Розмір тексту

Андрій Боблях: «За 8 днів роботи ми змогли зробити те, чого не могли зробити за 28 років»

Народний депутат України Андрій Боблях
Народний депутат України Андрій Боблях

Новий парламент в Україні працює уже протягом місяця. За цей час депутатам вдалося зробити чимало, змінивши сам підхід до роботи Верховної Ради. Про те, чого вже вдалося досягти, що заплановано реалізувати в найближчому майбутньому та як це позначиться на житті українців, розповів депутат Верховної Ради України від партії «Слуга Народу» по 145-му виборчому округу Андрій Боблях.

Нині в українському парламенті активно триває робота, спрямована на вирішення першочергових проблем та розв’язання найскладніших задач. Що ж вдалося зробити депутатам ІХ скликання за перший місяць роботи?

Зняли недоторканість та привілеї депутатам і чиновникам

За 8 днів роботи ми змогли зробити те, чого не могли зробити за 28 років. Ми зняли недоторканість з себе та проголосували за закон про імпічмент. Відтепер депутати, президент і громадяни рівні перед Законом.

Окрім того, ми пішли далі та проголосували за те, щоби депутатів-прогульників штрафували: не прийшов на сесію чи на засідання комітету без поважної причини — мінус гроші. Депутати мають розуміти, що народ обрав їх для того, щоби вони реально працювали.

Важливим також є те, що ми зробили перший крок до зменшення кількості депутатів у Верховній Раді до 300. Остаточно цей Закон ми плануємо проголосувати уже взимку.

Звичайно зміни в країні неможливі без зміни системи та самого підходу до роботи. Саме тому ми працюємо постійно та послідовно, а ще — оперативно. Ми швидко обрали Голову Верховної Ради та Уряд. У минулих скликаннях на це йшло місяць-два. А за цей час попередній Кабмін міг безкарно красти, немов в останній раз.

Своїм прикладом змусили працювати чиновників

Наші депутати ходять на сесію та засідання комітетів, як на роботу. Тепер, коли працюють депутати, це змушені робити й чиновники. Відтепер у Кабміні та апараті ВР вони не просиджують штани за народні гроші.

Сьогодні у Києві родичі, куми, свати великих чиновників, яких за руку привели в кабінети, звільняються з державної служби самі, бо розуміють, що тут треба працювати! Для тих, хто не хоче звільнятися сам, ми ухвалили закон щодо перезавантаження влади. Він допоможе звільнити тих, хто не працює сам і не дає працювати іншим.

Полонені повернулися додому

Президент Зеленський мав за мету та мав політичну волю повернути наших полонених додому. Багато хто сумнівався в тому, що нам віддадуть Сенцова. Але, як бачимо, Олег уже вдома, зі своєю родиною. Микола Карпюк, який після стількох років полону зневірився та змирився з тим, що він вже ніколи не побачить Батьківщину, також повернувся додому.

Нашим морякам виділили житло. Хлопці хочуть повернутися на службу. Саме такі моменти повертають нам віру в Україну і в те, що все у нас вийде!

Нанесли удар по хабарникам та корупціонерам у владі

Корупції та хабарникам — зась! Ми запровадили конфіскацію майна корупціонерів. Це дозволить забирати яхти, вілли, пентхауси та автівки у всіх, хто відмазався в судах при попередній владі. Розблокували роботу Антикорупційного суду — тепер всі справи високопосадовців-хабарників розглядатимуться швидко, а кара обов’язово знайде злочинців.

Окрім того, ми ухвалили закон, який дозволить людям заробити на корупціонерах. Особа, що надає інформацію про корупцію, що допоможе слідству, отримує від держави захист та грошову винагороду — 10% від суми, яку у бюджету вкрав корупціонер.

Дали останню відстрочку для євробляхерів

Ми пішли назустріч власникам автівок на єврономерах. Скасували штрафи та продовжили «розтаможку» до кінця року.

Полегшили умови для бізнесу

Хочемо, щоби бізнес в Україні розвивався. Але для цього необхідно створити відповідні умови. Так, ми спростили процес ліцензування, на якому раніше наживались чиновники. Звільнили бізнес від паперової роботи — запровадили єдиний звіт для ЄВС та ПДВО. Також спростили митні процедури для бізнесу.

Значно підвищили розмір ухилення від сплати податків, за яким настає кримінальна відповідальність. Нехай правоохоронці борються з тими, хто вивозить до офшорів мільйони, а не з дрібними підприємцями, які виживають, як можуть.

Окрім того, зареєстрували законопроект, який скасовує штрафи за неоформленого працівника. Підприємці знають про цю проблему. Зараз штраф — 120 000 грн. Ми це скасуємо. Буде письмове попередження, а якщо протягом 12 місяців це порушення повториться — тоді штраф. Але не 120 тисяч, а 4 мінімальні зарплати.

Розпочали також вирішення ряду проблемних питань.

Запровадження касових апаратів для фізичних осіб-підприємців

Суть таких змін проста: якщо у тебе великий бізнес, то плати податки, як великий. Якщо малий — плати, як малий.

Ухвалений нами Закон — проти тих представників великого бізнесу, який прикидається малим. Ми хочемо відділити тих, хто дійсно працює на виживання сам або зі своєю сім’єю чи невеликою кількістю працівників від паразитів, які просто використовують закони про ФОП для власного збагачення.

Використання РРО (реєстратор розрахункових операцій) не поширюється на першу групу — найдрібніших підприємців з оборотом до 300 тис, які реально працюють на ринках. Це буде стосуватися 2 і 3 групи ФОП-ів.

У першу чергу РРО будуть запроваджуватися для ризикових сфер — ювелірні вироби, готелі, ресторани, гаджети, тощо. Через рік це правило буде поширено на 2 і 3 групу. При цьому, ми не змінюємо статус фізичних осіб-підприємців і не збільшуємо податки.

Після ухвалення законопроектів у першому читанні, ми мали досить плідний діалог з бізнесом. Зібрали пропозиції, які є цілком доцільні. Ми їх врахували, тому вирішено: збільшити ліміт для ФОП-ів до 2,5 млн; відтермінувати введення РРО на 2021 рік; переглянути штрафи в бік зменшення.

Важливо знати, що, якщо раніше потрібно було купувати касові апарати і платити за їхнє обслуговування, то нині замість касового апарату, як окремого пристрою, ми пропонуємо використовувати програму-додаток, який можна буде встановити на смартфон або планшет. Він буде безкоштовним для всіх.

Верховна Рада ліквідувала список державних підприємств, які не підлягають реєстрації

Важливо розуміти, що приватизація державних підприємств потрібна не для того, щоб їх всі продати. А для того, щоби потужні зарубіжні компанії могли купити у них частку 5, 10, 15% і допомогти нам їх покращити. Для прикладу: щоби «Укрпошта» працювала як «Нова пошта» і приносила прибутки. Щоби «Укрзалізниця» працювала як залізниця в Польщі чи Італії.

Верифікація субсидій не означає, що субсидії відберуть

Ми будемо проводити перевірку субсидій та інших соціальних виплат. Це робиться для того, щоби ніхто з багатих не міг користуватися субсидіями або іншими пільгами, прикидаючись бідним.

Нині тисячі людей використовують махінації з документами, щоби подати на субсидію, на яку вони не заслуговують. Ці люди думають, що дурять державу. Насправді ж вони обкрадають тих, хто дійсно не може платити за комуналку і має право на соціальні виплати й пільги. Зазначений процес не торкнеться бабусь або матерів-одиначок. Тобто тих, хто має повне право на пільги. Лише тих, хто прикидається бідним, аби фактично залізти в кишеню свого біднішого сусіда.

Мусимо визнати, що сьогодні у сфері соціальних виплат — безлад. Він призводить до того, що багаті крадуть у бідних і при цьому думають, що обманюють державу. Ось таку практику ми і хочемо припинити, навівши в цій сфері елементарний порядок.

Державний фонд регіонального розвитку vs. субвенція на соціально- економічний розвиток

Ми скасовуємо субвенцію на соціально-економічний розвиток. Гроші на програми розвитку громад будуть концентруватися відтепер у Державному фонді регіонального розвитку, який буде збільшено.

Чому ми це робимо? По-перше, субвенція залежала майже повністю від депутата по мажоритарному округу. Оскільки мажоритарка ліквідовується, ми хочемо, щоби громади отримали стабільне, надійне джерело фінансування, яке не залежить персонально від фігури депутата, а включене у правила, норми і закони. По-друге, ми хочемо, щоб кошти йшли на ті потреби, які дійсно є важливими для громади. І щоб всі члени громади могли брати участь в обговоренні проектів.

Перехід від субвенції до Фонду регіонального розвитку дозволить збільшити суму грошей в цьому напрямі в цілому по країні. Якщо на субвенцію у 2019 році було заплановано 4,8 млрд.грн, то при виконанні закону про виділення 1% на ДФРР його обсяг може становити близько 10 млрд.грн.

Якщо пропозиції по субвенції формуються на рівні облдержадміністрації або депутатом, то проекти витрат по ДФРР буде формувати саме громада.

Суму на субвенцію розподіляли Мінфін і Мінрегіон. Для отримання коштів ДФРР потрібен проект, який сформує громада за допомогою фахівця. Проекти відбиратимуть конкурсні комісії, до складу яких увійдуть представники облдержадміністрацій, органів місцевого самоврядування, міністерств, громадських організацій, тощо.

Зазначені ініціативи — лише початок величезної роботи, спрямованої на підвищення рівня життя українців, забезпечення комфортних умов проживання в Україні для усіх. Далі буде.

Матеріал надруковано на виконання Закону України «Про статус народного депутата України»

На правах реклами

Останні новини

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему