Полтавська бібліотека з понад сторічною історією упроваджує сучасні підходи до роботи
Бібліотека-філіал № 2 має довгу та цікаву історію. Говорять, що на вулиці Небесної сотні вона була ще в довоєнні роки. Старе приміщення — звичайну сільську хату знесли кілька років тому, натомість під читальню виділили більшу площу у новобудові. Тепер тут громадський простір відкритий для всіх. Секретар Полтавської міської ради Олександр Шамота, який спільно з Управлінням культури міськвиконкому та Інститутом розвитку міста працює над новою концепцією бібліотечної мережі відвідав заклад, щоб особисто поглянути, які інновації упроваджують у цій книгозбірні.
Місцеві мешканці — відвідувачі бібліотеки жартують — місце тут намолене і начитане. Тому і кількість постійних читачів тут чи не найбільша. Раніше це була одноповерхова споруда дореволюційної забудови, колишня попівська хата, в 2008 р. на цьому ж місці збудована багатоповерхівка, в якій на 1-му поверсі розмістилася бібліотека. За цей час її очолювали 5 осіб. З квітня 2017 року посаду керманича обіймає Юлія Коваленко.
— Радує те, що полтавці читають не менше, ніж раніше. Прикладом цього може бути директорка цього філіалу — Юлія Сергіївна. Вона з дитинства ходила в цю бібліотеку, а зараз уже керує нею. Тому, надважлива галузь культури — бібліотечна система, адже ми розглядаємо бібліотеки не лише як місця для читання, а як місця громадського простору, — зазначив Олександр Шамота.
У бібліотечному фонді майже 40 тисяч книг. Ще донедавна вважалася однією з кращих. Попри те, що вважається масовою, тут були наукові праці, яких не було на балансі навіть в обласній книгозбірні та університетських читальнях. Але й з такою кількістю книжок в бібліотеці функціонує жива черга — товстий зошит, де на особливо популярні книжки і видання записуються на кілька місяців уперед.
Окрім того в Бібліотеці № 2 не забувають і про просвітницьку діяльність. Завідувачка Юлія Коваленко говорить: ні тижня не проходить без відкритих заходів.
— Це літературно-мистецькі суботи, куди запрошуються полтавські видатні письменники, поети, майстрині та майстри. Запрошуємо всіх, хто якимось чином має стосунок до мистецтва. Тут же транслюємо просвітницькі та документальні фільми для молоді, це стрічки, на які нам надають авторські права, а в мережі їх знайти важко або неможливо. Також транслює старі фільми різними мовами. Люди поважного віку залюбки приходять на улюблене ретро-кіно, — говорить керівниця закладу.
Загалом бібліотеки міста вже не розглядають виключно як літературні осередки. Це мають бути культурні центри районів і мікрорайонів, які дають місяцевим мешканцям змогу само реалізуватися і розбавити дозвілля, говорить секретар Полтавської міськради Олександр Шамота:
— Ми працюємо над якісно новими формами роботи. Передусім це громадський простір, сьогодні в тренді слово хаб. Сюди можуть прийти діти, підлітки, активна молодь і дорослі. Послухати тренінги, взяти участь у майстер-класах, долучитися до волонтерських проєкт, або створити власні ініціативи. Це місце вільного спілкування та розвитку.