Полтавська міськрада розгляне можливість виділення 800 тисяч на ремонт покрівлі СІЗО

Сьогодні відбулося засідання депутатської комісії Полтавської міськради з питань законності та правопорядку, яку провів голова комісії Сергій Луценко. Депутати розглянули єдине питання порядку денного — звернення до міськради ДУ «Полтавської установи виконання покарань (№ 23)» щодо виділення 800 тис. грн із міського бюджету на ремонт покрівлі 3-го корпусу. Більшість полтавців знають цю установу, як «Полтавське СІЗО», на вул. Пушкіна, 91.

Керівник СІЗО Олексій Домашов повідомив, що будівля з’явилася ще у XIX сторіччі, а останній ремонт відбувся на початку 90-х років минулого століття. Аварійний стан покрівлі може завершитись руйнуванням усієї будівлі. Подальша руйнація призведе до того, що тюрма не матиме стін. Він також нагадав, що наразі в установі перебувають 620 засуджених та ув’язнених (останні це ті, які ще очікують на вирок чи зміну запобіжного заходу).

Сергій Луценко згадав, як у 2019 році депутати провели виїзне засідання комісії і на власні очі побачили важкі умови перебування у СІЗО. Влітку температура повітря у камерах становить 40 градусів, а ув’язнені намотують на голови вологі рушники, щоб якось врятуватися від спеки. У 2017 році керівництво СІЗО вже зверталося до депутатів, однак виділені кошти так і не були освоєні через зміни керівництва та установчих документів.

У 2018 році місто виділило 342 тис. грн на сучасну телеємнісну систему виявлення на ділянці № 3.

Після короткого обговорення депутати взяли до відома звернення Олексія Домашова та доручили заступнику міського голови Івану Сватенку ініціювати процес внесення змін до міської цільової Програми боротьби зі злочинністю та профілактики правопорушень на 2016–2020 роки. У свою чергу керівництво СІЗО, яке вже має проектно-кошторисну документацію, повинно оголосити відповідний тендер.

Довідково. В 1916 році Полтавське виправне арештантське відділення розташувалось на вул. Жандармійський (нині вул. Дмитра Коряка). На 1946 рік полтавська тюрма складалася із тюрми № 1 і тюрми № 2, які знаходилися на території сучасного слідчого ізолятора. Відокремленість тюрем обумовлювалася тим, що у тюрмі № 2 тримались в’язні звинувачені в контрреволюційних злочинах. В 1964 році добудовується окрема територія під учбово-виробничі майстерні площею 762 кв.м. В 1982 році будується режимний корпус № 3 (1-й та 2-й поверх), на даху режимного корпусу № 1 будується прогулянкові дворики. В 1986 році будується 3-х поверхова будівля адміністративної споруди, а в 1993 році добудовується 3-й поверх режимного корпусу № 3.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»