«Кривава арка»: третій рік безкарності!
5 квітня 2017 року Полтава нагадувала кадри з якогось бойовика — завивання сирен швидкої та поліції, натовпи людей, сльозогінний газ, кордони поліцейських, проплачені «тітушки» й різанина в центрі міста.
Події, які увійшли в історію нашого міста під назвою «Кривава арка», стали результатом жадібності та вседозволеності однієї сімейки, в якій переплелися бізнесові, кримінальні та владні зв’язки.
З тих подій пройшло три роки. Змінювалась влада, змінювалися керівники правоохоронних структур. Але винуватці злочину до сих пір не покарані.
Його головний організатор — Ірина Степаненко, вона ж «Кривава Ірка», — преспокійно сидить у полтавській облраді, моралізаторствує, розповідає про чергові плани встановлення контролю над областю та кичиться своїми зв’язками.
Як це було?
Починалося все з того, що сім’я (у перекладі на італійську — mafia) скандальновідомої депутатки облради Ірини Степаненко накинула оком на ласі квадратні метри у центрі міста.
Тут споконвіку розташовувався так званий газетний ряд — малі підприємці заробляли копійку, торгуючи свіжою пресою. А місцеві мешканці були не проти такого сусідства — адже завжди мали вільний прохід до свого будинку.
Кілька років тому родина Степаненко вже забудувала подібну арку у будинку навпроти, і тепер вирішила проробити цю операцію за адресою Соборності, 27.
Маючи політичний вплив, спершу вдалося виставити на вулицю газетних продавців — полтавська міська рада в односторонньому порядку розірвала договір оренди і передала площі в користування підприємству ФОП «Степаненко», оформленому на брата депутатки облради Ірини Степаненко. А далі сімейка розпочала грандіозне «будівництво».
Під прикриттям охорони Степаненко заварює прохід в арку
Будівництво бункеру
Прокинувшись одного негарного дня місцеві мешканці виявили, що арочний прохід у їх будинку наглухо зачинений. Не отримавши від забудовника пояснень, люди були змушені зносити ворота, щоб отримати прохід до свого житла.
3 квітня представники ФОП «Степаненко» просто заварили арку в чужому будинку залізними листами, а по периметру виставили приватну охорону.
Спроби місцевих мешканців отримати допомогу у владних кабінетах та у правоохоронців прогнозовано закінчилися нічим. Лишається тільки здогадуватися, чому відверто злочинні дії не отримали належної реакції збоку влади. і скільки це коштувало Ірині Степаненко.
Але людей покинули напризволяще. На допомогу місцевим мешканцям прийшли тільки інші жителі Полтави — колишні учасники АТО, волонтери, представники громадськості, які вирішили провести під аркою мирну акцію.
Події 5 квітня
Тим часом родина Степаненко готувалася зустрічати небажаних візитерів — у «бункер» в арці завезли найманих «тітушок». На папері вони представляли кременчуцьку охоронну фірму «Скорпіон», яка свого часу засвітилася під час поставок «тітушні» на Антимайдан.
Місцеві мешканці протестують проти забудови арки
Увечері під бункером зібралися представники будинку та громадськість. Голова ОСББ Андрій Дємідов нагадав, що арка — це не лише доступ жильців до будинку, але й пожежний виїзд, який має бути вільно прохідним згідно з нормами ДБН. Утім, демонтувати «бункер» люди Степаненко не збиралися.
Поліція очепила арку, проте практично не втручалася
Тоді, громада спробувала самотужки зняти залізну огорожу. У відповідь з бункеру спершу пустили сльозогінний газ (до слова, застосований арсенал красномовно засвідчує справжні наміри Степаненко і Ко того вечора).
Далі з бункеру на людей вилетіли винайняті головорізи. Показовою була реакція правоохоронців — вони лише спокійно спостерігали за тим, що відбувається (чи не тому, бува, що Ірина Степаненко очолювала атестаційну комісію при обласному управлінні Нацполіції, а ще постійно хизувалася зв’язками із найвищими очільниками відомства?).
Сашко Коба отримав 8 ножових поранень
Побачивши інертність поліцейських, «тітушки» пішли у наступ, використовуючи бити, ножі і навіть вогнепальну збою. Учасник АТО Сашко Коба отримав 8 (вісім!!!) ножових поранень, автор цих рядків — 3. Життя вдалося врятувати лише завдячуючи лікарям.
Залишки бункеру
Ніхто не забутий, ніщо не забуте?
При всій огидності «тітушок», вони — лише найманці. І на вбивство підуть лише тоді, коли це за це заплатить замовник. Він же й надасть певні гарантії. І як бачимо, гарантії ці виконує.
Як іще пояснити факт, що через три роки досі не має вироку обвинуваченим?
Судові засідання постійно переносяться, а суддя Октябрського райсуду Анатолій Савченко пом’якшує міру запобіжного заходу для затриманих.
Обвинувачені у різанині нині випущені під особисті зобов'язання
Особи, що затримані за скоєння важкого злочину, замість домашнього арешту, нині вже перебувають під особистим зобов’язанням!
Але часи змінюються. Навіть президентам доводиться тікати до Ростова.
Цікаво, Ірина Степаненко дійсно думає, що їй вдасться уникнути покарання?