Поліція Полтави 6 рік не хоче розслідувати вбивство молодої дівчини, яке грубо інсценували як самогубство

5,5 років тому у Полтаві сталося вбивство 26-річної Вікторії Зацеркляної. Її тіло з ножовим пораненням забрали з будинку на пров. Івана Липи (тоді 2-й провулок Дундича) 6 січня 2014 року, а потім відкрили провадження за фактом умисного вбивства. Справа досі не доведена до суду, немає жодних підозрюваних і її вже двічі закривали. Розслідування триває лише тому, що матір убитої Галина не склала руки.

Як розповіла «Полтавщині» Галина Зацеркляна, того вечора її донька прийшла у будинок, де жив її колишній співмешканець, аби забрати спільного сина. Компанія, яка там зібралася, відзначала Святвечір.

У будинку було шестеро дорослих:

• Віталій Ісаєнко — колишній співмешканець Вікторії Зацеркляної;
• Ніна Ісаєнко — матір Віталія Ісаєнка (на сьогодні, вже померла);
• Петро Ісаєнко — батько Віталія Ісаєнка;
• Сергій Командиренко — друг Віталія Ісаєнка, хрещений батько сина Вікторії Зацеркляної та Віталія Ісаєнка;
• Яна Лисенко — хрещена матір сина Вікторії Зацеркляної та Віталія Ісаєнка;
• Ярослав Путря — тодішній співмешканець Яни Лисенко.

Хлопчика віддавати не хотіли, виникла сварка, яка переросла у бійку. Що конкретно там відбувалося, невідомо, але Вікторія отримала травму голови та ножове поранення.

Галина припускає, що після удару головою, її доньці вставили ніж під серце. Коли на місце прибула слідчо-оперативна група, тіло вже помили і навіть перевдягнули.

Смертельна рана від удару ножем у серце, від якої не залишили слідів крові

7 січня 2014-го слідчий відділ тоді ще Київського райвідділу Полтавського міськуправління МВС України відкрив за цим фактом кримінальне провадження за ч.1 ст. 115 ККУ (Умисне вбивство). За розслідування взялася слідча Ганна Сипко.

Дуже швидко її група слідчих зробила висновок, що того вечора у будинку сталося самогубство — Вікторія нібито вдарила себе ножем у серце зліва направо. При цьому, сам удар насправді був завданий з правого боку вліво, а дівчина мала інвалідність через проблеми із правою рукою.

За рік, у грудні 2014-го справу вирішили закрити через «відсутність складу злочину». Домогтися поновлення розслідування матері убитої вдалося лише через апеляційний суд. Київський райсуд відмовився скасовувати постанову про закриття справи, Галина Зацеркляна подала на це апеляційну скаргу і перший суд зобов’язали наново розглянути заяву. Після цього розслідування поновили.

Далі його передали іншому слідчому — Максиму Лазьку. Той замовив кілька експертиз, серед яких — по зразках крові одного зі свідків (тих, хто був того дня у будинку).

Із серпня 2015 року у справі був призначений уже третій слідчий — Олена Багрій. Вона вела слідство ще два роки, призначила імунологічну експертизу та повернула до ухвал формулювання про те, що Вікторія Зацеркляна наклала на себе руки, а її матір не погоджується із цією версією.

З літа 2016-го у провадженні вчетверте змінився слідчий. За справу взявся Сергій Руденко, який вів розслідування ще близько півроку. Наприклад, у червні 2016-го він призначив експертизу, яка б мала з’ясувати, чи були тілесні ушкодження в осіб, які у день вбивства були в будинку (і це через 1,5 роки після подій). Це мало б довести, що вбивству передувала бійка і могло довести відсутність самогубства.

Та вже за рік після цього Руденко закрив справу — знову через відсутність складу злочину. Розслідування поновили вдруге лише після скарг матері убитої. Вона ж у процесі подавала до суду матеріали щодо бездіяльності слідчого та просила зобов’язати його наново оглянути речі Вікторії Зацеркляної — з криміналістом та біологом.

Галина з’ясувала, що залитий кров’ю одяг доньки лежав у моргу після вилучення, а в справі фігурував лише той, у який її перевдягнули. Він був без плям крові, що дивно як для людини, яка наче б зарізала себе сама.

— Підозрюю, що слідчі ховали та підмінювали докази по справі (це мені розповідали члени групи слідчих), а експерти були фальшиві. Наприклад, серед матеріалів для експертизи було сиве волосся, якого моя дочка не мала. Також був підроблений акт розтину, — розповіла Галина Зацеркляна.

Із жовтня 2018 року за справу взявся уже шостий слідчий — Олександр Кравчук. Він веде розслідування досі. За цей час був призначений слідчий експеримент з одним зі свідків, який, на думку Галини, проводили недолуго, а також потерпілою по справі визнали ще сестру убитої.

Загалом, усі 5,5 років від закриття справи з приписом «самогубство» рятувало лише те, що Галина Зацеркляна оббивала пороги міліції-поліції, прокуратури та судів. Вона ставила питання і стала вже чи не експертом у подібних провадженнях.

Так, на початку цього року жінка домоглася, аби кваліфікацію злочину розширили до ще однієї статті — ч.3 ст 135 ККУ (Завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, яке спричинило смерть особи). Галина дізналася, що її дочці не просто не допомогли, не викликали швидку. Ті, хто був у будинку того вечора, набрали медиків, але виклик тривав 30 секунд і жодного звуку не було (це показали дані мобільного оператора). Тобто вони лише зробили вигляд, що був виклик.

Ще минулого року Галина Зацеркляна зрозуміла, що на початку розслідування докази були зібрані вкрай неякісно і це досі впливає на розслідування. Замучена чекати та переконувати слідчих жінка звернулася до приватної організації. За 5 тис. грн фахівці ознайомилися з матеріалами справи і зрозуміли, що потрібно провести експертизу з ексгумацією. Бо у справі не збігаються ні розміри ножа, ні глибина рани, ні напрям удару.

Таку експертизу призначили, але досі не провели. «Відмовок» було багато — від відсутності можливості провести до нестачі коштів. Галині знову довелося ходити по кабінетах. На початку червня їй повідомили, що необхідні 12,3 тис. грн фінансовий відділ ГУНП вже знайшов. Тепер жінка чекає, коли проведуть експертизу і продовжать розслідування.

Чому ж, здавалося б, очевидне вбивство поліція розслідує так довго і намагається видати його за самогубство? Галина Зацеркляна припускає, що причетні до вбивства «підключили зв’язки в органах» та/або заплатили за допомогу.

— В Ісаєнків завжди водилися гроші. Можливо, це допомогло. А про Командиренка кажуть, що він або колишній правоохоронець, або має родичів в органах, — поділилася матір убитої дівчини.

Наскільки ці чутки відповідають дійсності, сказати важко. Однак, за даними реєстру судових рішень, Сергій Командиренко має не менше шести судимостей за побиття, наркотики, крадіжки, крадіжки та пограбування. Вперше він сів у 2000 році.

Так чи інакше, на сьогодні ми маємо, що відкрита із порушеннями справа ведеться уже шостий рік, що слідчі недолуго збирають та гублять докази, намагаються «приписати» самогубство молодій дівчині, тіло якої помили до приїзду слідчих, що досі жодній особі не було висунуто обвинувачення чи хоча б оголошено про підозру. За ці роки вже померла одна з можливих учасниць убивства, а також один з перших експертів по справі. Все це, як мінімум, дивно і непрофесійно.

Сподіваємося, наша публікація зрушить розслідування з «мертвої точки» і його доведуть до логічного кінця.

Марина ОЛЕКСАНДРОВА