Як виглядає сесійна зала Полтавської облради після капремонту за 44 млн грн (фото, відео)

16 липня депутатам Полтавської обласної ради показали капітально відремонтовану сесійну залу, а також розповіли про нюанси роботи з новою системою голосування. Вже за 2 дні, 19 липня, в оновленому приміщенні проведуть сесію. «Полтавщина» підрахувала, скільки, на сьогодні, витратили на ремонт, зафіксувала, як виглядає зала, і з’ясувала, як працює система електронного голосування.

Капітальний ремонт за 44 млн грн

Сесійну залу закрили на ремонт у 2018 році. Першопричиною такого рішення стали постійні збої у системі голосування. Спочатку в бюджеті були закладені 15 млн грн на роботи. Планували відремонтувати саму залу засідань та фойє. Голова облради Олександр Біленький обіцяв, що капремонт закінчать «до літа» того ж року.

Втім, проект ремонту був виготовлений лише навесні. Одеські проектанти «Dekart Studio» намалювали ескізи, що передбачали більші роботи, ніж планувалося спочатку. Наприклад, додалися підвальні приміщення, каналізація та система пожежогасіння. Це збільшило вартість ремонту приміщень сесійної зали облради більше, ніж вдвічі.

Ескізи проекту

Тендер на капремонт Департамент будівництва, МіА та ЖКГ Полтавської ОДА оголосив лише наприкінці серпня 2018-го. Очікувана вартість складала 37,7 млн грн. Конкурс виграло полтавське ТОВ «Будівельна компанія «Енергосфера». Об’єкт планували здати до кінця 2018 року, але закінчити в строк знову не вийшло. Проблеми із каналізацією та заміною інших мереж викликали необхідність додаткових робіт і витрат.

За даними порталу публічних фінансів Є-data, наразі з бюджету на капремонт сесійної зали витратили 43,7 млн грн. З них ТОВ «БК «Енергосфера» отримала 41,5 млн грн, проектанти ФОП Анатолій Єксарев («Dekart Studio») та ФОП Роман Мягкохліб, відповідно, 500 тис. грн та 750 тис. грн. Ця сума може збільшитися, оскільки укладений із підрядником договір діє до вересня цього року і, можливо, він ще не завершив всі роботи.

На час ремонтних робіт сесії облради проходили в різних районах області. Депутати «кочували» в Кременчук, Миргород, Зіньків. Кілька разів сесія проходила в краєзнавчому музеї Полтави.

Вигляд зали

Сесійна зала облради сяє білими світлодіодними вогнями. Підлога вкрита ковроліном, а в залі нові меблі. Депутати сидітимуть на кріслах «під білу шкіру», а відвідувачі — на сидіннях, вкритих велюром кремового кольору. На стінах — декор із гіпсокартону, дерева і світлодіодної стрічки. Зала виглядає світло і чисто.

Нове освітлення

Президія

Прохід до трибуни обладнано пандусом

Зала засідань поділена на дві частини: робочий простір для депутатів та місце для громадян і чиновників. Це зробили, щоби сторонні не ходили між рядами й не заважали депутатам працювати. У кожній частині своя трибуна для виступів. Громадяни зможуть виступити біля депутатської трибуни, якщо їх туди запросить голова облради.

Загальний вигляд зали

Місця для відвідувачів засідання

Трибуна для відвідувачів засідання

Зала обладнана пандусами, щоби люди на візках могли дістатися до центральної трибуни та до перших рядів депутатського сектору.

На фронтальній стіні зали висять дерев’яні герби районів Полтавщини, а в центрі — великий герб Полтави. Таке рішення — відхилення від ескізу проекту. Передбачалося, що гербова символіка буде у вигляді картин, а в центрі буде герб Полтавщини. Тобто підрядник використав для гербів дорожчий матеріал, а також змінив початковий задум композиції.

Замість герба Полтавської області, в центрі — герб Полтави

Недоліки

Крісла депутатів і членів президії масивні, з високими спинками й низьким сидінням. У крісел немає коліс й ймовірно, що вони прикручені до підлоги. Депутати будуть сидіти в кріслах в статичному положенні, як на троні. Це фізично незручно, особливо — якщо людина низька зростом. До того ж відстань від крісел до столів може бути завеликою для менших людей.

На центральному вході в залу засідань залишилися старі дерев’яні двері. Це виглядає недоречно з естетичної точки зору. Можливо, їх замінять згодом.

Старі дерев’яні двері

Відео й аудіо

Із зали засідання буде вестися пряма трансляція. Фіксувати події в залі буде три відеокамери: одна — по центру, направлена на президію, дві інші по боках — на депутатів. Тобто тепер буде добре видно якщо вони займатимуться «кнопкодавством». Картинку високої якості виводитимуть на два великих монітори у залі, полотно кінопроектору. Також вестиметься вже традиційна онлайн-трансляція на Youtube.

Сесійну залу обладнано трьома камерами, які видають якісну картинку

По периметру зали висять аудіоколонки

По периметру зали висять аудіоколонки. Біля кожного депутата буде мікрофон. Депутат може просити дати йому слово і голова облради, за допомогою пульту керування, вирішує, кому включити мікрофон для слова.

Система голосування

Раніше депутати голосували за допомогою ноутбуків. Тепер прийматимуть рішення через так званий пульт депутата. Процес роботи буде проходити наступним чином.

Депутати отримають персональну карту для голосування. Картку вони вставлятимуть у пульт для голосування. Після цього проходитиме реєстрація. На екрані буде відображений порядок денний і окремо — проекти рішення. Під час голосування депутати можуть натиснути окремі кнопки «за», «проти» чи «утримався» або обрати ті ж пункти на сенсорному екрані. Після вибору депутатів підсумки голосування виводитимуться на дисплеї пультів і на два великих монітори в залі.

Один з двох великих моніторів, які встановили у залі

Крім самого процесу голосування, пульт має й інші функції. Наприклад, голова облради через нього може включати мікрофони депутатам, закрити сесію, написати повідомлення комусь із депутатів. В апараті облради пояснюють, що інші функції будуть розкривати депутатам поступово.

Пульт, схожий на модифікований планшет, вбудований у пластиковий корпус із кнопками «Так», «Ні», «Утримався». Елементи керування пультом нагадують звичайну операційну систему Android. Електронна система голосування створена на базі сенсорних терміналів Taiden HCS-8338 з 10-дюймовими LCD-дисплеями роздільною здатністю 1280×800 px.

Електронна система голосування на базі Taiden HCS-8338 у Полтавській обласній раді

Всі дії депутатів в системі — голосування, вставлення і витяг картки, переписка та інше — фіксуються і зберігається на сервері. Доступ до сервера має тільки оператор апаратного комплексу, який сидітиме на балконі сесійної зали. Програмне забезпечення системи закріплено за обладнанням по id. Комп’ютер комплексу не можна перемістити в інше місце і там працювати. У системи немає виходу в мережу інтернет, вона закільцьована у локальній мережі. Втрутитися у систему може тільки розробник. Розробник депутатського пульта і програмного забезпечення — китайський виробник конференц-систем Taiden.

Недоліки

У депутатів із поганим зором можуть виникнути проблеми із читанням проектів рішень на дисплеї в 10 дюймів з розширенням 1280×800 px. Текст проекту, за замовчуванням з’являється на екрані в маленькому розмірі і його треба збільшувати за допомогою сенсора. Також порядок денний друкується білими буквами на світлому фоні. Втім, фон оператори системи вже хочуть замінити.

Людям з поганим зором буде важко читати дрібний текст на дисплеї в 10 дюймів

Відстань від сидінь до депутатських пультів доволі велика

Якщо під час голосування депутат вийде по своїх справах, забере id-картку і знову повернеться в зал, потрібно буде заново перезапускати систему. Це забиратиме час. Зараз оператори думають, як розв’язати цю проблему.

Туалет, роздягальня та фойє

У фойє приміщення облради поклали нову плитку, поґрунтували стіни та встановили круглі плафони на стелі.

Фойє

Роздягальня

Старий туалет став схожим на вбиральню респектабельного ресторану. На стінах коштовна плитка темного кольору, всередині італійська сантехніка марки Devit, рукосушарка, бойлер. Перед входом у туалет стоїть новенький диван. Недалеко від туалету облаштована роздягальня. В підвалі також декор і сяйво світлодіодних стрічок.

Вбиральня

Вже цієї п’ятниці у новій залі планують провести сесію. Зручність і роботу системи оцінять депутати. А громадяни з часом зроблять висновок — чи потрібно було витрачати 44 млн грн на капітальний ремонт зали, де працюють їхні обранці.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»