Війна політиків у Полтаві: як буде протікати й чим завершиться конфлікт
Гострий та поки що безкомпромісний конфлікт між Олександром Мамаєм та Андрієм Матковським не принесе користі Полтаві, а що буде після його завершення — ніхто не знає
Остання 15 сесія Полтавської міськради завершилася не тільки фактичною перемогою міського голови Олександра Мамая, але й офіційним розпадом неофіційної більшості, кістяком якої були два політичні центри — «Совість України», як партія мера, та «Блок Петра Порошенка «Солідарність», під брендом якого містом співкерував Андрій Матковський. Окрім коаліції розпалася і фракція «Рідного міста» Олександра Удовіченка, яка свого часу перша «випала» із більшості». На сесії частина депутатів «Рідного міста» на чолі із секретарем міськради Оксаною Деркач та колишній соціал-демократ Ярослав Мартинюк оформилися в окрему депутатську групу «Єдність».
Каталізатором для цього стало два рішення — голосування за зняття з посади першого заступника Михайла Шевченка (ключового представника команди Матковського) та голосування за встановлення 32 нових МАФів.
Що далі?
До цього «Полтавщина», використовуючи свої джерела, контурно описала депутатські конфігурації на тлі конфлікту між двома M&М. Нагадаємо тільки, що наразі Олександр Мамай може розраховувати на 7 депутатів із фракції «Совісті України», 5 депутатів «Батьківщини», на 5 депутатів групи «Єдність» та на депутата Світлану Бондарєву. Це 19 голосів (враховуючи голос мера) при необхідних 22.
Далі може розпочатися повномасштабна війна, яка не буде бліцкригом часів Другої світової, а радше нагадуватиме окопну війну Першої світової війни.
Так, відомо, що наслідком рішень сесії стало подання Михайлом Шевченком до суду позову про незаконність свого зняття. Найближчим часом позов розглянуть у Полтавському окружному адміністративному суді, яким керує Сергій Удовіченко, син Олександра Удовіченка. Звичайно, це просто збіг обставин, але раніше цей суд досить швидко задовольнив скаргу нардепа Сергія Капліна щодо підвищення тарифів у громадському транспорті Полтави. Що підтримав й опозиційний Олександр Удовіченко. Тому з великою долею ймовірності можна припустити, що Михайло Шевченко виграє суд та повернеться на свою посаду.
Олександр Шамота та Андрій Матковський
Другим ударом по рішенням сесії можуть стати дії фракції СДП. Найчутливішим буде продовження відкликання депутатів — Ярослава Мартинюка та Сергія Луценка. Хоча останній, при умові лояльності до групи Матковського, має шанс залишитись депутатом. До слова додамо, що наразі СДП розглядає можливість судового позову щодо рішення по новим МАФам.
При умові відкликання депутатів із «Єдності» («перебіжчиків» із «Рідного міста») та Світлани Бондарєвої (колишнього депутата від «Самопомочі») міський голова втрачає навіть подобу більшості. Як відомо «Полтавщині», варіанти із відкликанням цих депутатів зараз обговорюються, однак на безальтернативності такого варіанту не наполягатимемо. Тему відкликання можна завершити тим, що проти Олександра Мамая охоче грає голова Полтавської ОДА Валерій Головко, який, за нашою інформацією, контролює міську ТВК. Тобто, завдання для ініціаторів відкликання не хитре — тільки донести підписи до тервиборчкому, а рішення вже буде прогнозованим.
Андрій Лямін та Віталій Нікіпелов
Інша грань тиску на Олександра Мамая — кадрова. Першого заступника немає. Заступник по ЖКГ Андрій Лямін поки не збирається виходити із режиму «лікарняного». «Випадає» із роботи і заступник Віталій Нікіпелов. Це навантаження мусить розподілятися на інших, а це додаткові посадові обов’язки. Голосування ж за нових заступників (а це виборні посади) — під великим питанням, адже сталої більшості немає.
Хто виграє-програє?
В теорії міський голова має шанси вдало тримати оборону і під кожне критичне голосування шукати додаткові 3-4 голоси. Можливо, знову у «Свободи». Хоча це може призвести до «похудіння» фракції на одного депутата — Вадима Ямщикова, який не голосував із фракцією за встановлення нових МАФів.
Вадим Ямщиков
При негативному (для мера) сценарії із відкликанням депутатів, він може залишитися тільки із голосами «Совісті» та «Батьківщини». І якщо градус конфлікту не знизиться, то його політичні вороги спробують варіант із відкликанням міського голови. Хоча так далеко у своїх припущеннях не хочеться заходити, бо аналогічне відкликання мера Миколаєва показало, що такі спроби «тонуть» у судах.
Головне те, що під час цих «воєнних дій» програє місто. Відсутність більшості може призупинити у Полтаві великі інфраструктурні проекти, які стануть заручниками політичних чвар.
Цікаво, що у 2016 році Михайло Шевченко заявив, що «поки мер — Мамай, Шевченко — перший зам, Деркач — секретар міськради, і взагалі, поки тут так звана «ширка», то ця «ширка» ніколи не допустить, щоб забудували пляж або взагалі відбувся так званий «дерибан» землі в Полтаві».
За цією логікою, якщо хоча б однієї складової у цій формулі не вистачатиме, то буде й «дерибан»? І не тільки землі?
Як відомо, «п’яниця — лихо для сім’ї». Розпад «ширки», якого так чекала опозиція, може призвести до хиткої рівноваги. За гранню якої — політичний хаос та господарський занепад. Аж до наступних виборів у 2020 році.
, «Полтавщина»