Розмір тексту

Про блокчейн та дитячі садочки для депутатів і чиновників

Полтавські чиновники хочуть подолати корупцію у дитячих садочках за допомогою «блокчейну», проте, схоже, не розуміють ані проблем, з якими стикаються батьки, ані самої технології «блокчейн»

4 листопада у Полтаві було затверджено концепцію електронної системи Poltava Smart City. «Полтавщина» вже розповідала про суттєві недоліки цієї концепції, але наразі нам стали відомі деякі технічні деталі проекту, зокрема, що являтиме собою «електронна черга в дитячий садок», яку планується запустити вже у першій версії «смарт сіті».

«Блокчейн подолає корупцію...»

«Електронна черга в садочок — надважлива історія, яка повинна бути і, фактично, вона повинна нівелювати будь-які корупційні прояви. Ця електронна черга повинна бути застосована на технології «блокчейн», що, фактично, унеможливить доступ і внесення певних коректив фізичними особами.»розповідає депутат Полтавської міськради Едуард Волков у одному з промо-роликів щодо Smart City.

Отже, блокчейн. Це незрозуміле багатьом слово останнім часом все частіше стало з’являтися у промовах політиків на кшталт Юлії Тимошенко, яка у своєму «новому курсі» пропонувала перевести всю систему державного управління на технологію блокчейн. Що ж вона собою являє?

Що таке блокчейн?

Ця технологія стала відомою на хвилі популярності криптовалюти «біткоін» (bitcoin), основою якої і є «блокчейн», хоча придумали її ще на початку 90-х років.

Блокчейн (з англ. «block chain» — ланцюжок блоків) — це всього лише доволі примітивна база даних, у яку можна вносити нові записи, але не змінювати попередні. Кожен новий запис містить у собі контрольну суму (хеш) попереднього. Таким чином, всі записи (або блоки записів) у цій базі даних утворюють ланцюжок. Якщо хтось захоче змінити будь-який запис усередині цього ланцюжка, йому доведеться переписувати і контрольні суми у всіх наступних записах.

Головною особливістю та перевагою блокчейну є те, що копії цієї бази даних можуть зберігатися одночасно на тисячах різних комп’ютерів, які синхронізують її між собою. Тобто, щоб змінити лише один запис всередині ланцюжка, потрібно одночасно переписати його на тисячах різних комп’ютерів, а це вже дуже складно.

Саме розподіленість робить криптовалюту «біткоін» доволі захищеною системою. Але це ж є і її головним недоліком — робота багатьох тисяч комп’ютерів потребує величезних витрат електроенергії.

Якщо ж мова йде про приватний блокчейн, то довіряти йому можна рівно настільки, наскільки ви довіряєте людині, або компанії, яка його контролює. Тому, у більшості випадків використання приватного блокчейну не має жодного сенсу.

Розробники «Smart City» хочуть підсадити місто на створений рік тому комерційний сервіс

Під час останнього ефіру на PTV виконавчий директор ГО «Інститут аналітики та адвокації» Юрій Ромашко повідомив, що у Полтаві електронна черга у дитячий садочок буде створюватися на основі блокчейн-платформи «Bloqly».

Bloqly — це український стартап, заснований у вересні 2018 року зі статутним капіталом 4000 грн. За інформацією сервісу Prozorro, з початку свого існування ТОВ «Блоклі» уклало три договори з двома замовниками:

  • Тернопільською міською радою — на 195 тис. грн;
  • Відділом освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради — на 151 тис. грн.

Всі договори стосуються запровадження електронних черг до шкіл та дитячих садочків на блокчейн-платформі Bloqly. З них ми можемо приблизно оцінити і щорічну «абонплату» за використання Полтавою цієї системи — 120 тисяч гривень на рік для всіх садочків міста і ще близько 90 тис. грн — для шкіл. За такі гроші місто могло б «з нуля» створити власний сервіс, який би відповідав всім його вимогам.

Звісно, полтавська влада полюбляє укладати договори з фірмами-одноденками, але у даному випадку мова йде про великий обсяг персональних даних, які не лише можуть бути передані третім особам, але й просто втрачені у разі банкрутства компанії «Блоклі».

Також стає зрозуміло, що «Інститут аналітики і адвокації» не створюватиме за грантові 2 млн грн якийсь новий програмний продукт, а лише підключить Полтаву до комерційного сервісу зі щорічною абонплатою.

Як виглядатиме сервіс

Як бачимо, блокчейн-платформа Bloqly вже працює у «смарт-сіті» Дрогобича, тож полтавці мають змогу на власні очі подивитися, як виглядає ця система реєстрації до дитячих садочків: sadok.bloqly.com

Інтерфейс онлайн-черги до дитячого садочка на платформі Bloqly Інтерфейс онлайн-черги до дитячого садочка на платформі Bloqly

Публічний перелік транзакцій у блокчейні Bloqly Публічний перелік транзакцій у блокчейні Bloqly

Те, що ви бачите на останньому скріншоті, і є тим, що, за задумом розробників, має забезпечувати захист даних у блокчейні від підробки. На практиці ж, навряд чи люди матимуть бажання власноруч розбиратися у цих даних та перевіряти правильність контрольних сум у ланцюжках блокчейну.

Забезпечити прозорість та чесність черг до дитячих садочків можна не лише «блокчейном», а звичайним публічним логом всіх внесених змін. Хоча й у ньому навряд чи хтось буде розбиратися.

Якщо ж комусь з депутатів або чиновників відомо про втручання у діяльність існуючої зараз електронної черги, то їм варто було б повідомити про це правоохоронні органи, а не займатися освітнім сепаратизмом, відмовляючись від системи, яка працює в Україні з 2011 року та об’єднує 34 тисячі шкіл та садочків по всій країні.

Електронна черга, яка використовується у Полтаві зараз Електронна черга, яка використовується у Полтаві зараз

Можна було б ще зрозуміти бажання чиновників отримати у новій системі більш зручний та зрозумілий інтерфейс. Але і в цьому Bloqly очевидно поступається існуючій інформаційній системі управління освітою. Остання, хоч і далеко не ідеальна, але більш інформативна. До того ж, реєструвати дитину у садочок людям доводиться лише кілька разів у житті, тому навіть найзручніший у світі інтерфейс суттєво не покращить їм життя. Тим паче, що основна проблема дитячих садочків зовсім в іншому.

Найголовніше, про що забувають чиновники

Розмірковуючи над «смарт сіті» та онлайн-чергами, полтавські чиновники, очевидно, забувають, через що взагалі вони виникають, і чому батькам доводиться займати чергу у садочки практично одразу після народження дитини. Групи у дитячих садочках переповнені та часто налічують по 40-50 дітей, хоча у ст. 14 закону «Про дошкільну освіту» чітко сказано, що наповнюваність груп у закладах дошкільної освіти не повинна перевищувати 20 осіб.

Очевидно, що у таких умовах батькам, які змінили місце проживання або не заздалегідь не зайняли чергу у садочок, доводиться «домовлятися» з керівництвом садочків, заносити «благодійні» внески тощо.

Полтава активно розбудовується, новобудови з’являються одна за одною, але хто-небудь пам’ятає, коли у місті останній раз відкривався новий дитячий садок?

Едуард ТКАЧЕНКО для «Полтавщини»

Останні новини

Полтавщина:

Запропонувати тему