За доброю традицією Олександр Мамай привітав маленьких пацієнтів дитячої міської лікарні з Днем Святого Миколая
Коли вулиці і вулички, дороги і доріжки, будинки і будиночки вкриває білою ковдрою, коли мороз малює на вікнах чудернацькі візерунки, коли танцюють у повітрі сніжинки — саме тоді трапляються дива
Найбільше на зимову казку чекають, звісно ж, діти. Увесь рік вони ведуть себе чемно та слухняно, аби 19 грудня знайти під своїми подушками такі омріяні подарунки. Усі хлопчики й дівчатка вірять, що Святий Миколай прийде до кожного. Обов’язково прийде, не дивлячись на жодні обставини!
На жаль, чимало маленьких полтавців на свято перебувають в Дитячій міській клінічній лікарні. Не зважаючи на жодні обставини, вони вірять у дива. А, як відомо, дива трапляються з тими, хто в них вірить...
За доброю традицією, цього святкового дня до маленьких мрійників-пацієнтів Дитячої міської клінічної лікарні завітав Олександр Мамай, аби підтримати малечу, аби свято було у кожної дитини:
— Діти — найдорожче, що ми маємо у цьому житті. І усе, що ми робимо — усе для наших дітей. День Святого Миколая — одне з найулюбленіших свят для хлопчиків та дівчаток. Знаю, як сильно його чекають діти, пишуть листи Чудотворцю, загадуючи свої заповітні мрії. На казку заслуговує кожен малюк! І ми — дорослі — маємо докласти усіх зусиль для того, аби на обличчях наших дітей сяяла посмішка. Щиро вітаю усіх діточок зі святом! Бажаю їм щонайшвидшого одужання, нехай повертаються додому, аби Новий рік кожна полтавська родина зустрічала у повному складі за святковим столом! Нехай Чудотворець оберігає наших дітей та відводить від них усі біди й негаразди.
Олександр Мамай 19 грудня навідує маленьких пацієнтів лікарні уже багато років поспіль, адже вони також заслуговують на свято, адже не можна не виправдати дитячих сподівань, — переконаний він.
Свято для дитини — це обов’язково цукерки та інші солодкі смаколики. Усім маленьким пацієнтам від Святого Миколая Олександр Мамай передав солодкі подарунки, аби допомогти створити атмосферу свята, навіть не дивлячись на те, що малеча перебуває у лікарні.
Казка завітала до кожної палати, ніхто не лишився без уваги, подарунка та теплих вітань.
Складно передати, в якому захопленні були діти. Багато хто з них і не сподівався на те, що свято приходить усюди, де б ти не був, а подарунки можуть бути не лише під подушкою на твоєму ліжку.
, «Полтавщина»