В аеропорту «Полтава» планують збудувати вантажний термінал: відповіді на головні питання

В жовтні аеропорт «Полтава» підписав два меморандуми із приватною компанією і громадською спілкою, які мають знайти інвесторів для будівництва вантажного термінала. В планах — щоб Полтава приймала транспортні літаки із Європи й Китаю. Таким чином, хочуть оживити аеропорт і зробити його прибутковим.

Полтавський аеропорт вперто не може стабільно запрацювати після реконструкції. В нього вклали великі кошти і цього року запустили чартерні рейси в Туреччину і Єгипет. Однак через два місяці туроператор зупинив польоти. Із червня повітряні ворота Полтави порожніють.

І ось в Полтавську ОДА прийшли люди з ідеєю побудувати в аеропорті вантажний термінал. До ідеї багато запитань. «Полтавщина» поспілкувалася із керівництвом аеропорту, головою адміністрації, депутатами обласної ради й інвестиційними пошуковцями. Спробуємо дати відповідь на запитання — вантажний термінал у Полтаві, це зрада чи перемога?

Що сталося?

Прес-служба ОДА повідомила, що аеропорт підписав два меморандуми із литовськими й болгарським підприємцями. Вони перші звернулися в адміністрацію і розповіли про свою ідею — знайти інвесторів для будівництва вантажного термінала. З ними підписали меморандум в.о. голови Полтавської облдержадміністрації Олег Пругло, директор ПОКП «Аеропорт-Полтава» Володимир Окара, начальник управління інфраструктури Полтавської ОДА Сергій Марчишинець.

Переговори з громадською спілкою «Фонд інноваційних проектів»

11 жовтня аеропорт підписав меморандум із громадською спілкою «Фонд інноваційних проектів». Депутат обласної ради Валерій Прядко розповів, що їздив у Литву із робочим візитом. Там йому показали вантажний термінал. Литовці порекомендували «Фонд інноваційних проектів», як організацію, що допоможе знайти інвесторів. Фонд зареєстрований в Києві, тому буде правильно називати його українською організацією. За словами Валерія Прядка, Фонд співпрацює із китайськими інвесторами.

Переговори з керівником компанії «Амбрелла»

21 жовтня аеропорт підписали меморандум із ТОВ «Амбрелла груп». В Україні підприємство зареєстровано під іншою назвою «Амбрелла С» і знаходиться в селі Супрунівка. Тому його також буде правильно називати українським підприємством. За словами керівника «Амбрелли» Тараса Шебедюка, вони реалізували проекти ноу-хау в Європі, а в Україні їх роботу поки не цінять. За його словами, вони ведуть переговори із чотирма інвесторами — два з Німеччини й два з Болгарії. Але конкретно, які саме фірми зацікавилися в будівництві вантажного термінала в Полтаві, Тарас Шебедюк не назвав.

Меморандум повинен показати інвесторам, що термінал — це не просто балачки.

Скільки буде коштувати будівництво терміналу?

Скільки коштуватиме будівництво, скільки землі потрібно, інші фактичні числові показники — всього цього немає. Є тільки ідея, меморандум і домовленості на словах. Організації обіцяють дати розрахунки до кінця року.

Коли буде готова документація, то ОДА оголосить конкурс, на якому визначать найбільш вигідну пропозицію. Потім на сесію облради винесуть питання про надання частини аеропорту в оренду для будівництва вантажного термінала.

Інвесторів не було, а тут одразу двоє хочуть будувати термінал?

Днями Верховна Рада прийняла закон про концесію, його підписав президент. Цим фактом і пояснюють пошук інвесторів.

Концесія — це форма державно-приватного партнерства, яка передбачає передавання об’єктів державної власності — доріг, аеропортів, вокзалів, портів — у тимчасове користування приватним підприємствам.

Для чого Полтаві вантажний термінал?

Представники організацій і чиновників пояснюють, що на вантажному терміналі можна заробити. В Україні вантажні термінали є у Києві й Львові. Новий термінал має розвантажити аеропорт в Борисполі.

Термінал — це нові робочі місця і митні збори. Хоча не зрозуміло, як Полтавський регіон може заробити на митних зборах, які йдуть в держбюджет. Однак Тарас Шебедюк вважає, що у Полтаві можна створити філіал митниці, тоді усі платежі йтимуть у бюджет Полтавської області.

А злітна смуга не розвалиться від вантажного літака?

Директор аеропорту Володимир Окара говорить, що ні, не зруйнується. В нинішньому стані літно-посадкова смуга зможе приймати по вантажному літаку щодоби.

Однак, щоби аеропорт зміг заробляти, одного літака замало. Валерій Прядко говорить, що поки злітну смугу не зроблять, від вантажного термінала не буде прибутку. Потрібне навантаження складає 5-10 рейсів щодня.

— Литовці говорили, що проблема в злітно-посадковій смузі. Вони готові, скажімо, інвестувати 10 мільйонів євро у вантажний термінал, але для цього потрібні гарантії, що ми протягом року закриємо питання по злітній смузі. Ми звернулися в Київ. Без допомоги держави не обійдемось, — говорить Валерій Прядко.

Відповідно до Програми розвитку та підтримки Полтавського обласного комунального підприємства «Аеропорт-Полтава», у 2018 році держава мала профінансувати ремонт злітно-посадкової смуги, руліжної доріжки та перону вартістю 130 мільйонів. Валерій Прядко говорить, що всього необхідно не менше 300 мільйонів. Область таких коштів не виділить.

Крім злітної смуги, що потрібно аеропорту?

Аеропорт повністю не є готовим до експлуатації. Потрібно укріпити злітну смугу, поставити паркан, купити пожежний автомобіль та багато іншого.

Фактично на аеропорт витратили 70 млн грн. Всі кошти йшли лише з обласного бюджету. Раніше область домовлялась на формулу «50 на 50» разом із державою, але вона нічого так і не надала. Взагалі, чотирьохрічне фінансування програми розвитку аеропорту в редакції від 19 липня 2019 року передбачає фінансування розміром 413,8 млн грн, з яких 240 млн грн виділяє держава.

Меморандум — зрада чи перемога?

Ідея вантажного термінала у Полтаві — перспективна. Але для реалізації потрібно провести велику роботу: скласти бізнес-план, знайти авіаперевізників, збудувати термінал, залізну дорогу до аеропорту та багато іншого. Поки є тільки люди, які говорять, що можуть знайти інвесторів.

Мабуть, головна функція меморандуму в тому, аби показати документ чиновникам в Києві й попросити коштів на подальше будівництво. А там, де є чиновник і мільйони гривень, ніколи не обійдеться без зради.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»