Розмір тексту

Євгеній Мартосенко: Прийнятий Бюджет країни на 2019 рік залишає Україну в підвішеному стані

Євгеній Мартосенко Євгеній Мартосенко

Нещодавно Верховна Рада 240 голосами таки ухвалила закон про державний бюджет України на 2019 рік

Але за великою кількістю гучних новин про бюджет якось забули. І хоча в ньому є і позитивні моменти, приміром планується зарахування частини рентної плати (зі слів — 37%) за користування надрами до місцевих бюджетів, все ж у цілому цей бюджет лишається бюджетом проїдання та життя в борг і не ставить за мету економічного прориву країни. А без такого підходу до фінансів країни ми лишатимемось країною третього світу ще довго.

Так, головними статтями в бюджеті майбутнього року буде фінансування пенсій та субсидій. Ці сфери за витратами знаходяться на другому місці. При цьому рапортують про підвищення мінімальної заробітної плати, яка буде становити 4173 грн. Та чи покращить це життя звичайних українців? Зазвичай, пересічні громадяни думають, що підвищення мінімальної заробітної плати — це показник покращення їхнього життя. Але фактично це підняття буде з’їдено зростанням ціни на газ та закладеним курсом долара на 2019 рік.

Уряд Гройсмана заклав на 2019 рік середньорічний курс на рівні 29,4 грн/$, що в свою чергу автоматично вплине на підвищення цін абсолютно на все та зростання інфляції. Отже, життя простих українців аж ніяк не покращиться, а швидше навпаки.

Неприємні моменти у документі: приміром, бюджет Мінекономрозвитку урізали більше, ніж на 3 млрд грн, що точно не піде на користь економіці і, зокрема, промисловості. Зате понад 300 млн грн додали Апарату Верховної Ради, понад 170 млн грн — Держуправлінню справами президента, майже 230 млн — Кабінету міністрів. Не обділили і суди. Майже на 500 млн грн більше отримає Державна судова адміністрація. Верховному суду додали 85 млн грн, Конституційному — 56 млн грн, Вищому антикорупційному — 31 млн грн. Отримала додаткові гроші також Генпрокуратура (+100 млн грн).

Але саме сумне для нас те, що найбільше витрат піде на обслуговування та повернення боргів. Так, у Бюджеті 2019 року на обслуговування та повернення зовнішніх і внутрішніх боргів закладено майже 418 млрд грн. Із них майже 180 млрд грн. (або понад 6 млрд доларів) — це виплати за зовнішніми боргами. Тож загалом борги у 2019 році заберуть близько 40% доходів бюджету.

За нинішніх темпів економічного зростання України наш рівень боргу буде залишатися в межах 75–80% ВВП ще дуже довго. Враховуючи, що влада проводить неефективну економічну політику і не готова до рішучих кроків, Україна фактично опиняється на межі дефолту. Але навіть при дефолті головним залишається вправність та професійність управління країною. Готовність ламати тіньові схеми заради економічного порятунку країни.

Щоб вибратися із цієї ями, Україна має зробити щонайменше 5 таких кроків:

  1. Введення одностороннього мораторію на здійснення виплат по обслуговуванню боргу до завершення публічної перевірки зовнішніх боргів із залученням громадянського суспільства.
  2. Заборона використання «податкових раїв» (офшорних зон).
  3. Боротьба з ухиленням від оподаткування з боку великого бізнесу.
  4. Зменшення «тіньового сектора економіки», частка якого зараз складає щонайменше 50% ВВП.
  5. Забезпечення регулювання та прозорості фінансових ринків.

Але все це можливо тільки за умови, що політична еліта буде налаштована змінювати ситуацію. А це вже залежить від нас з вами, від активної частини суспільства. Ми просто повинні оцінювати реальні дії політиків, а не порожні обіцянки популістів.

Євгеній МАРТОСЕНКО, громадський діяч

На правах реклами

Останні новини

Полтавщина:

Запропонувати тему