За ідею створити заказник «Шафранова балка» у Великобагачанському районі поліція відвезла ініціатора до психлікарні

До «Полтавщини» звернувся мешканець Великобагачанського району Сергій Фесенко із скаргою на дії місцевої поліції. Він пов’язує тиск на нього із ідеєю — влаштувати ландшафтний заказник місцевого значення «Шафранова балка» на території Великобагачанської ОТГ. Після наукових висновків згоду на створення заказника, площею в 25,2 га, надала Великобагачанська ОТГ. Надамо слово Сергію Сергійовичу.

Сергій Фесенко

— Я раніше був переконаний, що заходи каральної психіатрії залишилися десь там далеко в минулому,— в іншій країні, та в інший час. Але я помилявся.

Ніяким чином не бажаючи перебільшити свою вельми скромну роль в питанні про створення ландшафтного заказника, а також прибирання сміття на його території у минулі роки, я мушу констатувати факт, що нажив собі ворогів серед окремих представників органів владних повноважень, в т. ч. правоохоронних органів, серед посадових осіб, які були категорично проти створення цього заказника. За це свідчить і те, що рішення селищної та рішення районної ради про надання згоди на оголошення заказника Полтавською обласною радою, які прийняті ще до середини весни 2018 року, до цього часу до обласної ради не направлені.

→ Лист Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської ОДА від 14.12.2015

→ Рішення Великобагачанської райради від 12.04.2018 «Про погодження оголошення ландшафтного заказника місцевого значення «Шафранова балка»

Відпрацювання з моєї ініціативи території майбутнього заказника на предмет збереження місцевої популяції шафрана сітчастого, занесеного до Червоної книги України, а також протидії браконьєрству, спробам ліквідації наявних під’їзних шляхів, та з інших питань благоустрою прилеглої території, — це питання не того рівня, за які наразі вбивають громадських активістів. Проте, знайшлися і на мене «доброхоти», які на чолі з особою, що перебуває на посаді в. о. старости в с. Якимове Великобагачанського району Полтавської області, організували невелику групу громадян для вчинення проти мене систематичних насильницьких дій (які підпадають під визначення ст. 127 КК України — катування), направлених на завдання моральних і фізичних страждань з метою залякати та примусити мене припинити порушення та підтримку вирішення питань, які вище названі.

Так, 7 червня 2018 року в рамках виїзного прийому громадян, я звернувся до очільника обласної поліції та подав письмову заяву з проханням розібратися в ситуації, що виникла, та відкрити кримінальне провадження по ст. 383 КК України за фактом колективної заяви на мене в поліцію реєстраційний № 1046 від 22 травня 2018 року, яка містила завідомо неправдиві повідомлення про нібито вчинення мною кримінальних злочинів. 12 червня в статті про виїзний прийом громадян ту маячню про мене розтиражувала місцева преса, а в порушенні кримінальної справа поліція відмовила. Після чого проти мене протягом червня місяця за участю поліції було сфабриковано на паперових носіях вельми об’ємний матеріал, використаний 28 червня 2018 року для незаконного позбавлення мене волі та доставлення поліцією в кайданках до обласного психіатричного спецзакладу для нібито примусового лікування. З медичної точки зору такі дії були офіційно визнані нічим не обґрунтованими та безпідставними.

Відповідь Департаменту охорони здоров’я від 27.07.2018

Відповідь ГУ НП в Полтавській області від 27.07.2018

Представники поліції, показово продемонструвавши повну зневагу до вітчизняного законодавства і вчинили ці дії саме на День Конституції України. Я є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом війни 3 групи, пов’язаної з виконанням обов’язків військової служби при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а відтак, маю підірване здоров’я. Пізніше за даним фактом відкрито два кримінальних провадження: за ч. 1 ст. 358, та за ч. 2 ст. 365 КК України. Проте, в жодному з них мене потерпілою стороною не визнано, бо вважається, що заподіяна мені шкода якщо й була, то не являється значною. За таких обставин кримінальні справи закриваються за відсутністю складу злочину, і ніхто не несе жодної відповідальності, до чого воно наразі й ідеться.

Разом з тим група осіб, за сприяння поліції, проти мене та проти членів моєї родини не припиняє спроб фабрикувати адмінматеріали, які хоч і розвалюються потім в суді, проте, забирають мій час, кошти і здоров’я. Так, під час розгляду справи 10 серпня 2018 року я був демонстративно побитий прямо перед камерами відеоспостереження Великобагачанського районного суду, хоча про можливість такого перебігу подій я заздалегідь письмово повідомляв суд та поліцію, і просив вжити заходи реагування, в яких мені було відмовлено. Про наміри та дії, направлені на завдання мені моральної і фізичної шкоди, засвідчує і той факт, що особа, яка перебуває на посаді в. о. старости в с. Якимове — Олександр Лобур — на десятий день після невдалої спроби поліції помістити мене на День Конституції України до обласного психіатричного спецзакладу, в неділю, 8 липня прибув до місця мого проживання та розпорядився повернути ліхтар вуличного освітлення так, щоб його пряме світло стало направлене мені у вікно, що й було негайно виконано. Селищна рада ігнорує мої неодноразові звернення про усунення даного порушення до сьогоднішнього дня, хоча позбавлення людини сну відноситься до одного з видів катування.

До цього слід додати фактичну відмову від надання юридичної допомоги по одній з вище названих кримінальних справ адвокаткою, призначеною мені Великобагачанським бюром правової допомоги, яка після того, як протягом двох календарних місяців формально була моєю представницею, врешті відмовилася від справи.

Перелік аналогічних названим неправомірних дій, які систематично організовуються та вчиняються проти мене, в т. ч. особами, наділеними владними повноваженнями, я можу продовжити. Кожен рядок даного звернення може бути підтверджений наявними в мене фото-, відео- та аудіоматеріалами на цифрових носіях, або документами у паперовому вигляді.

При цьому я лиш хочу виконати рішення 13-ї позачергової сесії сьомого скликання Великобагачанської селищної ради від 8 лютого 2018 року та внести на розгляд Полтавської обласної ради питання про оголошення ландшафтного заказника місцевого значення «Шафранова балка» на адмінтериторії Великобагачанської ОТГ Великобагачанського району Полтавської області.

Окрім цього Сергій Фесенко вимагає від правоохоронних органів належно розслідувати факти неправомірних дій проти нього та його сім’ї.

У свою чергу хочемо, щоб це повідомлення від цілком психічно здорової людини («ненормальність» якої полягає тільки в активній громадянській позиції зі збереження природи рідного краю) прочитали керівники та депутати Полтавської облради, які б мали розглянути питання про створення заказника «Шафранова балка».

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»