У Гадяцькому районі вшанували основоположника вітчизняного ракетобудування Олександра Засядька
Відкрили меморіальний музей видатного земляка та провели конференцію
20 вересня 2019 року в Лютенській ЗОШ I-III ст. імені М. Л. Величая відбувся Всеукраїнський круглий стіл, присвячений пам’яті видатного конструктора та винахідника Олександра Дмитровича Засядька. У ньому взяли участь представники Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля», Національного центру аерокосмічної освіти молоді ім. О. М. Макарова, Музею космонавтики ім. С. П. Корольова Житомирської обласної ради, Музею авіації та космонавтики, Полтавського музею авіації та космонавтики ім. Ю.В. Кондратюка, місцеві краєзнавці, вчителі Лютенської ЗОШ I-III ступенів.
Визначною подією цього дня стало відкриття музею імені Олександра Засядька. За словами екс-голови Гадяцької райдержадміністрації Олексія Матюшенка, його команда разом із депутатським корпусом зробили все можливе, щоб на батьківщині винахідника та конструктора таки з’явився меморіальний музей видатного земляка.
«Команда адміністрації та небайдужі мешканці району вклали багато сил та енергії в те, щоб досягнення нашого земляка гідно відзначили на державному рівні. Депутатський корпус Гадяцької районної ради також підтримав наші ініціативи. Ми кілька років займалися відновленням приміщення для музею та над збором експонатів. На моє глибоке переконання Олександр Дмитрович Засядько — ключова постать в історії українського ракетобудування. І ми маємо пам’ятати та пишатися своїм визначним земляком, а знання про його досягнення повинні передати своїм дітям. Адже, як сказав влучно Максим Рильський: «Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього.»
Біографічна довідка. Генерал-лейтенант Олександр Дмитрович Засядько народився 20 листопада 1779 року в сотенному козацькому містечку Лютенька Гадяцького повіту на Полтавщині. Його батько — Дмитро Данилович Засядько був останнім головним гармашем Запорізької Січі. Син Олександр обрав також батькову стежку і по закінченню кадетського корпусу в Петербурзі став офіцером-артилеристом. Він 15 років не залишав поля бою: був учасником переходу Суворова через Альпи, воював з турками на Середземному морі, на Дунаї, брав участь у війнах з Наполеоном. Командир артилерійської бригади полковник Засядько пройшов з боями від Бородіно до Парижа і Лейпцига. Нагороджений найвищими бойовими орденами і золотою шпагою «За хоробрість».
По закінченню війни подав у відставку і з 1815 року оселився у рідному містечку, куди запросив спеціалістів, створив лабораторію і працював над винаходом зброї, більш потужної, ніж гармати. Він сконструював бойові порохові ракети, що злітали на відстань понад 2 км і випробував їх на просторих піщаних вигонах, які тягнулися від Лютеньки до Великих Сорочинців. Так, 200 років тому (1815-1818) поблизу полтавського містечка Лютенька почався відлік історії українського ракетобудування і його основоположником став козацький нащадок О. Д. Засядько.
Слава про винахідника дійшла до Петербургу, куди його запросили для праці. Тут Засядько вдосконалив винахід і налагодив серійне виробництво запалювальних і фугасних ракет, сконструював пускові станки для однієї ракети і шестиствольні для одночасного запуску шести ракет (прообраз «Катюш» і «Градів»); заснував Михайлівське артилерійське училище і став його першим директором, створив спеціальні ракетні роти, де навчав солдат застосовувати ракети в бойових умовах. Ці підрозділи під його керівництвом успішно пройшли бойове хрещення у російсько-турецькій війні 1828-1829 рр. Нова зброя, створена на Полтавщині, змусила капітулювати гарнізони турецьких фортець: Браїлова, Варни, Сілістрії та ін.
Після війни, в зеніті своєї слави начальник штабу російської артилерії — генерал-лейтенант О. Д. Засядько, через хворобу змушений був подати у відставку. Останні роки свого життя він провів у Харкові, здійснюючи ще багато винаходів, зокрема, проектував перетворення Дніпра в судноплавну ріку, але у травні 1838 року смерть обірвала його плани. За його заповітом поховано винахідника у Курязькому монастирі під Харковом. Світова наукова спільнота високо поцінувала вагомий внесок О. Д. Засядка у світову науку: 1976 року ім’ям винахідника космічних ракет на карті Місяця було названо кратер. І лише 2009 року вперше в історії незалежної України на державному рівні було пошановано славного козацького сина — винахідника ракет, батька українського космосу. У 1979 році вийшла в світ книга Ю. Нікітіна «Шпага Олександра Засядька». На батьківщині генерала встановлена меморіальна дошка.
Тож зважаючи на стратегічну важливість ракетобудівної галузі України, з метою належного вшанування пам’яті і здобутків О. Д. Засядька було ініційовано відзначення на державному рівні 240-річчя від дня народження славного земляка.
А щоб дізнатися про історію ракетобудування та ознайомитися з постаттю Олександра Засядька запрошуємо відвідати музей в Лютеньці. Тут представлено копію гармати XVIII століття скульптора Валерія Єрмакова. Адже саме на полях Гадяцького краю автор першої у світі порохової ракети проводив свої досліди. Як відзначають науковці КБ «Південне»: «Дніпро — столиця українського ракетобудування, а Лютенька — його батьківщина».