Археологи не знайшли на території артскладів місця масових поховань, але порекомендували міськраді копати далі

Археологи громадської організації «Союз «Народна пам’ять» передали Полтавській міськраді звіт про пошук місць масових поховань на території артскладів. Дослідники приїхали на запрошення громадської організації «Пушкарівський яр», яку створили противники будівництва нового мікрорайону на занедбаній території.

У свою чергу, міська влада хотіла від пошуковців, аби вони показали, де на занедбаній території знаходяться поховання. Посадовці пропонували виключити ці землі з аукціону.

Нарада у Полтавській міській раді

Пошуковці приїхали у Полтаву наприкінці липня. Три дні вони досліджували ту частину території артскладів, де були концтабори. 11 вересня вони надали міськраді результати поверхневої розвідки території. Публікуємо їх.

Звіт про пошуково-розвідувальні роботи в «Пушкарівському Яру»

В часи Другої світової війни на території артскладів був концентраційний табір «Дулаг-151», пересильний — «Дулаг-205» та стаціонарний — «Шталаг-357». В концтаборах нацисти катували та розстрілювали мирне населення. Тіла людей скидали у протитанкові рви та ями.

Зведені дані Галузевого Державного архіву СБУ

Аерофотозйомка 1943 року порівняно з сучасною Google-картою

Точні місця масових поховань невідомі. Рештки людей періодично знаходили у землі, коли зводили в тому районі будинки, будували завод «Лтава», проводили каналізаційну мережу. Частина території, де були табори, уже давно забудована. Завданням пошуковців було знайти місця поховань в землі, яка ще вільна від забудови.

Археологи працювали 18-20 липня. Група дослідників озброїлася картами, лопатами, ручним GPS-навігатором, шурфами й металошукачем TM 808. Місцеві мешканці допомагали археологам шукати місця поховань.

Опитування місцевих жителів

Метод дослідження був таким. Металошукачем в ґрунті знаходять аномалії — місце, де, крім землі, є сторонні предмети. Потім археологи беруть в руки лопати та шурфи й перевіряють ґрунт. За три дні в землі було знайдено декілька речей і кісток.

Першу знахідку виявили з тильного боку монументу «Скорботна мати» — за 20 м від вул. Пушкарівської. На глибині 0,7 м знайшли фрагменти людських решток, а на глибині 1,3 м зафіксували залишки фундаменту цегляної споруди. Також під час шурфування трапилася стріляна гільза від німецької гвинтівки Маузера.

Шурф, який був закладений з тильного боку монументу «Скорботна мати» за 20 м. від вул. Пушкарівської

Далі вирили яму із західного боку від вул. Пушкарівської — поряд з місцем на пустирі, де під час земляних робіт 2 роки тому знайшли людські кістки. Закладені шурфи поруч з каналізаційним колектором не принесли бажаних результатів.

Головні місця дослідження — це ділянки, де були протитанкові, стрілецькі рви та бараки концентраційних таборів.

План з викопіюванням окремих ділянок, на яких позначені місця вірогідних масових поховань, виконаний на основі німецької аерофотозйомки

Рви

На карті аерофотозйомки 1943 року видно три великих рви. Два з них уже повністю забудовані. Основне місце розкопок склала територія поряд зі стіною заводу «Лтава». Це крайня межа стрілецького тиру, яка вільна від забудови. Це місце привернуло увагу, оскільки найбільше свідчень про масові розстріли вказували саме на нього. Вірогідно, людські останки на дні колишнього тиру та знаходяться на значній глибині. На початку шурфування почали траплятися мельхіорові стріляні кулі від гвинтівки Мосіна. На глибині 2,3 м трапилися фрагменти людських кісток, а також гумова калоша 1939 року випуску. На цій же глибині знайшли стріляну кулю та стріляні гільзи від німецької гвинтівки Маузера. Обмежений розмір шурфу не дав можливості заглибитися більше, ніж на 2,7 м. Зробивши у шурфі невеликий зондаж до глибини 3,7 м, пошуковці дійшли висновку, що культурні нашарування на цьому не закінчуються.

Вірогідне місцезнаходження рову (стрілецького тиру)

Бараки концентраційних таборів

Пошуковці зафіксували залишки 4-х бараків «Дулагу-151», на місці яких сьогодні ростуть дерева та кущі. Провести на цьому місці пошукові земляні роботи без застосування техніки неможливо. Спеціалісти з біолокації виявили аномалії, які, на їхню думку, могли би бути засипаними ямами-ровами. Дослідники обмежилися шурфуванням у таких місцях, які мали відкритий доступ і не перекриті асфальтом та деревами.

→ Повний текст звіту можна переглянути тут.

Висновок

1. Пошуковці ідентифікували стрілецький тир, у якому відбувалися масові розстріли мирного населення. Це найперспективніше місце для розкопок. Земля на цій територій не йде під забудову.
2. Пошуковці визначили місце концентраційних таборів. Однак, на цій території неможливо провести дослідження, бо земля заросла чагарником і вкрита асфальтом. Документи свідчать, що тут були поховання. Цю землю планують здати під забудову багатоповерхівок.

Пошуковці дали такий коментар до результатів дослідження:

«На нашу думку, територія має бути дослідженою, для того, щоб, при можливій забудові, ніяким чином не були пошкоджені поховання і збережена пам’ять про історичні події.»

На своєму офіційному сайті організація висловилася більш відверто проти заборони будівництва і назвала спробу влади віддати землю на аукціон — «будівництвом на кістках».

Що робити далі?

На землі, яку влада хоче здати під будівництво, раніше розмішувалися бараки концтабору. Активісти вимагають її дослідження. Розрити цю землю важко. Після війни тут був військовий плац, а зараз все заросло чагарником. Якщо знайдуться кошти на дослідження, при виявленні масових поховань, активісти вимагатимуть, щоби на цій землі створили меморіал.

Висновок пошуковців не дав нової інформації. Місця табору і рову були відомі раніше. Зрештою відповідь на питання «що буде на території артскладів — смітник, мікрорайон чи парк?» залишається відкритим. Останнє слово за депутатами міськради, які вирішать, чи здавати землю під аукціон.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»