Євгеній Мартосенко: Щоб встановлювати європейську ціну на газ, потрібна його європейська якість

На цьому питанні кожна з партій намагається отримати якнайбільші політичні дивіденди, зробивши політичну заяву стосовно недопустимості цього підвищення. Та чи змінять такі популістичні заяви ситуацію по факту? Звісно, що ні. Бо ми прекрасно розуміємо, що насправді такі рішення не ухвалюються без участі наших міжнародних «партнерів». Зокрема, наш уряд втратив самостійність у прийнятті таких рішень через «кредитну голку» МВФ. Я, звісно, повністю за те, щоб тарифи формувалися прозоро та були по кишені рядовому українцю. Але, на сьогодні, при нинішній владі, таке просто неможливо.

Але що ж робити в цій ситуації? Нам варто вимагати не тільки економічно обґрунтовану ціну від уряду, а й запровадження реальних механізмів для контролю за якістю блакитного палива, яке купує населення. Справа в тому, що на думку багатьох фахівців, нині якість газу не є забезпеченою. Тобто газ не постачається 100% «газом», у ньому присутня т. зв. повітряна маса. Це яскраво видно: якщо вогник конфорки переривчастий — значить є водяний компонент, якщо полум’я помаранчевого кольору або ближче до червоного, тоді є великий вміст повітря. Ми платимо за повітря. Тому перехід на стандарти ЄС буде вкрай актуальним кроком.

Які ж ці стандарти? В європейських країнах система вимірювання теплоти згоряння газу відрізняється від нашої — там за одиницю вимірювання обрано Мегаджоулі (1 ккал = 0,00418681 МДж). Якщо конвертувати ДЕСТівські 7600 Ккал у МДж, отримуємо за європейськими стандартами 31,8 МДж. Якщо ж аналогічні розрахунки — 8000-8250 ккал — отримуємо 32-34 МДж. Утім, такі цифри є меншими навіть за мінімальні вимоги до аналогічного товару в країнах Європи. Приміром, в Данії мінімальний показник становить 40,2 МДж, у Бельгії 36,9 МДж, Ірландії 36,5 МДж, Італії 36,2 МДж. А оплата європейським споживачам природного газу розраховується не тільки за кількісними показниками спожитих кубічних метрів, а і за кількісними показниками якості. Тобто кожен споживач має повне розуміння, за що він сплачує свої гроші.

Ми ж сплачуємо європейські ціни за невідому якість блакитного палива. В принципі, українці мають можливість зробити аналіз якості газу, який потрапляє до їхніх осель, але законодавець створив такі умови, що в кінцевому підсумку його будуть робити або газові монополісти, або підконтрольні їм «незалежні» лабораторії. Та й сама процедура досить дороговартісна і не по кишені для нашого населення.

Отже, єдиний правильний вихід для політиків — це вимагати переходу на стандарти Євросоюзу по обліку природного газу для споживачів. Щоб населення перестало отримувати послугу за старим радянським ДЕСТом майже 30-річної давності, сплачуючи за ринковими європейськими цінами за «брудний», низькоякісний продукт, який не відповідає навіть мінімальним вимогам до газу в європейських країнах.

Євгеній МАРТОСЕНКО, громадський діяч