Союзники мимоволі: Мамай йтиме на вибори мера Полтави, а Матковський підтримає його

Менше ніж з рік, у жовтні 2020 року, мають відбутися вибори до Полтавської міськради та міського голови. Вже зараз спробуємо проаналізувати сьогоднішню ситуацію та намітити можливий розвиток подій — хто лідери та аутсайдери й хто є суперниками та союзниками.

У липні 2019 року коаліція у Полтавській міськраді зазнала чергової трансформації — звідтіля попросили найбільшу фракцію «БПП «Солідарність» або «команду Андрія Матковського». Після чого останній по-філософськи заявив, що «політика — це не війна, це змагання». Гнучкість досвідченого політика Андрій Матковський показав ще в серпні 2018 року, коли міським головою ще був Олександр Мамай. Відповідаючи на запитання, чи взагалі можливий союз між ним та Мамаєм, голова фракції «БПП «Солідарність» у міськраді перефразував британського політика, лорда Пальмерстона:

— У політиці не буває вічних ворогів, вічних друзів, а бувають вічні політичні інтереси.

І хоча Андрій Матковський та Олександр Мамай були політичними конкурентами ще з 2010 року, коли перший програв вибори другому (а в 2015 році результат повторився), для обох політиків існування за бортом влади у Полтаві стало нестерпним. За нашою інформацією, суворі політичні обставини штовхнули обох екс-мерів до співпраці.

Останнє цьому підтвердження — публікація в 48-му номері газети «Полтавський вісник», на редакційну політику якої із квітня впливає Андрій Матковський, статті про захід, який організувала партія Олександра Мамая «Совість України». На фотографії є й сам Олександр Федорович. Публікації у «Віснику» — не перша своєрідна «промоція» Олександру Мамаю на медійних ресурсах, на які впливає Андрій Матковський.

Наприклад, у липні, під час останніх виборів до Верховної Ради телеканал «ІРТ» зробив сюжет, де соціологи, політичні експерти та більшість пересічних полтавців висловились в підтримку Олександра Мамая.

Наскільки вони були реальними — показали результати виборів по 144 округу.

Але це вже історія. Що маємо сьогодні?

У політичному тандемі Мамай-Матковський розписані ролі. Олександр Мамай на виборах-2020 знову висуне свою кандидатуру. Андрій Матковський, схоже, змирився із тим, що у форматі виборів він особисто не набере необхідної кількості голосів для перемоги. Тому він надасть Олександру Мамаю медійні ресурси та свою команду, а сам залишиться без статусу «кандидат».

Такі функції продиктовані й тим, що у листопаді 2019 року Олександр Мамай має першу сходинку в соцопитуваннях на тему виборів міського голови. Мамай має 15%. Серед його переслідувачів: Олександр Удовіченко (12%) та Олександр Шамота (10,5%). При цьому рейтинг лідера рейтингу Олександра Мамая потроху, але зменшується, а в Удовіченка та Шамоти є сталим. Рейтинг самого Андрія Матковського — менше 5%. В цій ситуації і Мамаю, і Матковському зрозуміло, хто саме із них двох має шанси обратися міським головою, а хто має надати для цієї перемоги необхідні ресурси. Тільки технічний момент і нічого особистого.

Хто має шанси проти союзу «М&М» і чи існують вони взагалі

Минулі президентські та парламентські вибори показали «феномен Зе», коли Володимир Зеленський та партія «Слуга народу» своєрідно декласували традиційних політиків та партії. Чи можна під цим кутом зору розглядати й місцеві вибори? Звичайно, Зе-виборець на жовтень 2020 року існуватиме, як електоральний факт, хоча Володимир Зеленський вже почав втрачати свій рейтинг. І до жовтня 2020 року перемогою для чинного президента буде хоча б його фіксація на певному рівні.

Однак виборець має кардинально різні мотиви під час парламентських та місцевих виборів. Якщо вибори до Верховної Ради — це шоу із попкорном та нерозуміння виборцем ролі та повноважень Верховної Ради, то до виборів до міської ради виборець ставиться серйозніше. Він більше придивляється до кандидатів, тому що саме із ними пов’язує освітлення, комунальні проблеми, транспортну інфраструктуру, соціальний захист.

Звичайно, кандидат на мера Полтави від «Слуги народу» в теорії має непогані шанси на перемогу. Однак хто він? На нашу думку, його вже потрібно представляти полтавцям, які мають, мінімум, почути про нього. Модне поняття «діджиталізація» у справі охоплення виборців може не спрацювати. Своєрідний полтавський Facebook-актив не є достатнім ресурсом для перемоги, а молодь — це не електорат «Слуги народу». Молодь, як і раніше, взагалі ігнорує вибори, в тому числі, й місцеві.

Окрім нового Зе-мера, якого поки не існує в природі, поборотися із союзом «Мамай-Матковський» можуть більш звичні для полтавців політики. В першу чергу, це Олександр Удовіченко та Олександр Шамота. Трохи менше шансів має Сергій Каплін.

Можливо, згаданий FB-актив сприйме ці роздуми такими, які не варті уваги, і традиційно пророчитимуть перемогу «новим іменам», але дисциплінований полтавський виборець досить консервативний, а вплив на нього соцмереж — мінімальний.

Тому третя перемога Олександра Мамая на виборах міського голови Полтави (із Андрієм Матковським за спиною) — досить реальний сценарій на місцевих виборах-2020. Тим більше — для них це може стати останнім шансом, а тому ставки є досить високими.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»