Суд переглянув відео слідчого експерименту із розповіддю Саєнко про обставини ДТП

8 жовтня в Октябрському райсуді Полтави відбулося чергове засідання по справі ДТП за участі Наталії Саєнко. Вона 6 листопада 2018 року за кермом автомобіля Mercedes-Benz ML 250 біля Полтавської школи мистецтв збила 15-річного Артема Левченка. Не приходячи до тями, підліток помер 7 січня 2019 року.

Під час засідання суд дослідив відеодоказ слідчого експерименту, на якому Наталія Саєнко розповіла про обставини ДТП. Слідчий експеримент відбувся 19 лютого. Зауважимо, що адвокати обох сторін під час проведення та перегляду кожного слідчого експерименту наголошують на тому, що погодні умови не відповідають тим, які були в день аварії.

Під час слідчого експерименту Наталія Саєнко розповіла, що виїхала з роботи (з «ТелеПіци»), повернула на кільцеву дорогу, рухалася у середній смузі руху зі швидкістю 50 км/год. Наталія Саєнко зауважила, що завжди так їздить — у середній смузі і не швидко.

Підозрювана розповіла, що вона впевнилася, що пішоходів не було, крім того, машин навколо неї також не було. Велосипедист Артем Левченко дуже швидко виїхав з парку — він з’явився миттєво. Все сталося раптово і жінка не встигла зреагувати — вона загальмувала, але уникнути зіткнення не вдалося.

Під час слідчого експерименту Наталія Саєнко не змогла вказати, де саме вона помітила велосипедиста. Адже він різко виїхав на велосипеді із парку, а в парку вона не могла його помітити через кущі, які ростуть навколо. На відео підозрювана хвилюється та плаче.

Під час слідчого експерименту обоє понятих сідали за кермо автомобіля Наталії Саєнко, та намагалися побачити статиста на велосипеді, який виїжджав з парку. Але поняті також зауважили, що через кущі велосипедиста не видно.

Після перегляду відео, адвокат родини Левченків — Геннадій Олєйніков — зауважив, що під час слідчого експерименту Наталія Саєнко самостійно не могла надавати покази, їй постійно допомагали її адвокати. На думку сторони потерпілих, це свідчить про те, що Саєнко бреше та намагається уникнути відповідальності. І взагалі, весь слідчий експеримент не може бути доказом у цій справі — в ньому забагато порушень.

Адвокат родини Левченків — Дмитро Семеха — зауважив, що Саєнко навіть не може вказати точно, де саме вона їхала. Жінка зазначає, велосипедист їхав дуже швидко — з моменту його виїзду на пішохідний перехід до моменту зіткнення пройшло всього 0,8 секунди або й менше. Адвокат Семеха зауважує, що якщо б так і було, то велосипедист або проскочив та уникнув наїзду, або ДТП сталася би під кутом 90 градусів — потерпілий врізався б не у фару, а у двері автомобіля.

Також Дмитро Семеха зауважив, що один з понятих — людина похилого віку, очевидно, що йому за 70 років і він має вади зору, а йому потрібно було встановити видно чи ні за кущами велосипедиста. Рідні Артема Левченка також вважають, що слідчий експеримент із підозрюваною — це знущання над потерпілими, Саєнко весь час говорить неправду і намагається себе виправдати.

Адвокати обвинуваченої зауважили, що відповідно до схеми ДТП, яку вже залучили до справи, всі уламки та осипи, які утворилися внаслідок аварії, були на третій смузі та частково — у закритій четвертій. Саме третьою смугою рухалася Наталія Саєнко.

Адвокат Богдан Глядик зауважив, що під час слідчого експерименту відтворювалися події саме так, як їх бачила підозрювана. Її покази не порівнюються із показами свідків. Також він зауважив, що під час слідчого експерименту було встановлено час в 1,375 секунди — це той час, коли Саєнко повинна була побачити частину колеса велосипеда з-за кущів і зреагувати на це. Така реакція фізично не можлива.

Богдан Глядик зазначив, що на позначці 1,375 секунди видно частину колеса велосипедиста, але не зрозуміло — чи він стоїть чи рухається, чи йде біля велосипеда людина чи вона на ньому їде. Момент небезпеки для водія настає в той час, коли велосипедист виїжджає на дорогу, а не коли він перебуває за кущами у парку. Тому, щоб зреагувати, загальмувати та уникнути зіткнення — у Наталії Саєнко було ще менше часу, ніж 1,375 секунди.

Також адвокат Глядик висловився з приводу твердження сторони потерпілих, що Саєнко говорить неправду щодо швидкості велосипедиста — Артем не міг рухатися зі швидкістю 28 км/год. Але, як зазначив адвокат Глядик, свідки Лисиця та Грінченко під час слідчого експерименту вказали, що велосипедист рухався зі швидкістю близько 27 км/год.

Адвокат зазначив, що представники потерпілих видають бажане за дійсне — хочуть вказати, що все відбулося зовсім не так, але як все відбулося — вони теж не можуть вказати, тому що вони не були свідками аварії.

Далі прокурор долучив до справи відеореєстратор та флешку, як речові докази — наразі ці речі зберігаються у слідства. Нагадаємо, що експертам вдалося відновити файли, які містилися на карті пам’яті з відеореєстратора, але через пошкодження диска в судовому засіданні вдалося відкрити лише одне відео з чотирьох.

Адвокат потерпілих Семеха припустив, що флешка була просто замінена. Але адвокат обвинуваченої Глядик, зачитав висновок експертів про те, що флеш-носій був пошкоджений, тому і неможливо відтворити відео.

Розгляд справи продовжиться 11 листопада.

Нагадаємо, що під час одного із засідань розглянули роздруківку дзвінків обвинуваченої — адвокати потерпілих припускають, що Саєнко в момент ДТП розмовляла по телефону.

Анастасія НЕДОГОРСЬКА, «Полтавщина»