Попит на українців є скрізь, окрім України
На Полтавщині з 1 грудня планується підвищення пенсійних виплат для 90% населення області. Але голослівними є лише заголовки, адже середній рівень підвищення пенсій складе близько 24 грн. На фоні підвищення вартості товарів та послуг — це принизливо.
Станом на 01 липня 2018 року, 55% українських пенсіонерів отримували пенсію менше 2000 грн., що майже у півтора рази нижче за фактичний прожитковий мінімум. Тому переважна більшість полтавців пенсійного віку працюють, а молодь мігрує за кордон через нестачу робочих місць. Ні в якому разі, не хочу звинуватити у цьому людей поважного віку. Така ситуація склалась через безвихідь у реаліях сьогодення.
Якщо ж аналізувати у розрізі звернень полтавців до нашого офісу, то майже 50% — з питань працевлаштування, і як правило, люди поважного віку.
Держава повинна стимулювати працездатних українців платити податки в Україні, повинна створювати умови для розвитку бізнесу, а відтак і робочі місця для молоді. Тому що трудова еміграція — це шлях до катастрофи всієї української пенсійної системи.
Якщо проаналізувати дії влади за останні 18 років у галузі пенсійної системи — тенденція катастрофічна!
Що ми маємо:
- дефіцит Пенсійного фонду за 18 років виріс в 2,14 разу;
- питома вага витрат ПФ до ВВП зросла з 8,3% до 10,6%;
- тільки в цьому році прямі бюджетні вливання в ПФ зросли на 5,8 млрд. грн.
За чотири останні роки інфляція «з’їла» всі підвищення пенсій: якщо мінімальна пенсія зросла на 39,4%, то рівень інфляції склав 88%.
Варто взяти до уваги, ситуацію у Польщі: на сьогодні, понад 2 мільйони українців працюють у цій країні і забезпечують зростання економіки на 4,2%, що дало змогу зменшити пенсійний вік на 4 роки, тим самим «звільнивши» робочі місця для молодих спеціалістів.
У свою чергу, з 2019 року Чехія готова у два рази збільшити квоти на працевлаштування українців. Цю ініціативу вже давно підтримували чеські роботодавці. А тепер отримали сприяння і з боку держави. Адже брак робочої сили, за оцінками чеських експертів, щорічно приносить місцевому бізнесу збитки у розмірі 110 млрд крон. До того ж, кожен українець, що працює в Чехії за програмою Režim Ukrajina, відраховує одному чеському пенсіонеру 440 крон на рік.
За Чехією і Німеччина «послабила» вимоги для працевлаштування наших громадян. Раніше, однією з головних проблем у працевлаштуванні українців були необхідність підтвердження знання мови на певному рівні (залежно від професії) та доволі складна процедура отримання відповідного дозволу: для того, щоб іноземець отримав змогу подати документи на отримання німецької робочої візи, його потенційний роботодавець повинен довести відсутність місцевих претендентів на цю посаду. То тепер, спочатку українці отримуватимуть у себе в країні робочу візу, потім приїжджають у Німеччину і вже на місці зможуть шукати собі роботодавця або домовитись завчасно ще в Україні.
Виходить, на українців є попит всюди окрім батьківщини.
Відкладання з року в рік справжньої пенсійної реформи стає загрозою національного масштабу і, потенційно, ще одним фактором стримування економічного зростання країни.
Слід визнати очевидне — національна пенсійна система без негайного реформування припинить своє існування. Тому, щоб запобігти катастрофі, необхідно перш за все реалізувати комплекс заходів для того, що український бізнес зміг вибратися з податкової пастки. Без зменшення податкового навантаження на працю будь-яка пенсійна реформа не матиме сенсу.
, голова Полтавського обласного осередку політичної партії «ОСНОВА»