Розмір тексту

Куди розчинились 700 мільйонів гривень обласної програми «Довкілля-2021»?

Однією з ключових для здоров’я людей і навколишнього середовища програмою в Полтавській області повинна була стати Програма охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки Полтавської області на 2017 — 2021 роки («Довкілля-2021»), за яку депутати Полтавської обласної ради проголосували у березні 2017 року. 

Група фахівців на чолі з полтавськими ученими порахувала, що для фінансування цієї Програми знадобиться 715,5 мільйонів гривень з яких третина цієї суми — з Фонду охорони навколишнього природного середовища (ФОНПС) області, дві третини — з державного й місцевих бюджетів, зокрема, фондів охорони навколишнього природного середовища (ОНПС), а решта — з так званих небюджетних джерел.

На що ж мали витрачатися гроші програми?

В програмі «Довкілля-2021» чітко зазначено, на що мають витрачатися кошти. З відповідним переліком можна детально ознайомитися на сайті Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації.

Наведу вам об’єкти, які мали бути приведені до ладу в результаті реалізації цієї Програми в масштабах області: 

  • Реконструкція очисних споруд та будівництво каналізації в м. Глобине, смт. Диканька, смт. Опішня; 
  • Виготовлення проектно-кошторисної документації по реконструкції очисних споруд м. Карлівка та проведення їх реконструкції;
  • Будівництво локальних очисних споруд, каналізування, водовідведення в с. Пришиб;
  • Будівництво очисних споруд у м. Заводське; 
  • Забезпечення очищення комунальних стоків від багатоповерхових житлових будинків по вул. Шевченка у м. Лохвиця;
  • Реконструкція очисних споруд у смт. Нові Санжари;
  • Реконструкція очисних споруд у м. Пирятин;
  • Реконструкція очисних споруд із добудовою каналізаційної насосної станції та напірного каналізаційного колектору в смт. Семенівка;
  • Капітальні ремонти каналізаційних мереж, їх реконструкція і будівництво по всій території області;
  • Здійснення інвентаризації артсвердловин та проведення тампонажу залишених артсвердловин;
  • Берегоукріплювальні заходи на Кременчуцькому водосховищі’ та інших водосховищ та берегів річок;
  • Відведення зливових і паводкових вод, захист від підтоплення. Багато інших заходів, пов’язаних із якістю повітря, ґрунтів і води. 

Що мали отримати в результаті впровадження цієї програми?

Стабілізацію і поетапне поліпшення екологічної ситуації в регіоні, послідовне поліпшення умов життя населення, зокрема, сільського, а також підвищення рівня громадської екологічної свідомості.

Хто організовує роботу та несе відповідальність за реалізацію програми?

Відповідальним виконавцем, який здійснює контроль за використання коштів, спрямованих на реалізацію заходів Програми, визначено Департамент екології та природних ресурсів Полтавської облдержадміністрації. 

Саме цей Департамент, як відповідальний виконавець, виступає головним отримувачем та розпорядником бюджетних коштів, якому підзвітні та підконтрольні інші співвиконавці Програми, а також міськвиконкоми, районні державні адміністрації, районні ради, об’єднані територіальні громади, сільські та селищні ради. 

Саме цей Департамент мав щорічно здійснювати обґрунтовану комплексну оцінку результатів виконання Програми та, за потреби, розробляти пропозиції щодо доцільності продовження відповідних заходів, включення додаткових заходів, уточнення показників, обсягів і джерел фінансування, переліку виконавців, строків виконання Програми та окремих заходів тощо. Тобто, якщо простими словам, саме з нього й треба питати про хід виконання такої складної Програми.

Контроль за виконанням програми здійснюють депутати обласної ради, в тому числі, постійної комісії з питань екології та природокористування. 

Що ж отримали на практиці?

Згідно Звіту на сайті Департаменту екології та природних ресурсів, Програма виявилася:

  • або напівмертвою: за 2 (два) роки з запланованих 256 мільйонів гривень на дійсно потрібні і невідкладні об’єкти та напрямки фактично витрачено 63 мільйони гривень (з обласного бюджету 14 мільйонів гривень; з місцевих — 39 мільйонів гривень);
  • або, у разі, коли цією Програмою опікуються всі разом, як в тій примовці «У семи няньок дитя без ока». 

На які саме заходи і в розрізі яких районів нашої області витрачалися кошти, а також що вже зроблено, на сайті Департамент екології та природних ресурсів не зазначено. Крім того, відсутнє повідомлення про причини, чому Програма так гальмує.

На допомогу прийшов Запит на отримання публічної інформації.

Надані Департаментом екології та природних ресурсів Полтавської ОДА цифри відверто здивували, оскільки вони абсолютно відрізнялись від того, що є на сайті Департаменту. 

Спершу це навело на думку про некоректність публічної звітності та проблеми з обліком. Але потім з’явилася впевненість, що така ситуація з висвітленням витрачання коштів створена штучно. Щоб громадськість не мала змоги бачити і оцінити, на що і в яких обсягах витрачаються кошти (на каналізації і водовідведення, вирішення проблем з якими прямо впливає на якість довкілля і здоров’я людей, чи на щось інше?).

Наведений нижче лист супроводжувався таблицею, підсумкову з якої навожу.

Тобто, за даними Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської ОДА фактично на програму «Довкілля» витрачено у 2017 році 4,01 мільйони гривень, у 2018 році — 2,7. Хоча, навіть якщо порахувати у стовпчик цифри у таблиці вони будуть зовсім іншими (!!!).

Хто і на що отримав кошти — в розрізі районів і міст області

У відповіді Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської ОДА зазначено, що за два роки на реалізацію Програми не надано з ФОНС жодної копійки, принаймні з обласного бюджету так точно. Це Гадяцький, Великобагачанський, Гребінківський, Диканський, Зіньківський, Карлівський, Козельщинський, Котелевський, Кременчуцький, Лубенський, Машівський, Миргородський, Новосанжарський, Полтавський, Семенівський, Хорольський, Чорнухинський, Чутівський райони та м. Лубни. Це при тому, що кожен район потребує вирішення питань з каналізацією, водовідведенням, очисними спорудам. Не кажучи вже про якість повітря, ґрунтів, води.

Глобинський район в 2017 році отримав на 1,0 мільйон гривень на реконструкцію очисних споруд та будівництво каналізації в м. Глобине.

Кобеляцький район — 1,2 мільйони гривень на реконструкцію каналізаційно-насосної станції № 2 по системі водовідведення в смт. Білики Кобеляцького району Полтавської області в 2017 році — 0,5 мільйона гривень. На створення матеріально технічної бази РЛП «Нижньоворсклянський » - 0,7 мільйони гривень за два роки.

Лохвицький район — 1,2 мільйони гривень на відновлення гідрологічного режиму р. Сула в Лохвицькому районі в 2017 р. та в с. Сенча.

Оржицький район — 0,2 мільйони гривень на будівництво водорегулюючої споруди — шлюза-регулятора на р. Сула в районі с. Тарасівка Оржицького району в 2017 році. 

Пирятинський район — 0,079 мільйони гривень на поліпшення екологічного стану ділянки р. Удай в 2017 році.

Решетилівський район — 0,4 мільйони гривень на розчищення та поліпшення екологічного стану ділянки р. Говтва в с. Пасічники у межах Потічанської сільської ради та розчищення та поліпшення екологічного стану ділянки р. Говтва біля с. Шкурупії, у тому числі з виготовленням ПК за два роки.

Чутівський район — 0,4 мільйони гривень на розчищення, покращення водності та екологічного стану р. Свинківка на ділянці в межах с. Нова Кочебеївка, в тому числі з виготовленням ПКД в 2018 році.

Шишацький район — 1,6 мільйони гривень за 2017-2018 роки і 6,7 мільйони гривень в 2019 році на берегоукріплення нижнього ставка в с. Гоголеве.

По м. Кременчук були витрачені 50 тисяч гривень на проведення міжнародної конференції «Оцінка техногенного впливу на довкілля».

Ще науковцям Полтавського національного технічного університету ім. Ю. Кондратюка за розробку «Регіональної комплексної програми охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки з урахуванням регіональних пріоритетів Полтавської області на 2017 −2021 роки («Довкілля-2021») в 2017 р. було виплачено 100 тисяч гривень. Крім того, Департамент екології освоїв у 2018-му році на «проведення заходів щодо пропаганди охорони навколишнього середовища Полтавської області» 198 тисяч гривень. 

Вочевидь, щось не те відбувається в Програмі «Довкілля-2021» з витрачанням коштів, оскільки приведені цифри і напрямки витрачання не відповідають задекларованим в Програмі. І точно не є першочерговими по значимості заходами.

В той же час, за інформацією Департаменту фінансів Полтавської обласної державної адміністрації, кошти з Фонду охорони навколишнього природного середовища активно витрачаються, але окремого обліку (в розрізі якої саме Програми) не ведеться. 

За інформацією Департаменту фінансів Полтавської ОДА з ФОНС було витрачено в 2017 році (в дужках — витрати 2018 року): 111 (67) мільйонів гривень. Левова частка з них — 67 (54) мільйонів гривень — витрачена Департаментом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської ОДА, 17 (2) мільйонів гривень — Департаментом агропромислового розвитку, і тільки 16 (5) мільйонів — Департаментом екології та природних ресурсів Полтавської ОДА. 

На що конкретно витрачені саме ці кошти — вишукати можна по крихтам, оскільки обіцяний Програмою інформаційно-моніторинговий центр видає «помилку 404», тобто елементарно не існує.

Підсумовуючи можна відзначити, що якість життя населення області, пов’язана з екологічною ситуацією, вочевидь не поліпшилася.

Насправді, дикою є ситуація, коли екологією займаються всі разом і, водночас, ніхто з уповноважених державою органів, наведених в Програмі «Довкілля-2021» (Державна екологічна інспекція у Полтавській області (Мінприроди України); Полтавський обласний центр з гідрометеорології (ДСНС України); Державна установа «Полтавський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України» (МОЗ 28 України); Полтавська філія ДУ «Держгрунтохорона» (Мінагрополітики України); Полтавське обласне управління лісового та мисливського господарства (Держлісагентство України); Полтавське обласне управління водних ресурсів та Полтавське регіональне управління водних ресурсів (Держводагенство України); Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області (Держгеокадастр України); а також підприємства, установи та організації, що належать до сфери їх управління) не несе відповідальності за результати.

Фактично недієвий і формально ефективний механізм реалізації Програми додатково створює стовідсоткові корупційні ризики.

Тим безглуздіше в цій ситуації виглядають «новонароджені» в стінах обласних ради та державної адміністрації «регіональні програми», пов’язані з екологією (наприклад, «Екологічні ініціативи»), які без будь-якого відчутного результату розчиняють бюджетні кошти.

Зовсім дивно виглядають чергові «зміни» та «доповнення», запропоновані очільниками області на чергову сесію Полтавської обласної ради, коли не наведений елементарний порядок з реалізацією програми «Довкілля-2021» (при цьому, такі зміни і доповнення, з нинішнього досвіду, фактично не дадуть соціально-значимих результатів для громад області). І все це без звіту про виконання Програми «Довкілля-2021» (напрямки використання коштів і конкретні результати!), який вперто не включають до порядку денного сесій обласної ради. 

Та дивуванню тут не місце, оскільки чинне керівництво області та обласної ради вже довело, що працювати для людей і на користь громад воно не здатне.

Максим ПІСТРЯК

На правах реклами

Останні новини

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему