Розмір тексту

Українські школярі мають серйозні проблеми з математикою — результати міжнародного дослідження освіти PISA

Третина учнів України не вміють визначати процентні співвідношення, оперувати дробами й десятковими числами. Двоє з трьох читають із інтересом — такими є деякі результати дослідження знань 15-річних підлітків України.

3 грудня Україна отримала висновки Міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018. За цією програмою оцінювали якість освіти у 78 країнах світу. Україна долучилась до неї вперше.

У квітні-травні 2018 року 5998 українських 15-річних підлітків складали 2-годинний тест із читання, математики й природничо-наукових дисциплін. Серед них були й полтавські школярі.

Учасникам 15 років, бо саме в цьому віці діти закінчують основну школу в більшості країн і постають перед вибором професії та майбутнього життєвого шляху.

— Результати отриманих досліджень заперечують міф про ефективність радянської математичної системи освіти. Дослідження показує: 36% наших 15-річних учнів не досягають навіть базового рівня знання з математики. Вони мають проблеми із завданнями, де потрібно використовувати прості стратегії розв’язування, процентні співвідношення, оперувати дробами й десятковими числами, — наголосила Міністр освіти і науки Ганна Новосад.

Ганна Новосад Ганна Новосад

2020-2021 навчальний рік стане роком математики в Україні, про це повідомила Ганна Новосад.

Як проводилось тестування PISA?

Усього було 30 варіантів тестових завдань. Кожен учень отримав власний зошит. Провідна галузь циклу — читацька грамотність. Також одна частина учасників вирішувала завдання на математичну обізнаність, а інша відповідала на запитання, що стосувалися природничо-наукової грамотності.

Згодом учасники дослідження розповіли, що зміст окремих стимулів та завдань для них був складним, через те, що в закладах освіти вони не стикалися з подібним навчальним матеріалом.

Після виконання тестів учасники впродовж 35 хвилин відповідали на запитання анкети.

PISA також досліджує чинники, що впливають на рівень навчальних досягнень учнів у світі. Тому учасники програми заповнювали анкету із запитаннями про соціально-економічний стан, піклування і підтримку з боку батьків, навчання в ранньому дитинстві, мотивації до навчання, а також здатності регулювати свою власну навчальну поведінку, залучення до читання, інтерес до математики або задоволення від науки, повага до інших.

Крім дітей, опитали також керівників закладів освіти.

Деякі характеристики вибірки 15-річних учнів / студентів, які взяли участь в основному етапі дослідження PISA-2018 Деякі характеристики вибірки 15-річних учнів / студентів, які взяли участь в основному етапі дослідження PISA-2018

Україна до цієї Програми міжнародного оцінювання учнів долучилась у 2016 році. Мета — порівняти освітні системи у 80 країнах світу через знання 15-річних учнів і студентів з читання, математики і природничих дисциплін.

Дослідження PISA проводиться кожні три роки. Усього в дослідженні взяли участь 600 тис. 15-річних підлітків із 80 країн.

Рейтинг успішності визначався за 6-бальною шкалою:

  • 1 — дуже низькі результати;
  • 2 — базовий рівень (учні досягли мінімально необхідного в житті рівня компетентності);
  • 3-4 — високий рівень;
  • 5-6 — дуже високий рівень (рівень учасників олімпіад).

Результати PISA-2018

Результати українських учнів виявились гіршими, порівняно із середніми значеннями з іншими досліджуваними країнами. Базового рівня з читацької грамотності не досягли 25,9% українських підлітків, з математичної — 36%, а з природничо-наукової — 26,4%.

Референтними для України у звіті PISA-2018 є Білорусь, Грузія, Естонія, Молдова, Польща, Словацька Республіка та Угорщина. У цьому рейтингу Україна випередила лише Грузію та Молдову за всіма трьома показниками. А Естонія взагалі увійшла до топ-10 серед досліджених країн.

Успішність учнів / студентів у читанні, математиці та природничо-наукових дисциплінах Успішність учнів / студентів у читанні, математиці та природничо-наукових дисциплінах

Досягнення українськими учнями / студентами рівнів сформованості читацької, математичної та природничо-наукової грамотності в шкалах PISA за галузями Досягнення українськими учнями / студентами рівнів сформованості читацької, математичної та природничо-наукової грамотності в шкалах PISA за галузями

У загальному рейтингу всіх 78-и країн, Україна займає наступні діапазони:

  • читацька компетентність — 37-42 позиції,
  • математична — 41-46 позиції,
  • природничо-наукова — 35-42 позиції.

Ключові тези дослідження

  • У 2-3 рази вищі шанси досягти високих показників у навчанні мають підлітки з високим соціально-економічним статусом.
  • 12% українських учнів є стійкими: мають найнижчі показники індексу соціально-економічного статусу, але високі результати з оцінювання.
  • 2,5 роки — максимальна різниця між учнями, що навчаються у великих містах та учнями з сіл.
  • Навчальний час використовується неефективно. Українські підлітки на 20% частіше прогулюють уроки.
  • За 10 років Україна витрачає на одного учня $27 тисяч — удвічі менше, ніж у найефективніших країнах.
  • 74% українських учнів досягнули другого рівня сформованості читацької компетентності.
  • Менше 30% українських учнів можуть упоратися із завданням, де потрібно інтегрувати зміст частин тексту, щоб визначити основну його ідею й призначення.
  • Менше 4% українських 15-річних учнів володіють стійкими навичками детального аналізу незнайомого тексту, в роботі з яким необхідно висувати припущення в умовах відсутності очевидної інформації.
  • На 1 рік дівчата випереджають хлопців у читанні.
  • 26% українських 15-річних учнів не мають базового рівня в читанні. 5-6 рівня досягнули лише 3%.
  • З математики лише 64% українських учнів досягнули другого та вище рівня. Це означає, що третина школярів не досягнули базового рівня у знаннях із математики. До 5-6 рівня дійшли 5% дітей.
  • 74% українських школярів досягнули другого та вище рівня в природничому напрямку. 3% — 5 рівня.

Коментар-висновок співзасновниці ГО «Батьки SOS» Олени Бондаренко:

— Україна на тлі інших схожих країн має особливі проблеми з математикою у більшості учнів. Тож 15-річні учні й студенти відстають від своїх однолітків у навчанні на 1 рік в середньому.

Такі результати маємо на тлі коротшого навчального часу і більшого його марнування, ніж у інших країнах. З даних дослідження випливає дуже тривожний висновок, що результати українських дітей тісно пов’язані із соціально-економічним становищем родин, з яких вони походять.

Дослідження тільки підтвердило наші припущення, що більшість українських учнів не здатні застосовувати свої знання для вирішення життєвих проблем, у різних нових обставинах. А саме ця здатність є запорукою успішного життя. Саме на таку здатність через формування компетентностей спрямована Нова українська школа. Дані PISA підтвердили, що напрямок НУШ правильний і її впровадження допоможе вирішити виявлені проблеми.

Олена ЛУЦЕНКО, «Полтавщина»

Останні новини

Полтавщина:

Запропонувати тему