ЖКГ Полтави вчора й сьогодні: усуваємо формалізм у роботі
Останніми десятиліттями в діяльності комунальних служб переважав формальний підхід до потреб полтавців. Зміни почалися рік тому, коли команда «Рідне місто» за ініціативи Олексія Чепурка взялася за впровадження нових принципів роботи.
Серед них — і розуміння того, що кожна проблема унікальна, а полтавці чекають не байдужості, а реальних кроків назустріч.
Покажемо це на прикладі. Як відомо, з жовтня минулого року в Україні почав діяти новий механізм монетизації субсидій на житлово-комунальні послуги. Пенсіонери до нього ще не звикли й іноді просто не розуміють, коли, звідки й за що їм нараховують ті чи інші суми, і чому вони саме такі. Найчастіше ж — просто не мають на руках необхідних грошей, щоб сплатити за вирішення нагальної проблеми. А вони постійно виникають, от як і цього разу.
Микола Олексійович Слизький — учасник бойових дій, інвалід війни 2-ої групи. Він має пільгу на викачування нечистот із вигрібної ями й постійно користується послугами КАТП-1628. Але заслужену людину несподівано підвела монетизація субсидій.
До КАТП-1628 звернулася дружина ветерана з проблемою — на перший погляд, банальною, але дуже неприємною для того, хто з нею зіштовхується. На подвір’ї Миколи Олексійовича на Садовій, 7 потекла компостна яма. Нечистоти почали заливати двір, а в таких ситуаціях не до сміху. Причину потрібно було негайно ж ліквідовувати. Однак оплатити послугу з викачування родина ветерана безпосередньо зараз не мала змоги — субсидію за січень у готівковій формі їй обіцяли надати аж після 20 лютого.
Що робити? Звичайно, прохання можна було проігнорувати: немає коштів — немає послуги. Але начальник КАТП-1628 Тарас Бойко пішов людям назустріч. Вихід відшукали разом. Від імені ветерана на комунальному підприємстві було складене офіційне зобов’язання щодо оплати послуги після надходження компенсаційних коштів — тобто, майже через місяць.
Обидві сторони були задоволені таким рішенням. Асенізаційний автомобіль приїхав на Садову й відкачав нечистоти, позбавивши пенсіонерів турбот. І це лише один, навіть не найпоказовіший, з багатьох прикладів, який свідчить: байдужості до людських проблем у роботі комунальників бути не повинно.
Команда Олександра Удовіченка діє.