На реставрацію філармонії виділили 5 млн грн — за такого фінансування її оновлюватимуть ще 13 років

З 2016 року вартість проекту реконструкції філармонії виросла вдвічі.

У жовтні 2016-го тендер на 37 млн на проведення реконструкції в філармонії виграло ТОВ «Ві.Ай.Пі Будівельна компанія».

— Цей підрядник розпочав роботи, а потім втік, — говорить Анатолій Криворотенко. — Вони залишились винні гроші своїм працівникам, залишили борги у магазинах. Деякі працівники в них просто з вулиці були. В нас із кабінетів позникали диски пам’яті з комп’ютерів, дроти з горища. У червні ця фірма просто втекла. З ними судилися. Десь вони у Львові зареєстровані. Були перевірки того, що зроблено.

У квітні 2018 року тендер на майже 48 млн грн виграла фірма «СЕН». За інформацією сайту публічних закупівель ProZorro, після того укладались договори на розробку проектно-коштористої документації за 200 тис грн, на виконання наукового супроводу робіт на суму майже 72 тис. грн, на виконання ряду експертиз проекту будівництва щодо дотримання вимог міцності за 60 тис грн. На додаткові роботи, не зазначені в проекті, укладалась угода на 17 млн грн, на виконання робіт наукового супроводу робіт об’єкту — 300 тис грн. 78 тис грн витратили на виконання експертизи будівництва щодо дотримання вимог у листопаді цього року. У грудні 2019-го з фірмою «СЕН» була укладена угоди на додаткові роботи, не зазначені початковому в проекті на суму 6,8 млн грн і з ФОП Олександр Сопільняк на коригування проекту — на 1,5 млн грн.

Так має виглядати філармонія після завершення реконструкції

На 2020 рік із бюджету області мають виділити 5 млн грн, за це проголосували депутати облради на бюджетній сесії.

— Внутрішні мережі потребували коригування. Виникли питання про входження різних технічних конструкцій і мереж, які не були передбачені кошторисом. У зв’язку з цим з’явились додаткові роботи, — сказав про останнє 1,5-мільйонне коригування проекту Олександр Юхименко, директор підприємства «СЕН». — На 2020-й рік передбачено 5 мільйонів видатків із обласного бюджету. На ці кошти ми плануємо завершити внутрішні роботи в усіх приміщеннях. У нас у загальному вже все підготовлене під фарбування і під декоративне оздоблення. Всі комунікації проведені, стіни вишпакльовані. У загальних приміщеннях, де є зона глядача, роботи виконані на 80%. Залишилось остаточне оздоблення у коридорах, у залі. Решта приміщень, де працюють люди, вже передана філармонії — це танцювальна і хорова зали, адміністративна частина. У кабінетах вже працюють люди, там є і опалення, і освітлення.

11 років артисти Полтавської філармонії працюють без власного приміщення

Поки що орендують кімнати для репетицій і сцени для виступів по всьому місту. На оренду залів у 2019 році витратили 123 тис. грн.

24 грудня на внутрішньому дворі філармонії зустрічаємося з директором філармонії Олегом Тищиком і його заступником Анатолієм Криворотенком.

Олег Тищик та Анатолій Криворотенко

Внутрішній двір філармонії

Автобус філармонії — ЛАЗ А141 1997 року випуску

Перед входом припаркований старий автобус, під стінами філармонії складені бетонні сходи, бруківка, віконні рами.

— Зараз ремонт зупинився, на об’єкті нікого нема. Тут усе дуже добре продумано і якби було фінансування, то нам би було трішки веселіше. А так через два місяці виповниться 11 років, як філармонія не має власної зали і перебивається. 40 артистів щодня вже репетирують у філармонії. Інші 50 ще «мандрують» по орендованих приміщеннях, — каже Анатолій Криворотенко.

— Згідно вивіски на центральному вході, ми повинні були заїхати в філармонію у квітні цього року. У філармонії ще не можуть працювати артисти камерного оркестру, вокалісти і солісти, ансамбль «Чураївна» і «Полтава», народні артисти. Вони репетирують на колишній «Лтаві» по вул. Європейській. Коли виступ, то ми за ними їдемо автобусом, забираємо їх із костюмами і відвозимо на місце виступу. Хочеться їх сюди перевести, але через недобудований коридор поки що не можемо, — додає Олег Тищик і запрошує оглянути відремонтовану частину філармонії.

Ніна Єрохіна, начальник відділу адміністративної роботи

Центральний вхід до філармонії не працює, тому заходимо всередину через службовий з двору. Піднімаємося на другий поверх відремонтованими сходами. На другому поверсі — адміністративні приміщення відділу кадрів, секретаря, юриста та інші робочі кабінети. У коридорі пофарбовані стіни, встановлена підвісна стеля й нова підлога.

Коридором прямуємо до відремонтованої просторої танцювальної зали. Уздовж двох стін зали — балетні станки і суцільні великі дзеркала. Тут порожньо, артисти відпочивають після концерту.

— Танцювальна зала в нас із якісною підлогою. Це палубний брус, — розповідає Анатолій Криворотенко. — Раніше були просто дошки, а тепер брус 60 мм висотою і 40 мм у ширину. Якщо буде зношуватися, можна шліфувати. Нема ні гвіздків, ні саморізів. Вони щільно між собою скручені, оброблені протипожежним розчином.

З балетного залу на другий поверх до чоловічої роздягальні ведуть металеві сходи. Тут є санвузол і душова. Такими обладнані всі роздягальні в філармонії.

— Та душові ще не працюють, бо треба переобладнати електрощитову, щоб запустити бойлери, — додає Анатолій Криворотенко. — Ще в нас всюди старі меблі. У проекті закладені нові індивідуальні шафи для кожного артиста. Вони будуть разом із фінансуванням.

Керівники філармонії показують пральню, для якої ще не купили пральну машину і жіночу роздягальню учасниць балету. Тут під стінами стоять стільці, на яких танцівниці переодягаються. На столі прикрашена маленька ялинка. На шафі 15 килимків для хореографії.

Зі стіни біля входу видніється провід.

— Тут буде встановлено пристрій для трансляції концерту і мікрофон. Артисти знатимуть, що відбувається на сцені і їх викликатимуть на виступ, — продовжує Анатолій Віталійович.

Ідемо на 3-й поверх. На нових сходах вже прибрано, на сходових майданчиках і на деяких підвіконнях стоять квіти.

— Тут займається тріо бандуристок «Вишиванка», — говорить Анатолій.

Учасниця тріо бандуристок «Вишиванка» Тетяна Чугуєвець

У невеликому приміщенні стоїть рояль, поруч — шафа і люстерко в різьбленій оправі. Заходить одна з учасниць Тетяна Чугуєвець. Сьогодні в неї із колегами тут репетиція.

— Ми щодня приходимо на репетиції. Добре, що ми нарешті переїхали в приміщення нашої філармонії, — каже Тетяна.

Сусідня репетиційна — для вокалістів. На старенькому столі лежить кілька мікрофонів і клавіші.

— Це стара апаратура і меблі. В майбутньому будуть закуплені нові, тільки б фінансування, — каже директор. — До всіх кабінетів для репетицій уже підведене опалення, всередині виконані всі оздоблювальні роботи, встановлені метало-пластикові двокамерні вікна. Всюди по будівлі — економічні світлодіодні панелі.

Репетиційна зала для хору. Тут стіни зроблені зі звукопоглинаючого матеріалу. Панелі для звукоізоляції стелі поки що складені на підлозі

В залі для хору стоїть накритий рояль

Далі прямуємо на ту частину третього поверху, де незавершений ремонт. У широкому коридорі зі стелі звисають дроти, уздовж стін складені будматеріали.

Метало-пластикові вікна-арки з подвійними склопакетами, широкими дерев’яними підвіконнями.

Саме через цей недобудований коридор не можливий прохід до нових кімнат, які вже повністю готові для артистів.

— Але ми не можемо ризикувати життями наших людей і чекаємо, доки їх дороблять. Якби нам зробили санвузли і цей коридор, то ми б і всіх інших наших артистів сюди перевели, — зауважує Анатолій Криворотенко.

Двері для виходів на балкон і коридору на третьому поверсі

На відбудову зали для виступів нема грошей

Залу і сцену просять не фотографувати. Там темно, все в розібраному стані.

У вестибюлі біля неї вже поклали плитку.

Кабінет директора Олега Тищика залишився буз ремонту. Він відмовився його робити, доки всі артисти не переїхали у філармонію

— У актовій залі оббили стару штукатурку і вже вирівняли стінки. Нам імпонує, що там немає гіпсокартону. Завдяки цьому має бути хороше акустичне звучання, — додає Олег Тищик. — Для виступів філармонія в наступному році ще не буде готова, бо треба коштів більше, ніж 5 мільйонів, які виділені на наступний рік. Я не знаю, чи буде фінансування ДФРР, чи будуть депутати виділяти кошти. Попереду ще дуже дороговартісні роботи, пов’язані зі звуковим обладнанням, інженерними комунікаціями. Дуже погано, що немає своєї зали для виступів. Своя сцена — це менші витрати, менша калькуляція на запрошених артистів і можна проводити планування робити. А зараз ми повинні платити за оренду залів всюди, куди заходимо. Про виступи філармонія поки що домовляється з різними установами міста — це коледж мистецтв, іноді винаймаємо театр чи галерею мистецтв.

Олена ЛУЦЕНКО, «Полтавщина»