Підприємець розповів про нюанси забудови у Полтаві: десятки тисяч доларів активістам та перепони у оформленні документів

Полтавець Олександр Осінка ще у 2014 році викупив земельні ділянки в межах вулиць Юрія Тимошенка, Великотирнівської, Весняної та Ювілейної, щоб збудувати новий квартал.

У 2016 році міська влада оприлюднила проект нового кварталу. Детальний план розробило ПП «Полтаваархпроект» на виконання рішення 50 сесії Полтавської міськради від 10 липня 2015 року. Проект передбачав побудову 5 будинків: один із них із дворівневими пентхаусами. Мета проекту — створення житлового кварталу з комфортними умовами проживання, та інфраструктурою об’єктів обслуговування і благоустрою як для мешканців нових будинків, так і прилеглої садибної забудови.

У 2017 році міська влада оголосила про громадські слухання проекту.

11 червня 2020 року через протести деяких мешканців приватних садиб, виконавчий комітет Полтавської міської ради не погодив будівництво нових багатоповерхівок у цьому мікрорайоні. Це питання не пройшло і на останній сесії Полтавської міськради.

Олександр Осінка зустрівся із «Полтавщиною», щоб донести свою позицію на загал, адже протягом 5 років він тільки те й робив, що спілкувався із депутатами, громадськими активістами та окремими місцевими мешканцями.

— Як власник приватної земельної ділянки, після дозволу сесії розробити проектну документацію, я звернувся до ПП «Полтаваархпроекту», яке вважаю однією із кращих та досвідчених проектних організацій міста. Саме тому, що фахівці цієї проектної організації мають великий досвід проектування житлових багатоквартирних будинків у Полтаві та за її межами, звернувся до них для отримання якісного фахового, відповідального підходу до проектної роботи. Для розробки детального плану території виготовили топографо-геодезичну зйомку, погодили її з балансоутримувачами інженерних мереж, нанесли червоні лінії, офіційно отримали всі необхідні вихідні дані для проектування, на підставі отриманих вихідних даних створили сам проект детального плану території. У той час у суспільстві існував поширений рух громадських активістів (заробітчан). Наприклад, один такий активіст вимагав гроші з іншого забудовника. Після озвучення планів забудувати квартал деякі із них почали агресивно атакувати проект, проводити активну роботу накручування людей у цьому кварталі, створювати штучне соціальне напруження мешканців, поширювати фейкову інформацію, іншими словами, вони створювали проблему, а потім самі ж запропонували її вирішити. Один із «громадських діячів» (не хочу озвучувати його прізвище) сказав прямо: $25 тисяч і проект будівництва не будуть чіпати. Однак я подумав і вирішив, що це неправильна програма дій. Я б краще взяв участь у благодійності або допоміг би власникам суміжних територій, а не витрачав великі гроші на одного негідника без жодних гарантій. Тому я вирішив піти законним шляхом.

Повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті детального плану території було розміщено на офіційному сайті Полтавської міської ради та виконавчого комітету, також інформацію було опубліковано в газеті «Полтавський вісник» згідно з законною процедурою. В приміщенні Київської райради Полтаві відбулася презентація проекту детального плану території, присутнім роздали брошури з проектними матеріалами. Далі прилюдне експонування проекту містобудівної документації у Полтавській міськраді.

Перша версія проекту забудови

Після проведення процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості ми отримали зауваження від мешканців кварталу щодо якого був розроблений проект детального плану. Разом з ПП «Полтаваархпроект» пропозиції громадян нами були опрацьовані. Чотири рази переробляли проект, відмовились від другої черги будівництва, зменшили поверховість будинків, які залишились. Знову витратили на це час та кошти. З часом змінилися й будівельні норми. Ми врахували їх: збільшилась відстань між будинками та найближчими приватними земельними ділянками. Зменшилась поверховість. Прибрали близько чотирьох тисяч кв.м. площі майбутніх квартир, це також збиток. Постійно знаходились у контакті із місцевими мешканцями, із представниками гаражного кооперативу, яких періодично підбурювали активісти. Доводили людям, що ми не забираємо їх землю, а плануємо будувати на своїй, приватній. Також були з людьми в діалозі в частині благодійної допомоги: кому потрібно провести воду, відремонтувати паркан і таке інше. Ми готові до цього.

Друга версія проекту забудови

Друга версія проекту — без другої черги будівництва

Зустрілись із представниками кожної фракції, з різними представниками влади. Нам вдалося переконати кілька фракцій, які були проти першого проекту. Наприклад, голова містобудівної депутатської комісії спочатку був категорично проти першого варіанту проекту і блокував нашу роботу декілька років, мав принципову позицію. Близько 2 місяців він опрацьовував проект побажань мешканців кварталу (фактично новий доопрацьований проект), був із нами у діалозі.

Хочу пояснити свою позицію: я не йшов шляхом незаконної оборудки для отримання міської комунальної землі за сумнівними схемами, я купував захаращені земельні ділянки, та розселив застарілий житловий фонд. Зараз просто змінюю цільове призначення згідно з діючими нормами чинного законодавства. Маю на меті привести цю територію до ладу, створити красиве та затишне місце для мешканців та майбутніх мешканців цього кварталу.

Квартал оточений існуючими 5-ти, 10-ти та 14-ти поверховими багатоквартирними будинками. У складі меж кварталу щодо якого розроблений детальний план території, на перетині вулиць Юрія Тимошенка та Великотирнівської, вже існує земельна ділянка з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоповерхівки, на генплані — призначення для багатоквартирної забудови. Отже можемо зробити висновок, що забудова цієї ділянки відбудеться незабаром.

Хочу також сказати, що на мою думку, місто повинно сучасно розбудовуватись та розвиватись. Нове будівництво — це завжди нові інженерні мережі, нові робочі місця, відрахування у розвиток інфраструктури міста, сплата податків.

Залишилося нерозуміння ситуації з боку певної фракції, хоча із кожним депутатом ми готові спілкуватись (і спілкувались). Ми відкрито показали те, що ми рухаємось винятково у законному полі і з врахуванням позиції громадськості. Є також кілька мешканців, які є противниками проекту, їх не влаштовують жодні компроміси. Але тоді виникає запитання: навіщо я витратив 5 років життя, щоб знайти цей компроміс? Всі пункти в їхніх скаргах нами опрацьовані, їхня думка врахована, проектна документація перероблена повністю. Потрібно було з початку мені сказати, що ні, за жодних умов ми не будемо підтримувати забудову.

Витримавши 5-річне пекло бюрократичних процедур, політичних амбіцій, вимагання активістів, виникають вже інші думки. Навіщо мені рухатись далі, якщо можна піти за іншим сценарієм. Наприклад, продати земельну ділянку. Звичайно, продати іншому, потужному забудовнику. Не думаю, що новий власник буде затягувати це питання, а просто розпочне процес будівництва.

Цей варіант тепер є більш перспективним, ніж громадська та чисто людська позиція — рухатись у законному полі та у відкритій площині.

В контексті можна згадати, що Полтава дійсно має приклади легалізації самовільних будівництв. Наприклад, без жодних обговорень та дозволів збудовано та заселено будинок на вул. Єлизавети Милорадович.

З останніх випадків — кримінальне провадження стосовно будівництва біля історичної будівлі Кадетського корпусу.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»