Олександр Бублик: нарешті впіймали!

Сьогодні села ковалівської сільської ради є одними з найохайніших на Полтавщині. Та понад десять років тому стихійні звалища були для нашої місцевості звичайною річчю. Добре пам’ятаю смітник в Залізничному, де зараз зупинка громадського транспорту. Максимум, що робилося для його «окультурення», тодішнім головою Ніною Чуб, — це підгортання його бульдозером, щоб не вилазило сміття на проїзну частину вулиці. При під’їзді до пляжу, де тепер «Берег Свободи», був смітник з назвою «Шаповаловка». Він постійно димів і вкривав смородом прилеглі будинки. Найбільший смітник був при сосновому лісі зі сторони «Перебудови».

Близько сотні рівновеликих стихійних звалищ за ці роки ми ліквідували. Встановили по всіх 11 селах смітники з надписами: «Не сміти! Ти ж не падлюка». Переважна більшість посміхалася, дехто ображався, на що мій брат Юрій питав: «А ти що смітиш? Ні? Так то ж тоді не про тебе».

Регулярно прибираємо узбіччя обласної дороги, що проходить через наші села. Спочатку по декілька десятків мішків сміття назбирували на 7-ми кілометровому відтинку траси. Згодом профілактична робота та встановлені сміттєві баки, зменшили цю «норму» до 2-3 мішків сміття в місяць. Ми всі довго не могли зрозуміти звідки воно? У кого піднімається рука викидати пластик на узбіччя?

Наша дружня громада завжди сама дбає про свій добробут. Ми разом охороняємо громадський порядок, проводимо патрулювання, разом зариблюємо водойми та боремось з браконьєрами, разом ремонтуємо дороги, які належать, до речі, області! Грішили на приїжджих. Виявилось — ні! Таки місцеві! І от нарешті, ми їх впіймали! Громада вирішила їх покарати в такий спосіб — підвісити вниз головою на стовпах! Хай повисять трохи на в’їздах в села та подумають над своїми вчинками. Може кров наповнить їхні мізки й змусить дбати про навколишнє середовище, а ще — більше ніколи не смітити!

Олександр БУБЛИК, Ковалівський сільський голова