Верховна Рада прийняла Держбюджет-2019 — коментарі голови парламентського бюджетного підкомітету

23 листопада Верховна Рада України прийняла з дефіцитом 89 млрд грн Державний бюджет України на 2019 рік.

Соціальні показники цієї річної фінансової конституції — не досить втішні. Так, з 1 січня мінімальна зарплата складе 4 тис. 173 гривні. Прожитковий мінімум буде збільшуватися тричі: з 1 січня він становитиме 1 тис. 853, з 1 липня — 1 тис. 936, з 1 грудня — 2 тис. 027 грн. Прогнозується, що ВВП в наступному році зросте на 3% при інфляції 7,4%. За прогнозами Кабінету міністрів, до кінця року курс гривні складе 29,4 грн/$.

Мінімальна зарплата з 1 січня і до кінця року складе: в місячному розмірі — 4 тис. 173 грн, в погодинному розмірі — 25,13 грн.

Країна входить в 2019 рік з боргами. Так, загальні виплати з бюджету за державним боргом становитимуть 417,5 млрд грн. З них майже 180 млрд грн, тобто більше 6 млрд доларів — виплати за зовнішнім боргом. Водночас влада розраховує позичити майже 375 млрд грн. Йдеться про запозичення як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку.

Про борги та соціальні аспекти бюджету «Полтавщині» коротко розповів народний депутат України, голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Костянтин Іщейкін.

— Є документ від Кабінету Міністрів, він зайшов на наш комітет вчасно, адже Кабмін був зацікавлений в цьому, тому що потрібно по боргам платити 417 млрд грн. Це борги по зовнішнім запозиченням, виплати припадають на 2019 рік. Тобто, майже 40% бюджету потрібно віддати по боргам, тому ми говоримо про відсутність живих коштів. І всі «соцекономічні» виплати перенесені на 2019 рік, тому що на казначейських рахунках фактично немає коштів. Тобто, всі залежать від траншу, бо під загрозою були виплати пенсій і навіть зарплат. Я не буду навіть говорити про «погано це чи добре» (зрозуміло, що погано), але потрібно мати розуміння, що країну не можна пустити в: а) дефолт і б) ручне управління Кабміном в рамках фінансування 1/12 від бюджету 2018 року. Тому краще недосконалий бюджет (хоча цьогорічний - ще більш збалансований), ніж ручне керування. 

Костянтин Іщейкін

Костянтин Іщейкін також повідомив, що МВФ висловив головну вимогу надання кредиту — прийняття бюджету в листопаді, після чого спеціалісти Фонду аналізують документ, дивляться, чи не «напихали» туди пунктів, які розбазарюють казну:

— А потім вони дають живі гроші і все буде жити, до того ж, відносно збалансовано. Звичайно, мені особисто хочеться, щоб соціальні питання отримали б більше. Є недофінаснування по онкології. Але водночас є інфраструктурні проекти, тільки 54 млрд грн спрямовано на дороги. Вважаю, що наша заслуга — ми змогли відбити 2 млрд, змусили уряд збалансувати. Це хоч і невелика цифра, але ми поспілкувалися із розпорядниками коштів, і спрямували на конкретні програми по освіті, медицині, на розвиток. Наприклад, 400 млн спрямували на вищу освіту, це капвкладення, є фінансування по точковим спортивним проектам (на басейни). Якщо брати Полтавщину, то 48 млн грн спрямовується на будівництво нового корпусу Полтавської медакадемії. Закладено також право розширення прав місцевим органам самоврядування щодо запозичення коштів. Загалом, щодо соціальних проектів, то ми хоч і не змогли вплинути на макропоказники, які подав Мінфін, наприклад, це дефіцит бюджету, але головне, що ми зробили це вчасно. У нас було 10 діб, ми зробили за 2. Держава — живе.

Щодо невеликих зарплат, то народний депутат зауважив наступне:

— «Соціалка» має прямо залежати від економічного зростання. А воно залежить, у свою чергу, наприклад, від виведення з тіні митниці, забезпечення виробництва в державі, щоб продукція надходила на ринок, продавалася, а додаткова вартість залишалась б в країні. І країна розвивалася б. Бо зарплати і пенсії повинні бути підкріплені грошима. А якщо, як я сказав, 40% потрібно віддати по боргам, то не підтримати це — набагато більша шкода. Так, економічного зростання у 2019 році не буде, але потрібно виконувати вже існуючі закони, а не створювати нові. Адже суворість українських законів компенсується необов’язковістю їх виконання, на жаль.

А Полтавщині тепер слід очікувати прийняття обласного бюджету на 2019 рік, виходячи із реалій прийнятого Держбюджету. Засідання сесії облради відбудеться 20 грудня.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»