Розмір тексту

Полтавське сміттєзвалище вперше за його 65-річну історію пересипають ґрунтом — репортаж із 30-метрової гори непотребу

Полтавське міське сміттєзвалище у Макухівці Полтавське міське сміттєзвалище у Макухівці | Фото Миколи Лисогора

Бульдозер 2 місяці засипає ґрунтом найбільшу ділянку міського сміттєзвалища на Макухівці. Після цієї роботи накриють землею дві інші ділянки, на які зараз звозять сміття

Дорога до Полтавського міського сміттєзвалища, яке із 1954 року працює у Макухівці, вже не зустрічає за кілометр до себе смородом та сміттям. Через своєрідне «КПП» на звалище заїжджає черговий автомобіль «МАЗ» із партією «свіжого» сміття. За ним, у супроводі керівника КАТП-1628 Тараса Бойка, на 30-метрову гору сміття підіймаються й журналісти. Звідсіля добре видно Полтаву — Інститутську гору, Білу альтанку, Хрестовоздвиженський монастир.

Вигляд «пересипаної» частини сміттєзвалища

КПП на в’їзді на сміттєзвалище

Обабіч — шматки асфальту, яким засипатимуть «квашню» на умовні дорозі Обабіч — шматки асфальту, яким засипатимуть «квашню» на умовні дорозі

Обабіч колії лежать шматки асфальтобетону — пояснюють, що їх покладуть на умовну дорогу, якою курсують сміттєвози, щоб вони не пробуксовували у «квашні». Вже на горі працює новий 17-тонний бульдозер XCMG TY 160, куплений для потреб підприємства у 2019 році.

На горі тривають роботи з пересипання ґрунту

Вигляд на Білу альтанку з Макухівки

17-тонний бульдозер XCMG TY 160, який у 2019 році КАТП придбало за 5,1 млн грн

Він розрівнює підготовлені купи ґрунту, щоб засипати схили цієї гори. Коли бульдозер проїжджає повз тебе, то відчуваєш коливання тоненької кори ґрунту, якою вкрили десятки метрів сміття. Для розуміння — 30 метрів — це верхівка «айсбергу». Під видимою горою — ще 50 метрів сміття, яке покоїться на дні колишнього кар’єру. За рік «гора» просідає на метр.

На вершині цього сміттєвого піку видно свердловини (всього їх 48) та насосні станції, які подають із глибин звалища метан на електростанцію, яка потім скидаю електроенергію в мережу.

Тарас Бойко Тарас Бойко

Під гуркіт техніки Тарас Бойко дає трохи статистики:

— Площа сміттєзвалища — 17,4 га. Щодня сюди привозять 200-250 тонн сміття. Звалище розподілено на 3 умовні ділянки. Наразі техніка пересипає найбільшу ділянку, а на дві останні звозять сміття. Коли тут роботу завершать (зараз виконано 80%) — пересиплемо вже інші ділянки, а на цю завозитимуть сміття. Просимо будівельні та дорожні організації звозити сюди ґрунт та асфальтобетонну «бракмасу». Це робиться безкоштовно, хоча у Луцьку, для прикладу, на рік виділили під цю задачу 800 тис. грн. Будемо просити депутатів виділити КАТП-1628 на 2020 рік хоч якусь суму на пересипання. Ви ж самі бачите різницю — щез сморід, у повітрі не літають поліетиленові пакети та інше сміття. Пересипання попереджає й пожежі на сміттєзвалищі, які тут регулярно виникають. Також ґрунт попереджає вихід на поверхню метану, який у сполуці із киснем — є пожежонебезпечним.

Свердловина електростанції Свердловина електростанції

Спускаємось знову вниз. Запитуємо про безхатченків — їх не видно, хоча раніше вони тут майже жили. Тарас Бойко відповідає, що зараз сторонні люди на сміттєзвалищі відсутні, діє пропускний режим.

Територія КАТП-1628 поблизу сміттєзвалища, на якій сортують пластик, зібраний з контейнерів у місті

Пластик, підготовлений до відправки на переробку

Поруч із звалищем працівники КАТП, які соромляться фотокамери, сортують пластикове сміття, яке звозять на цей майданчик із баків для збору саме пластика. ПЕТ-пляшки мають різну вартість: найдорожчий — білий пластик, потім — синій. Найдешевший — зелений та коричневий. Після сортування їх запресовують в тюки та перев’язують мотузками. Харківське підприємство приймає цю вторсировину за ціною від 6 до 11 грн за кіло, з урахуванням ПДВ. «Полтавщині» також показали зразки пластику, який не йде на переробку — пластикові контейнери, коробочки з-під йогуртів і таке інше.

Види пластику, які не йдуть на переробку, а відправляються на сміттєзвалище

Для порівняння їдемо до тієї частини звалища, яке ще не пересипане. Сонце в цій «гірській місцевості» заходить раніше — коли фотографували «канонічне» звалище (із смородом та відкритим сміттям) сонце утворило над ним ореол, хоча самого світила вже не було видно. Десь виднівся стовпчик диму — для непересипаного звалища це звичне явище.

Стовпчик диму на неперисипаній частині сміттєзвалища

«Помни! Пищевые отходы — ценный корм для скота»

Пора повертатись. Нас проводжає вицвілий напис на паркані із колючим дротом: «Помни! Пищевые отходы — ценный корм для скота». Прощавай, Макухівська гора.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»

Останні новини

Полтавщина:

Запропонувати тему