Розмір тексту

Лабораторні дослідження: рівень чадного газу у Полтаві високий, але у межах норми

Концентрація оксиду вуглецю в повітрі Полтави не більша за попередні 4 роки і не перевищує безпечний рівень

З кінця минулого тижня мешканці центральної частини України забили на сполох. Люди багато скаржилися на смог, задушливий запах чаду та дим. Упевненість в небезпечності ситуації закріпили дані сайтів і додатків, які показують рівень забруднення повітря. «Полтавщина» вирішила розібратися у ситуації й отримала дані щодо концентрацій чадного газу в повітрі Полтави за останні 5 років.

Повітря над Полтавою забруднили пожежі

Полтавці звернули увагу на проблему 20 жовтня. Основне джерело даних щодо забруднення — портал windy.com. Сайт містить не лише дані щодо погоди, а й відображує рівень забрудненості повітря пилом та газами. З 15 жовтня Windy показував, що концентрація оксиду вуглецю (CO) або «чадного газу» над центральною частиною України майже така сама, як над промисловими регіонами Китаю чи США.

Поки представники державних органів не реагували на ажіотаж, мешканці почали самостійно шукати причини забруднення. В Полтаві майже відсутня промисловість, не так багато автомобілів, як у більших містах, і щільність поселень менша. Тому звинуватили переважно тих, хто спалює листя й інше сміття.

Це логічно — з приходом осені селяни, дачники та й просто містяни починають прибирати опале листя, сухі рослини, гілки тощо. Замість того, аби прикопати органічні відходи і перетворити їх на добриво природнім шляхом, люди досі вдаються до спалювання. Іноді масштаби таких дій вражаючі.

Так, упродовж вересня-жовтня Полтавщина «потерпала» від пожеж на полях та луках, більшість з яких виникала через те, що селяни підпалювали рештки від врожаю. Наприклад, у Чутівському районі за 6 годин згоріло 3 га очерету, а в Оржицькому та Лубенському районах — 5 га кукурудзи за добу. Тиждень тому таким самим чином під Полтавою згоріло 9 га стерні, а минулого тижня в Шишаках — 70 тонн соломи.

Інша актуальна з року в рік проблема для Полтавщини — це торф’яні пожежі, ліквідувати які складніше за звичайні, тому вони продовжуються кілька днів або тижнів. Цього року їх також було багато. Наприклад, у вересні близько тижня гасили 40 га торфовищ у Семенівському, Хорольському, Полтавському та Лубенському районах.

Якщо загалом порівнювати із минулим роком, то пожеж на відкритих територіях було майже удвічі більше, а торф’яних — у сім разів більше. 

Пора прибирання врожаїв та городів збіглася з теплою безвітряною погодою

Фахівці лабораторії спостережень за забрудненням атмосферного повітря Полтавського центру з гідрометеорології пояснили, що на перелічені вище фактори вплинули також погодні умови.

Оскільки жовтень був нетипово теплим, безвітряним та без опадів, відбулася температурна інверсія. Через різницю температур у різних шарах атмосфери вертикальна циркуляція потоків уповільнилася. Продуктам життєдіяльності стало важче підніматися у верхні шари і розсіюватися, тому вони накопичувалися у містах.

Втім, працівники лабораторії наголошують: ситуація не є критичною. Попри велику кількість пожеж та безвідповідальність мешканців, концентрація чадного газу не перевищує норму. Ба більше — перевищень не було за останні 5 років, як мінімум.

Для підтвердження цих слів Полтавська лабораторія спостережень за забрудненням повітря надала «Полтавщині» дані щодо місячних концентрацій газів та пилу за 2015-2019 роки. Вимірювання проводилися чотири рази на день на чотирьох пунктах спостережень у Полтаві: на просп. Першотравневому, вул. Зіньківській, вул. Івана Мазепи та вул. Маршала Бірюзова.

Дані спостережнь з 2015 по 2018 рік

На графіках вказаний рівень в кратності гранично допустимим концентраціям (ГДК). За даними, Міністерства енергетики та захисту довкілля, середньодобова ГДК оксиду вуглецю становить 3 мг/м³. Як бачимо, загальна концентрація чадного газу за місяць жодного разу не перевищила норму за останні 5 років.

На підтвердження фахівці лабораторії надали інформацію щодо вимірювань CO кожного року — також у розрізі місяців. З них можна побачити, що окремі перевищення ГДК відбуваються кожного місяця. Тобто ситуація не є критичною.

Показники оксиду вуглецю за 9 місяців 2019 року

Ймовірно, зокрема і через це, жодний державний орган не бив на сполох щодо забруднення повітря в центрі України. Для більшості спостерігачів такі показники нормальні для цієї пори року.

Полтавські лаборанти і метеорологічні візуалізатори використовують різні вимірювачі

Якщо рівень забруднення дійсно нормі, у будь-якого читача виникнуть питання: чому метеорологічні сервіси показують такий високий рівень забруднення і чому екологи говорять про проблему?

Перше питання частково пояснюється різними джерелами отримання даних. Наприклад, Windy використовує для вимірювання супутникові датчики. Полтавська лабораторія бере дані з наземних апаратів. Фахівці пояснюють — аби найточніше сказати про рівень забруднення, потрібно зводити вимірювання з обох типів джерел.

Друге питання можна пояснити загальносвітовою тенденцією, глобалізацію суспільства і технічним розвитком. Продукт IT стає все доступнішим, а світ все більше переймається проблемами екологічного стану планети. Ймовірно, через це на проблему пожеж та спалення листя звернули увагу саме цього року.

Небезпечних речовин у повітрі Полтави немає Небезпечних речовин у повітрі Полтави немає

Взимку рівень чадного газу може підвищитися

Також не варто сподіватися, що із завершенням осені проблема стане меншою. В лабораторії спостережень за забрудненням атмосферного повітря повідомили, що з початком опалювального періоду ситуація може навіть погіршитися. Полтавці воліють переходити на альтернативні джерела енергії і ними зазвичай є не енергія сонця та вітру, а тверде паливо: дрова, тріски, вугілля тощо.

Раніше у Полтаві поголовно користувалися газом — навіть для опалення у котельнях. Зараз дедалі частіше переходять на дрова та вугілля. Так, наприклад, навіть влітку працівники офісів у центрі міста скаржилися на фітнес-клуб «Вітамін», що на вул. Пилипа Орлика, 40. Заклад використовував для підігріву води твердопаливний котел і сусіди потерпали від смороду і диму. Представники клубу відповіли, що не порушують норми викидів.

Схожі котли встановлені й в офісах на вул. Пушкіна (поблизу UA: Полтава) та вул. Небесної Сотні (поблизу «Маркетопту»).

У якості резюме можна сказати, що проблема забруднення повітря дійсно існує, хоча вона й більш актуальна для промислових регіонів України. Уряд же зазначив, що підходитиме до неї комплексно. Кабмін обіцяє налагодити систему автофіксації небезпечних викидів на підприємствах з наданням онлайн доступу до такої інформації, посилити контроль за дотриманням екологічного законодавства та зайнятися розвитком інфраструктури громадського транспорту — для боротьби з автомобільними викидами.

Роботи над цим починають потрохи. Так, вже місяць у Полтаві працює 4 датчики забруднення повітря з онлайн-доступом. Вони фіксують рівень забруднення пилом трьох фракції та газами CO і NO2.

Поки ж проблема ще на стадії вирішення, кожен українець може зробити особистий внесок. Найперше — це не спалювати суху рослинність. Продукти горіння викликають погіршення здоров’я людей та забруднення повітря, води й ґрунту.

У процесі горіння виділяється бензопірен, який може викликати рак. Дим виділяє діоксини, а листя, що тліє — чадний газ, який блокує постачання кисню до тканин організму. Тонна згорілої рослинності продукує 30 кг чадного газу. Окрім того, гинуть тварини і комахи.

Та й Адміністративний кодекс передбачає покарання за паління сухого листя: штраф від 340 до 1360 грн для громадян, від 850 до 1700 грн — для посадових та юросіб.

Найкраще, що можна зробити на прибудинковій території або в господарстві — це закопати рослини. З часом вони перетворяться на гумус і стануть природним добривом. Або можна взагалі нічого не робити. Опале листя захистить ґрунт і насіння від морозів, а потім перегниє.

Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»

Матеріали по темі:

Останні новини

Полтавщина:

Запропонувати тему