На Полтавщині руйнують пам’ятники Великої Вітчизняної

Відомий у Полтаві краєзнавець Олександр Єрмак практично все знає не тільки про полтавські пам’ятники, що дійшли до нас крізь час, але й ті, які були у різні роки понівечені та зруйновані. Зруйновані як владою, так і окремими вандалами. Особливо краєзнавцю болить доля пам’ятників, пов’язаних із Великою Вітчизняною війною. Хвиля вандальських наскоків, що прокотилася, як стверджує Олександр Єрмак, за часів минулої влади, пошкодила багато пам’яток, приурочених саме до подій тієї війни. Особливо «дісталося» пам’ятникам Кобеляцького району області. В переддень визволення Полтави від німецько-фашистських загарбників Олександр Єрмак вирішив опублікувати цей своєрідний «мартиролог» понівечених пам’яток Кобеляччини, а також згадати ті, які вдалося не тільки зберегти, але й відновити. 

Статтю краєзнавця було люб’язно надано газетою «Трудова Полтавщина».

«День міста Полтави традиційно відзначається 23 вересня і приурочується до славної події історії Великої Вітчизняної війни — того дня в 1943 році радянські війська Степового фронту під командуванням І.С. Конєва визволили обласний центр від німецько-фашистських окупантів.

Цьогоріч уперше за роки незалежності України широко відзначалися ювілейні роковини Перемоги та закінчення Другої світової війни. 

Коли в кінці 1980-х років розпочалася робота над створенням «Зводу пам’ятників історії і культури Українського РСР», було здійснено облік усіх пам’ятників війни. Під охороною держави на території Полтавської області тоді знаходилося понад 1300 пам’яток, серед них близько 100 пам’ятних місць, у яких розміщувалися штаби, казарми, госпіталі, воєнно-інженерні споруди — свідки бойових дій, понад 50 меморіалів, монументів, обелісків, 887 братських і одиночних могил радянських воїнів, партизан, підпільників, військовополонених, мирних громадян — жертв нацизму, близько 300 пам’ятних знаків на честь воїнів-земляків, що загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни.

Чи вдалося нам зберегти ці святині? Навряд чи. Лише в останні роки з благо¬словення минулої влади в Полтаві було взято і понищено десятки меморіальних дошок, встановлених за радянської доби, у тому числі і на честь Героїв Великої Вітчизняної. Ще більш сумнозвісними були наслідки вандалізму в райцентрах, селищах, селах.

На підтвердження наведемо лише деякі випадки наруги над пам’яттю героїв, які загинули в боротьбі з фашизмом, що зафіксовано в Кобеляках і районі. Про них повідомляють у своєму листі до газети «Колос» (2010, 14 серпня) голова Кобеляцької райорганізації ветеранів Григорій Кіян, голова міськорганізації ветеранів Олександр Живулько, учасники бойових дій Іван Миронов, Юрій Савченко, Любов Гордей та інші.

2007 рік, 10 квітня — зірвано металеві літери з бюсту Героїв Радянського Союзу на Алеї Слави в Кобеляках; 2008 рік, 7 березня — викрадено дві армійські каски з могил на Алеї Слави; 2008 рік, 13 березня — зірвано декоративну решітку з Вічного вогню на Алеї Слави; 2009 рік — на території цукрового заводу знято барельєфні зображення орденів зі стели «Комсомольцям 40-х від комсомольців 80-х»; 2009 рік — у селищі Світлогірському викрадено надмогильну плитку із викарбуваними на ній прізвищами загиблих воїнів-визволителів, а в селі Радянському — металеву огорожу обеліску бійцям і командирам, які полягли смертю хоробрих при форсуванні Дніпра в 1943 році.

Також у ці роки в урочищі Кобеляцького лісництва зруйновано пам’ятний знак мирним жителям і військовополоненим, розстріляним фашистами, неодноразово нищилися портрети Героїв Радянського Союзу, Героїв соціалістичної праці, повних кавалерів ордена Слави. Поодинокі акти вандалізму, пишуть ветерани, чинилися ще з 2000 року, але цілеспрямована робота по нищенню історичних пам’яток розпочалася за Віктора Ющенка, президентські укази якого дали поштовх руйнівним діям щодо пам’ятників радянської епохи по всій Україні.

Від 2000 року до сьогодення в районі було зафіксовано понад 25 випадків вандалізму. «Про всі випадки вандалізму, — йдеться далі у листі, — письмово повідомлялося в райвідділ міліції. Але, за винятком одного разу, нам направлено відповідь, що «...в порушенні кримінальної справи відмовлено через відсутність складу злочину». Безкарність дає привід для подальшого розгулу хуліганства, наруги над святими місцями поховання воїнів-визволителів та символіки часів війни».

Ветерани вимагають від влади неухильного дотримання Закону України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.». Молоде покоління повинне знати, що мирне сьогодення завойоване мужністю, безстрашністю, хоробрістю, героїзмом воїнів-визволителів. А ветерани, ряди яких рідіють з кожним роком, повинні бути впевнені, що пам’ять про героїв Великої Вітчизняної вічна.

Меморіальний комплекс «Солдатської слави» в Полтаві

Заради справедливості зазначимо, що у зв’язку з відзначенням 65-річчя влада здійснила значну роботу з відновлення історичної пам’яті про подвиг народу у Великій Вітчизняній війні. Зокрема, було реконструйовано пошкоджені вандалами меморіальні дошки полковнику П. А. Ляхошу, військовому кореспонденту П. О. Лідову, виготовлено дошку на честь видатного радянського полководця, генерала армії, Героя Радянського Союзу М. Ф. Ватутіна, встановлено пам’ятний знак бійцям-зенітникам, що загинули під час нальоту ворожої авіації на полтавську авіабазу в червні 1944 року, капітально відремонтовано меморіальний комплекс «Солдатської слави» тощо. Біля окремих пам’ятників і меморіальних дошок встановлено камери відео спостереження.

Будемо сподіватися, що ці добрі справи знайдуть своє продовження і в обласному центрі, і на місцях».

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»