Суд виправдав поліцейського, який «кришував» родину наркоторговців у Миргороді

11 жовтня Миргородський міськрайонний суд Полтавської області виніс вирок старшому лейтенанту поліції Сергію Гончарову, звинуваченому у «кришуванні» місцевих наркодилерів. Суддя Валентина Куцин визнала його невинуватим сприянні наркоторгівлі та хабарництві та лише призначила штраф за передачу хабара. Про це «Полтавщині» стало відомо з реєстру судових рішень та офіційного сайту суду.

Справа «кришування» розвалилася у суді через слабкі докази

Сергій Гончаров працював на посадах оперуповноваженого та оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Миргородського відділу ГУНП в Полтавській області протягом 2016-2017 років. Його затримали 2 лютого 2017-го року разом з чотирма іншими особами. Ці четверо були родичами і підозрювалися у торгівлі ацетильованим опієм та маковою соломкою. Старшому лейтенанту інкримінували сприяння родині — тобто надання такого собі «захисту» від цікавості правоохоронців.

Згідно з матеріалами справи, Гончаров сам запропонував свою допомогу родині. Для цього поговорив з Оленою Кисліченко. Пообіцяв, що за винагороду домовиться про безпеку та відсутність перешкод для наркобізнесу із начальником міжрайонного сектору управління протидії наркозлочинності Нацполіції Полтавщини.

Жінка погодилася і до кінця 2016 року двічі передала йому по 5000 грн. З них він залишив собі частину — 2000 грн і 3000 грн з кожного траншу. Решту передав начальнику.

Та коли зібрані по справі матеріали передали до суду, вона швидко розвалилася.

На засіданні Сергій Гончаров заперечив свою причетність до злочинів. Він заявив, що був знайомий з Оленою Кисліченко, бо розслідував крадіжку її телевізора. Оскільки до неї часто зверталися викрадачі майна, які хотіли його продати, жінка стала для нього таким собі агентом. Завдяки цьому поліцейський розкрив 5 злочинів. Історію з «кришуванням» він пояснив тим, що його «підставив» начальник, якого завербувала СБУ, а підставляти його він не хотів — лише налагодити стосунки.

Ці пояснення все одно були ні до чого. Виявилося, що слідчі не надали для ознайомлення стороні захисту кілька дозволів суду та постанов прокурора на проведення слідчих дій. Через це суд не прийняв як належні докази аудіо- та відеозаписи передачі коштів Гончарова керівнику, а також самі купюри.

Також суд вирішив — слідчі не надали доказів того, що придбані контрольною закупкою наркотики мають якесь відношення до саме цього поліцейського. А дані щодо телефонних дзвінків містять інформацію лише про з’єднання — без суті розмови. Не став суд брати до уваги і слідчий експеримент, на якому Сергій Гончаров показав, де і як передавав кошти начальнику. Підставою стало те, що «суду не показали сам предмет злочину, що позбавило його можливості дослідити ці докази безпосередньо».

У результаті поліцейського не змогли притягнути до відповідальності до більшості інкримінованих злочинів. Його звинувачували за такими статтями:

• ч.5 ст.27,ч.2 ст.307 ККУ (Пособництво в незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті особливо наркотиків повторно);
• ч.2 ст.369-2 ККУ (Прийняття пропозиції та одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди);
• ч.1 ст.369 ККУ (Наданні неправомірної вигоди службовій особі за вчинення чи не вчинення службовою особою в інтересах того хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища).

Суддя Валентина Куцин вирішила, що у справі достатньо доказів лише за останнім злочином — надання хабара. Оскільки поліцейський вчинив злочин уперше, має позитивну характеристику, нагороди МВС, працює, має неповнолітню дитину та є учасником АТО, вона вирішила призначити йому штраф — 12750 грн (найбільший за статтею). У решті злочинів Сергія Гончарова виправдали, хоча і відсторонили від діяльності у поліції на 1 рік.

За тиждень після затримання за нього внесли заставу у 128 тис. грн, тому весь цей час він перебував на волі. Ба більше — його не позбавили звання старшого лейтенанта поліції — через відсутність підстав. Хіба що кошти із застави не повернуть, бо немає інформації про заставодавця.

Цікаво, що на перших етапах адвокатом старшого лейтенанта Сергія Гончарова був Іван Сватенко — нині заступник міського голови Полтави. Захист він проводив разом із Юрієм Березовським та Григорієм Яковенком. Оскільки з вересня 2018-го року Іван Сватенко офіційно призупинив адвокатську діяльність, припускаємо, що вирок проголошували вже без нього.

Покарання отримав лише один член родини наркодилерів

Із чотирьох членів «банди» наркодилерів, як їх називали поліцейські, притягнути до відповідальності вдалося лише одну жінку — Олену Кисліченко. Саме її у результаті звинуватили у придбанні, зберіганні та збуті наркотиків, вчиненому повторно та за попередньою змовою групою осіб ( ч.2 ст.307 ККУ), а також у наданні неправомірної вигоди особі, яка пропонує за таку вигоду вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави (ч.1 ст.369-2 ККУ).

Жінка сама зізналася у злочинах. 30 червня 2017 року вона уклала із прокурором Владиславом Мішуровським угоду про визнання винуватості. Відповідно до документа, Кисліченко призначили 5 років ув’язнення і звільнили від відбування з іспитовим терміном — 3 роки. Також призначили 8500 грн штрафу.

Окремо жінку судили за надання неправомірної вигоди службовій особі за не вчинення службовою особою в її інтересах дій з використанням наданої їй влади та службового становища (ч.1 ст.369 ККУ). Тут вона також взяла провину на себе і 25 вересня 2017-го уклала із тим самим прокурором нову угоду про визнання винуватості. У результаті їй призначили ще 12750 грн штрафу та відпустили.

Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»