Верховна Рада легалізувала гральний бізнес — як проголосували полтавські нардепи
Верховна Рада ухвалила закон про легалізацію грального бізнесу, який дозволяє роботу казино і залів з автоматами на території готелів
Сьогодні Верховна Рада прийняла закон «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», який легалізує гральний бізнес в Україні. Відповідний законопроект у другому читанні та в цілому затвердили голосами 248 нардепів.
Ухвалити закон, який запроваджує комплексне регулювання ринку азартних ігор вдалося переважно завдяки фракції «Слуги народу». Більшість інших фракцій голосували проти або утримувалися від голосування.
| Фракція | Членів фракції | За |
|---|---|---|
| партія «Слуга народу» | 248 | 224 |
| партія «ОПЗЖ» | 44 | 0 |
| партія «ЄС» | 27 | 0 |
| партія ВО «Батьківщина» | 24 | 0 |
| група «За майбутнє» | 24 | 4 |
| партія «Голос» | 19 | 0 |
| група «Довіра» | 20 | 18 |
| позафракційні | 17 | 2 |
| Всього | 248 | |
Серед полтавських народних депутатів проект підтримали усі обранці від пропрезидентської партії, окрім Анастасії Ляшенко, яка була відсутня на засіданні.
| Народний депутат | Висування | Округ | Голос |
|---|---|---|---|
| Дмитро Нальотов | Слуга народу | 144 | За |
| Андрій Боблях | Слуга народу | 145 | За |
| Юрій Шаповалов | самовисуванець, За майбутнє | 146 | Утримався |
| Олег Кулініч | самовисуванець | 147 | За |
| Анастасія Ляшенко | Слуга народу | 148 | Відсутня |
| Костянтин Касай | Слуга народу | 149 | За |
| Олексій Мовчан | Слуга народу | 150 | За |
| Максим Березін | Слуга народу | 151 | За |
| Олександр Трухін | Слуга народу | 40 | За |
| Жан Беленюк | Слуга народу | список | За |
| Марина Бардіна | Слуга народу | список | За |
| Ілля Кива | ОПЗЖ | список | Відсутній |
| Суто Мамоян | ОПЗЖ | список | Не голосував |
| Артур Герасимов | ЄС | список | Проти |
| Ніна Южаніна | ЄС | список | Проти |
Такий закон Верховна Рада планувала прийняти ще у 2009 році — за три місяці після заборони казино, ігрових автоматів, букмекерських контор тощо, яка вводилася тимчасово. Поки його не ухвалювали, понад 10 років гральний бізнес продовжував діяти напівлегально або нелегально.
За задумом Уряду, легалізація таких закладів повинна принести в казну 4,4 млрд грн. Ці кошти уже закладені у бюджет 2020 року. Їх планують спрямувати на підтримку медицини, спорту та культури — у спецфонд.
Гроші держава отримуватиме шляхом видачі ліцензій на діяльність грального бізнесу. Це процес регулюватиме Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей, підпорядкована Кабміну.
Такі документи зможуть отримати тільки п’ятизіркові готелі (для казино) та готелі від трьох зірок і вище (для гральних автоматів та букмекерських контор). У першому випадку ліценція коштуватиме близько 280 млн грн (розрахунок вартості для Києва). Також окремий дозвіл треба буде оформлювати на кожен автомат і стіл. Це ще близько 29 тис. грн.
Окрім того, оподатковуватимуться і виграші у таких закладах. Однак кошти братимуть лише після того, як запрацює система онлайн-моніторингу. До того ж, закон регулює не тільки ігри у закладах, а й онлайн — як казино, так і від букмекерських організацій.
Також у законі прописано, що грати в азартні ігри зможуть лише особи, які досягли 21 року. Заклади повинні перевіряти у гравців наявність паспорту або іншого ідентифікаційного документа. Вимагати такі документи зможуть і організатори онлайн-ігор. У деяких випадках вони зможуть просити гравця вийти на відеозв’язок.
Відповідно до проекту закону, він набуде законної сили одразу після офіційного опублікування — тобто друку повідомлення у газеті «Голос України». Набуття чинності не стосуватиметься лише змін до Кримінального кодексу. Вони вступлять у силу через місяць після публікації Закону.
Нагадаємо, після 20 грудня 2019 року в Україні зупинили роботу більшості гральних закладів. Лише у Полтавській області поліція нарахувала близько 250 «космолотів» та «національних лотерей».
, «Полтавщина»