортні питання?

— Так, наша програма стала своєрідним транспортним проривом на околиці. Тоді в багатьох віддалених від центру місцях Полтави люди чи не вперше побачили автобуси! І це завдячуючи тому, що ми зробили ставку саме на комунальний транспорт, придбавши під програму «Місто без околиць» понад 20 автобусів. Відтак люди змогли скористатися без обмежень пільгами на проїзд. Але ж час не стоїть на місці, місто розвивається, розширяється, розбудовується. А тим паче, що нині до нього в рамках об’єднаної територіальної громади приєднуються нові населені пункти. Тож ми маємо відновити в повному обсязі маршрути програми «Місто без околиць» і додати до неї ті, які сполучатимуть Полтаву з усіма приєднаними населеними пунктами.

— А хто ж возитиме полтавців до цих населених пунктів? Хіба ці маршрути будуть рентабельними для приватних перевізників?

— Ринок має бути відкритим, зокрема й для приватних перевізників. Але, на моє тверде переконання, пасажирські перевезення в місті не мають будуватися лише на основі бізнес-інтересів, оскільки бізнес завжди орієнтований на отримання прибутку. І що б ми не робили, які б тендери не проводили, але це жодним чином не змусить приватного перевізника їхати о 22:00 у ті ж Яківці й везти, умовно кажучи, чотирьох-п’ятьох пасажирів. Приватник зацікавлений, аби в нього був повний автобус людей і якомога більше отримати виручки. Тому вихід тут один — зміцнювати міське комунальне транспортне підприємство. Перші кроки ми тут уже зробили. Я особисто ініціював і розпочав два роки тому співпрацю з Європейським банком Реконструкції і Розвитку, у результаті якої парк комунального транспорту поповниться чотирма десятками нових тролейбусів. Перші з них уже прибули до міста. Таким чином на вулицях Полтави тролейбусів стане вдвічі більше. За цей же період закуплено 20 нових комунальних автобусів. В ідеалі для обслуговування Полтави з приєднаними новими територіями їх повинно бути близько сотні. Тому в нашій програмі ми передбачили щорічну закупівлю не менше 20 автобусів. Обшарпані небезпечні маршрутки зникнуть з вулиць міста. Таким чином, центральні маршрути здебільшого обслуговуватимуть екологічно чисті тролейбуси, комунальні автобуси закриють маршрути там, де немає тролейбусного сполучення — Огнівку, Сади, Юрівку, Лісок, Кобищани та решту районів і приєднанні населені пункти — Супрунівку, Абазівку, Ковалівку й інші.

— Уже багато років тривають розмови про запровадження у міському транспорті так званого єдиного електронного квитка. Чи передбачене запровадження такого квитка Вашою програмою?

— Так, передбачене. Але ми маємо розуміти: перші, хто не зацікавлений в електронному квиткові — це приватні перевізники. Чому? Тому, що вже за місяць ми й органи контролю знатимемо реальні доходи по кожній одиниці транспорту, на кожному маршруті. І з тих доходів потрібно буде сплачувати податки. Тому збільшення частки комунального транспорту в Полтаві — своєрідна гарантія запровадження єдиного електронного квитка. Він, з одного боку, дуже зручний у використанні, з іншого — зекономить і гроші пасажирів, оскільки при пересадці, в тому числі з автобуса в тролейбус, їм не доведеться купувати нові квитки. Менше витрачатимуться і кошти з міського бюджету, оскільки по факту буде видно пасажиропотік та необхідну компенсацію за проїзд пільговиків.

— А як бути з цінами на проїзд? Пригадую, раніше іногородні дивувалися, що в нас тролейбуси і маршрутки «такі дешеві»...

— Справді, за часів керівництва Кукоби та Матковського в Полтаві були найнижчі ціни на проїзд у порівнянні з іншими обласними центрами. Чому? Тому що ми щомісяця платили кошти з бюджету перевізникам, компенсуючи їхні витрати. Зі зміцненням комунального транспортного підприємства ми зможемо не тільки контролювати кожну копійку, яку направляємо перевізникам, а й забезпечити належну якість та дотримання графіків руху. Транспортне підприємство, водії повинні отримувати винагороду не за кількість перевезених пасажирів, а за пройдений кілометраж та дотримання графіків руху.

— А Ви колись навіть говорили про перспективи безплатного проїзду в громадському транспорті. Чи реально це?

— Цілком реально. Безплатний проїзд існує в багатьох містах Європи, зокрема і в Таллінні, який за кількістю населення не набагато більший за Полтаву. Це було зроблено для зменшення кількості легкових автомобілів у місті. Експеримент пройшов вдало, і два роки тому плату за проїзд скасували в 11-ти з 15 регіонів країни.

— Та чи є для цього фінансові можливості в нас?

— Порахуймо. Уже сьогодні в нас близько 92 тисяч пенсіонерів на 240-тисячне місто. З урахуванням пасажирів інших пільгових категорій, передбачених законодавством та програмами міської ради, вийде, що не менше 120 тисяч полтавців мають право на безплатний проїзд, що ми компенсуємо грошима з бюджету. 120 тисяч гривень — це фактично половина жителів міста. Тому для безоплатного проїзду нам треба вдвічі збільшити компенсаційні кошти перевізникам. Це десятки мільйонів гривень на місяць. І для такого рішення, я вважаю, потрібно запитати думку полтавців на міському референдумі. Оскільки бюджет міста — це гроші всієї громади, і саме люди мають вирішувати, на що їх краще використовувати. Але підкреслю, що все це можна реально запровадити при потужному комунальному транспортному підприємстві.

— А як щодо розширення тролейбусної мережі?

— Якби після 2010 року я був міським головою, то на Яківці й Огнівку давно б курсували тролейбуси. Але так не сталося, і тому до нашої програми обов’язково увійде розбудова тролейбусних маршрутів на Яківці й Огнівку. Насамкінець підкреслю: загалом усі ці роки транспортна система в місті діяла, грубо кажучи, в умовах своєрідного хаосу. Мабуть, це було комусь вигідно, бо весь час не стихали розмови про якісь хабарі та відкати. Усьому виною був і хаос у самій міській раді. Але час наводити лад, аби транспортні колапси в місті більше не повторювалися. Полтавці заслуговують на якісні перевезення і на сучасні автобуси й тролейбуси, на маршрути, які зручні людям, а не перевізникам.

Павло ДОЛИНСЬКИЙ

На правах реклами

Останні новини

Полтавщина:

Запропонувати тему