Полтавці взяли участь у всеукраїнській презентації книги «Майдан від першої особи. Регіональний вимір»
З нагоди п’ятої річниці початку Революції Гідності у Національному музеї літератури України презентували книгу «Майдан від першої особи: регіональний вимір», яку видано за сприяння Українського інституту національної пам’яті (УІНП)
До столиці завітали оповідачі, чиї спогади увійшли до випуску, а також науковці, викладачі і громадські діячі, які займалися збором усних свідчень у регіонах та підготовкою збірника. Зокрема, це й тележурналіст-історик з Полтави Сергій Блавацький, який разом із колегами записав понад сорок відеоматеріалів-спогадів про події Революції Гідності на Полтавщині. Також Полтавщину на презентації представив помічник-консультант народного депутата Олега Медуниці, перший заступник голови Полтавського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» Олег Пустовгар, який координував збір усних свідчень від полтавських майданівців, підготував до книги власні спогади, здійснював відбір інтерв’ю, фото, документів, уклав хронологічну довідку про події Майдану у Полтавській області.
Книгу створено у рамках проекту УІНП «Майдан: усна історія». Він виник навесні 2014 року і його метою є збір усних свідчень очевидців та учасників Революції Гідності. На основі записаних спогадів започаткована серія друкованих видань «Майдан від першої особи». У 2015 році вийшов випуск «45 історій Революції Гідності», у 2016 р. — «Мистецтво на барикадах».
Книга «Майдан від першої особи. Регіональний вибір» складається із 25 розділів — за кількістю регіонів України, розташованих в алфавітному порядку. У 2017 році вийшла перша частина. До неї увійшли регіони, починаючи від Автономної Республіки Крим до Луганської області.
А цьогоріч УІНП видав і презентував другу частину — від Львівської, Полтавської до Чернігівської. До видання увійшло загалом 250 історій від очевидців, фотографії, офіційні документи, дотичні до Майдану, що дає можливість побачити й оцінити повну картину тих подій. До книги серед іншого увійшли міркування і спогади активних учасників Полтавського Майдану: Тетяни Авдєєвої, Петра Ворони, Андрія Баранова, Станіслава Коряка, Віри Маслак, Юліана Матвійчука, Олега Пустовгара, Вікторії Родічевої, Віктора Стеблянка, Романа Чабановського, Архієпископа Федора.
Олег Пустовгар поділився спогадами перед присутніми і розповів про особливості полтавського Майдану. Висловив думку, що «саме регіональні майдани стали одним із ключових чинників успіху Майдану»... Він розповів, що протягом 2016 року журналісти-історики Сергій Блавацький і Олександр Бобошко спільно із волонтерами Полтавської «Просвіти» збирали відеоспогади від полтавських учасників Майдану: «Ми дійшли не тільки до вузького кола дослідників чи популяризаторів історії, але й охопили просвітницькою працею якнайширшу телерадіоаудиторію».
Він сповістив, що протягом 2017 року за участю учасників та свідків подій листопада 2013-го — лютого 14-го на Полтавщині у ефір вийшло близько двадцяти цікавих телепередач-спогадів, а радіослухачам запропонували 39 передач «Нова доба».
— Кожен охочий може переглянути або прослухати ці спогади тоді, коли йому зручно,аби зберегти пам’ять про ті революційні місяці «Просвіта» зініціювала оприлюднення цих передач у youtube, — повідомив присутнім Олег Пустовгар.
— Наше завдання, зокрема проекту «Майдан. Усна історія», який реалізується Українським інститутом національної пам’яті вже п’ятий рік поспіль, — зібрати джерельну базу, зібрати архів усної історії, щоб кожен охочий і зацікавлений міг звернутися до цих джерел, прочитати, згадати і зробити певні висновки для себе, — зазначила координатор регіональних записів проекту Тетяна Привалко.
За словами завідувачки сектору обліку та збереження усних джерел Українського інституту національної пам’яті Тетяни Ковтунович, цим виданням планується завершити видавничі проекти, проте тему Революції Гідності в Українському інституті пам’яті не полишатимуть.
— Далі буде архів усної історії, який міститиме понад 1200 спогадів, які вже записані... А щодо Майдану великий обсяг інформації зібрано, і тепер його треба упорядкувати і відкрити доступ для широкого загалу. У планах створити сайт, інтернет-портал, — зазначила Ковтунович.
Завантажити електронне видання можна тут.