Як вплине карантин на результати виборів Полтавського міського голови восени 2020 року

Тривалий всеукраїнський карантин, який завершиться явно не 24 квітня, двояко впливає на психологію виборця. З одного боку, це підсилення апатії до політичних процесів, адже економічна криза змушує більше опікуватись власним сімейним бюджетом і банальними процесами виживання. З іншого боку, суворі обмеження, підсилені кризою, накопичують у людях невдоволення, навіть гнів, вони прагнуть знайти винуватців і покарати їх за це.

Згадаємо основні прізвища політиків або назви політичних сил, які претендують на посаду міського голови Полтави та свою фракцію у майбутньому складі міської ради.

Олександр Мамай

Екс-мера згадаємо першим, адже його рішення роздати понад 70 тисяч продуктових наборів пенсіонерам стало для автора інформаційним приводом для більш широких політичних узагальнень в період карантину.

Це безумовно дуже сильний політичний крок Олександра Мамая, який буде проводити кампанію з роздачі наборів паралельно із розкручуванням нового політичного бренду «Олександр Мамай за народ».

Стратегія роздавати виборцям гречку, цукор etc для українських політиків не нова і вже налічує кілька десятиліть. Не нова вона і для Олександра Мамая, який вже двічі, у 2010 та 2015 роках, використовував її для перемоги на виборах міського голови.

У сучасних реаліях роздача «пайків» вже не дає 100-відсоткового результату, однак в умовах карантину, коли окремі люди взагалі відчувають нестачу продовольства, це безпрограшний крок.

Роздача продуктових наборів від Олександра Мамая | Фото Дмитра Лаптєва

Звичайно, є нюанс — фізична відсутність самого Олександра Мамая в акті благодійництва. Тому тут технологія може не спрацювати на всю свою потужність, але певний результат все одно забезпечить.

Рейтинг Олександра Мамая, за деякими соцопитуваннями, ще до карантину був понад 20%. І це перший результат на тлі інших претендентів. Відтепер він стане ще більшим.

Для Олександра Мамая головним є не тільки «покриття» всієї заявленої кількості пенсіонерів, але й вирішення проблеми другого туру. На цьому етапі виборець голосує не так «За», як «Проти». І тут у екс-мера можуть виникнути проблеми у зв’язку із високим антирейтингом.

Інше завдання — не тільки зацементувати своїх виборців образом «свого парня, який завжди поруч», але й мобілізувати їх на другий тур. І тут тільки пенсіонерів (а не всі пенсіонери голосуватимуть винятково за Мамая) може не вистачити.

Олександр Шамота

Непопулярні карантинні заходи, які публічно оголошує в.о. міського голови Олександр Шамота, явно відбиваються на свідомості виборців. Однак не це є головною проблемою для молодого, але вже досвідченого політика. Основні претенденти на посаду міського голови різними способами позиціонують себе для виборця, щоб отримати певне «тематичне потрапляння». Наприклад, про образ Олександра Мамая ми говорили вище — «своя та зрозуміла людина, яка допомагає». У Сергія Капліна є образ борця-бійця-революціонера. У Олександра Удовіченка — це «міцний господарник». Чи є образ в Олександра Шамоти? Це питання. А парадигма «Проти всього поганого і за все хороше», як відомо, в якості образу для виборця на місцевих виборах не годиться.

Перший випуск інформаційного бюлетеня партії СДП

Не на користь Олександра Шамоти грає і фактична приналежність до СДП, яка електорально є «непрохідною». Тому, можливо, майбутнє цього політика пов’язане із якоюсь іншою партією. Наприклад, «Європейською Солідарністю» або «Батьківщиною». Але поки що без перспектив мерства.

Олександр Удовіченко

Вічно «міцний господарник» від «Рідного міста» може розраховувати на потрапляння до другого туру, граючи саме на темі мудрого господарника. Мотиви полтавців на місцевих виборах є іншими, ніж на парламентських. Тому експлуатація образу «господарника» Олександру Удовіченку — на руку. Відзначимо й те, що, наприклад, негатив зі сферою ЖКГ, за яку відповідає «Рідне місто», у голові виборця не завжди напряму пов’язаний з Олександром Удовіченком. Тут під ударом, скоріше, його команда, яка в цьому плані грає для нього роль громовідводу.

Тема суперечливого витрачання бюджетних коштів в умовах карантину, коли прогнозується відчутне просідання доходів, для ядра виборця «РМ» не є вирішальною, хоча вона може позначитись на тих, хто ще не визначився зі своїми політичними симпатіями.

За певних обставин Олександр Удовіченко міг би потрапити у другий тур виборів. Однак лише за певних.

Сергій Каплін

Ми вже відзначили його образ революціонера, за яким цей політик має упізнаваність серед виборців. Вже досвідчений політик наразі співпрацює з Андрієм Матковським, однак такий симбіоз не триватиме вічно. В процесі виборів Сергій Каплін повинен чітко спозиціонувати себе: за кого і проти кого він. І якщо він буде «За» політично старих політиків із великим антирейтингом, то відповідно втратить власні політичні бали.

За деякою інформацією, Сергій Каплін має досить скромний рейтинг, однак він має властивість вже перед виборами зробити неочікуваний «ривок». Можливо, ця властивість певною мірою проявиться ще раз.

Андрій Матковський

За останньою інформацією, яка була у нас ще до карантину, Андрій Всеволодович філософські змирився із тим, що він більше не стане міським головою. Тому він шукатиме варіанти залишення у місцевій політиці через проходження в міську раду своєї «команди». При цьому партійні кольори не матимуть взагалі жодного значення. Можливо, ми навіть зможемо у ній побачити «зелені» обличчя. Наприклад, помічника нардепа Бобляха — Івана Ксенжука. Хоча й не в образі кандидата на міського голову, адже цього кандидата оберуть у центральному штабі «Слуги народу». І це буде не Ксенжук.

Молоде та нове обличчя «Команди Зе»

Президентська сила на Полтавщині настільки деперсоналізована, що із цим завжди виникають проблеми не тільки у виборців, але й у соціологів — яке прізвище вписати у рядок?

Як і сказано вище, специфіка місцевих виборів буде підштовхувати «Слугу народу» трохи відкоригувати свої вимоги до безальтернативної молодості кандидата. Претендент на посаду міського голови Полтави повинен мати за собою певний «бекграунд». Це повинна бути досить зріла та відома людина, яка вже відбулася в якомусь успішному проекті чи сфері діяльності. Тому, можливо, «СН» тут обійдеться без пелевінських «кріейторів».

Однак, якщо навіть «Слуга народу» визначиться із таким кандидатом, то немає жодних натяків на те, що його вже почали «розкручувати» для більшої упізнаваності. А час плине швидко.

Проблему могли б вирішити масові проекти, на кшталт кампанії Олександра Мамая. Є спроба організувати щось подібне на прикладі волонтерського руху, який гармонічно вкладається у реалії карантину. Однак організаторам, можливо, не вистачає організаторської глибини. Одним словом, напрям руху заданий вірно та вчасно, однак зміст — не той.

Ще одна майбутня проблема для «СН» — залучення волонтерів на місцеві вибори. Є інформація, що після президентської та парламентської виборчих кампаній із багатьма людьми зі світлими обличчями банально не розрахувались фінансово. Що для молоді, навіть із дуже світлими обличчями, є показником того, що із цими людьми далі працювати не варто.

Партійні шанси та суть нової міської ради

Не будемо довго розписувати усі нюанси партійних шансів на потрапляння до міської ради. Тому зовсім коротко.

Олександр Мамай, якщо навіть переможе на виборах, не матиме великої фракції, у якій він за народ, тому що фізично не має багато часу для «розкрутки» своєї команди, яку ніхто не знає. Однак шанс пройти в раду цій команді все одно залишимо.

До 15% залишимо партії «Слуга народу», до 10% — «Рідному місту» та «Європейській Солідарності», про яку ми вище взагалі не згадали. Досить високий процент «ЄС» пояснюється тим, що лідер партії Петро Порошенко хоч і не забезпечив собі перемогу, але глибоко ідеологічним «АрМоВіром» зацементував своїх прихильників. Тут випливають певні аналогії із «Батьківщиною», яка має свій сталий відсоток на кожних виборах. Матиме його і «ЄС».

На результат в 10% може розраховувати й ОПЗЖ, однак не більше цього, адже тільки всеукраїнський рейтинг партії у Полтаві не спрацює. А хто саме в полтавській команді ОПЗЖ — велике запитання. Окрім Іллі Киви полтавцям складно навести хоч одне прізвище.

Свій відсоток отримає й вище згадана «Батьківщина», однак все залежить від облич кандидатів, вони можуть як додати до всеукраїнського партійного рейтингу партії, так і відняти від нього.

Як і говорили вище, «команда Матковського» із поки що незрозумілими партійними кольорами в теорії може розраховувати на представництво у раді. Навіть без врахування «Партії простих людей Сергія Капліна».

Головний висновок — хто б не став новим (старим?) міським головою Полтави, він матиме дуже строкату політичну компанію, із якою потрібно домовлятись про створення коаліції. А це дасть старт вже звичному полтавцям чемпіонату з підкилимової боротьби, де наївним новачкам робити нічого.

Вся енергія майбутньої коаліції сконцентрується не на вирішенні господарчих проблем (чим і повинна займатися міська рада), а на саме політичній боротьбі та інтригах.

І в такій ситуації — розвиток міста не проглядається від слова «зовсім».

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»