Полтавська міськрада повторно звернеться до обласної з проханням взяти на свій баланс водоканал та теплоенерго

Ініціатор питання, депутат Олег Бєлоножко обґрунтував необхідність розгляду тим, що стан колекторів у Полтаві є критичним, що може завершитись екологічною катастрофою.

Із цією оцінкою погодився заступник міського голови Олексій Чепурко. Міські та обласні депутати ведуть щодо водоканалу своєрідний «футбол»: місто не хоче фінансувати обласне підприємство, а область вважає, що водоканал здебільшого надає послугу Полтаві. Власних коштів підприємства для заміни своїх аварійних колекторів не вистачає. А мова може йти про потребу в 300-600 млн грн. Тому вихід є у залученні кредитних коштів міжнародних банків під низькі відсотки.

Він також заявив, що наразі у Полтаві не проводиться асфальтування доріг, адже під ними у 95% випадків є аварійні мережі. Тут одним реченням нагадаємо, що раніше ця причина мала іншу назву — АМКУ заблокував тендер на поточний ремонт доріг через дії конкурсного комітету.

Олексій Чепурко також нагадав про проблему міських ливнівок, які водоканал використовує для своїх стоків.

Олег Бєлоножко нагадав, що міська рада у 2016 році зверталася до обласної з проханням передати на баланс міста «Полтававодоканал» та «Полтаватеплоенерго», однак доля цього звернення невідома. Представник обласного управління ЖКГ Едуард Рева відповів на це, що звернення в обласній раді він не бачив.

Про те, що катастрофа вже відбулася, депутатам розповів головний інженер «Полтававодоканалу» Євген Забишний. Залізобетонні конструкції, які були встановлені у 80-х роках минулого століття, вже зруйнувались. У 2018 році у Полтаві стався 71 провал. 39 провалів із минулого року й досі існують. 20 тимчасових «перекачок» (кожна із яких потребує 20 тис. грн щомісяця) перетворилися на постійні. Він просить виділити хоча б 5 млн грн для оперативної ліквідації провалів, щоб перекидати обвідні колектори на інші аварійні об’єкти, кількість яких збільшується. До речі, підприємство на ліквідацію аварій та ремонти має лише 4 млн на місяць. Цього катастрофічно не вистачає для кардинального вирішення проблеми.

Щодо кредитних коштів, то банки не хочуть кредитувати підприємство, яке належить обласній, а не міській раді.

Цікавий момент — за словами Євгена Забишного, підприємство витратило сотні тисяч гривень на проекти ремонтів, але на їх реалізацію не було коштів. А після певних змін у законодавстві ці проекти перетворились на «макулатуру».

Євген Забишний та Ігор Сірик

Депутат обласної ради Ігор Сірик, який очолює профільну депутатську комісію, повідомив, що європейські банки кредитують обласне підприємство «Полтаватеплоенерго», а депутати підтримують це. Тому він не розуміє, чому Євген Забишний посилається на належність до області, як на причину ненадання банками кредитів. На цьому моменті також зробимо невеликий «відскок» в історію. У вересні 2016 року обласна рада не підтримала отримання кредиту теплоенерго від ЄБРР.

Ігор Сірик також нагадав, що районні центри не хочуть брати на баланс філії «Полтававодоканалу», тому що це призведе до збільшення тарифів.

Згадки про теплоенерго активізували депутата Олега Бєлоножка і він запропонував звернутися до обласної ради і порушити питання передачі у власність міста не тільки водоканалу, а й теплоенерго.

Нарешті депутати вирішили повторно направити голові Полтавської облради Олександру Біленькому звернення міськради, щоб він вніс питання про передачу водоканалу та теплоенерго на розгляд сесії облради.

Чи буде множитись згадана проектна «макулатура» вже у міському водоканалі — можна дізнатись вже після відповідних рішень. Маємо надію, що бажання депутатів керувати водоканалом не пов’язано саме із цим множенням макулатури, але вже за кошт міського бюджету.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»