Археологи шукають у Полтаві рештки розстріляних під час Другої світової війни євреїв

18 липня до Полтави приїхали археологи громадської організації «Союз «Народна пам’ять». Вони шукають на території колишніх артскладів місця поховання розстріляних і закатованих солдатами нацистської Німеччини людей. Дослідники приїхали на запрошення громадської організації «Пушкарівський яр», яку створили противники будівництва нового мікрорайону на занедбаній території артскладів.

Керівник «Народної пам’яті» Ярослав Жилкін пояснив, що у пошуковців є три дні на дослідження території артскладів. В організації немає ресурсів оглянути всю територію і знайти всі місця поховань. Вони можуть виявити 1-2 поховань і видати документ про наявність чи відсутність решток людей. Далі місто вирішить, що робити з цими документами.

У влади міста й активістів різні погляди на хід досліджень. Секретар міськради Олександр Шамота і заступник міського голови Олексій Чепурко запропонували, в першу чергу, дослідити землю, яку хочуть віддати на аукціон, щоби зробити висновок, чи є там заховання. Якщо немає — можна будувати. Керівник ГО «Пушкарівський яр» Олександра Супряженко вимагає спочатку дослідити всю територію, де можуть бути заховання євреїв, а уже потім здавати землю на аукціон.

Ярослав Жилкін, Олексій Чепурко та Олександр Шамота

Після обговорень проблеми в міській раді, пошуковці разом з активістами відправилися на територію артскладів. До наукової експедиції долучився начальник управління земельних ресурсів Юрій Трегубов та археолог, директор Полтавського обласного краєзнавчого музею ім. Кричевського Олександр Супруненко. Дослідникам треба було виконати два основних завдання. Перше — знайти місце ймовірних поховань розстріляних людей. Друге — перевірити, чи є рештки людей у землі, яку хочуть віддати в оренду під будівництво.

Металошукач TM 808

Група дослідників озброїлася картами, лопатами, ручним GPS-навігатором, шурфами й металошукачем TM 808. Місцеві мешканці допомагали археологам шукати місця поховань.

Як виглядає процес пошуку решток людей на артскладах

Головна точка, від якої велися пошукові роботи — це вулиця Пушкарівська біля заводу «Лтава». На цій території колись було стрільбище Червоних казарм у вигляді глибоко рову. Згідно з архівними документами, німецькі солдати могли відводити в цей рів мирне населення і розстрілювати. Яма стрільбища давно засипана і на цій землі збудовані корпуси заводу «Лтава». Лише невелика частина рову знаходиться на відкритій території. Такі дані дослідники отримали, порівнявши карту аерофотозйомки місцевості часів Другої світової із сучасною картою.

 Помітки на аерофотозйомці 1943-го року. Червона точка — центр пошукових робіт. Поряд рів стрільбища. Синій колір — земля, яку хочуть віддати на аукціон. Сині лінії — місця де пошуковці розставляли червоні прапорці. Жовтий колір — територія старого кладовища.

Стрільбище Червоних казарм

Рів на території сучасного парку Скорботної матері та заводу «Лтава»

Територія де була частина стрільбища

Сучасний вигляд артскладів з умовними позначеннями місць захоронень і земельних лотів

У цьому районі пошуковці знайшли 12 людських кісток. Вони там лежали давно, і чи належать рештки жертвам війни, невідомо. На цій території знаходилося старе міське кладовище і знайдені тут людські решти — не рідкість.

Територія, де був рів, складна для дослідження. Тут асфальт і твердий ґрунт, тому металошукач не зреагує на аномалію в землі. Кілька років тому «Полтававодоканал», ремонтуючи каналізацію, розрив тут землю і ківш екскаватору викинув на поверхню рештки людей. Місцеві мешканці розповідають, що на цій землі немає сенсу копати, бо решток тут уже немає. Металошукач зреагував у парку Скорботної матері та біля заводу «Лтава». Пошуковці викопали тут декілька ям, але знайшли в землі лише стару цеглу та старі боєприпаси. 

Пошуковці копають яму в парку Скорботної матері

Щодо другої місії — перевірки території під земельними лотами — то вона також поки була без успіхів. Група дослідників пішла в чагарники з GPS-навігатором і позначала периметр для пошуку червоними прапорцями. До всіх потрібних точок не вдалося добратися, завадив чагарник. Як прокоментували пошуковці, дослідити цю територію майже нереально. По-перше, треба розгрібати всі зарослі, випилювати дерева. По-друге, на цій території були казарми артскладів, тому для дослідження треба знімати асфальт і верхній шар ґрунту. Це величезний обсяг роботи, на проведення яких потрібні великі кошти.

Ярослав Жилкін пробирається через хащі

Пошуковці розставляють мітки на місці де був концентраційний табір

Пошуковці завершують роботу сьогодні. Свої попередні висновки вони нададуть громадській організації «Пушкарівський яр» і Полтавській міськраді.

Проблема пошуку та ідентифікації кісток

Частина території, де були концентраційні табори, вже забудована, решта — складна для дослідження й затратна по фінансах. Враховуючи глибину рову і культурний прошарок, рештки людей можуть лежати на глибині 10 метрів.

Навіть якщо місця поховань знайдуть, конфлікт між владою й активістами не зникне. Активісти наполягають на тому, що у євреїв заборонено проводити перепоховання людей. В разі знайдення решток на певних ділянках треба будувати меморіал. І тут питання — як визначити, чиї саме рештки? Німці розстрілювали на цій території не тільки євреїв, а й інше населення.

Деякі міські чиновники вважають, що активісти, з невідомих причин, блокують процес забудови занедбаної території. У свою чергу, громадяни заявляють, що деякі чиновники отримають «винагороду» за лобіювання будівництва нового мікрорайону.

Довідково. На території артскладів в період окупації Полтави був концентраційний табір «Дулаг-151» та пересильний — «Дулаг-205». За даними архіву СБУ, 23 листопада 1941-го нацисти розстріляли та скинули у протитанкові рви близько 4-5 тисяч мирних мешканців Полтави. Ці вбивства були скоєні на ділянці на вулиці Пушкарівській, поблизу «Червоних казарм», і продовжувалися у 1942-1943 роках. Кількість загиблих сягає 15 тисяч осіб.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»